Альфред Шаффер

У дорослому футболі дебютував 1911 року виступами за команду клубу «Татабанья». Протягом 1912—1913 років захищав кольори команди клубу БАК.

У 1914 році приєднався до складу чемпіона країни — клубу МТК (Будапешт). Шаффер швидко став провідним гравцем і одним з головних бомбардирів команди. Через війну деякий час в країні не проводились офіційні футбольні чемпіонати. В 1915 було проведено два неофіційних турніри весною і осінню. Весняний виграв «Ференцварош», що випередив МТК на одне очко[1], а осінній впевнено виграв МТК, що виграв 10 із 11 матчів змагань і лише в одному поступився[2]. Шаффер став найкращим бомбардиром обох турнірів з 17 і 19 голами відповідно, а також був визнаний найкращим гравцем країни.

У сезоні 1916/17 року національний чемпіонат. МТК, маючи дуже сильний і зірковий склад упевнено став переможцем турніру, в 22 матчах зазнавши лише однієї поразки при 21 перемозі. Найближчого конкурента, клуб «Тереквеш» випередили на 8 очок. Показовою є різниця м'ячів команди у 22 матчах змагань — 113:16, в той час як у «Тереквеша» — 71:20. Поряд з Шаффером грало дуже багато видатних угорських футболістів того часу: Імре Шлоссер, Кальман Конрад, Анталь Віго, Дьюла Біро, Вільмош Кертес, Бела Ревес, Ференц Чюдер та інші. Альфред єдиний раз за часів виступів у МТК не став найкращим бомбардиром турніру, поступившись Імре Шлоссеру.

У сезоні 1917/18 МТК здобув чемпіонський титул з ще більш вражаючими показниками: 21 перемога і 1 нічия при різниці м'ячів 147:10. Найближчі конкуренти забили більш ніж на 100 голів менше[3]. Основний склад команди поповнили ще три знакових футболісти — Дьордь Орт, Йожеф Браун і Дьюла Фельдманн. Шаффер здобув звання найкращого бомбардира першості з результатом у 42 голи.

З 1919 по 1921 рік (з невеликою перервою у 1920 році, коли грав за «Базель») Шаффер був у складі найсильнішої команди Німеччини — «Нюрнберга», де був фактично тренером. Причетний до перемог команди у чемпіонатах 1920 і 1921 років, хоча у фінальних турнірах обох першостей не грав. Тим не менше, більшість джерел приписують Шафферу перемогу у чемпіонаті 1921 року. У фінальному турнірі чемпіонату Німеччини Альфред зіграв з іншою командою — мюнхенським «Ваккером». У 1922 році клуб став чемпіоном Південної ліги («Нюрнберг» не грав у відборі, бо автоматично був включений до фінального турніру як минулорічний переможець)[4]. У фінальному турнірі «Ваккер» в 1/4 здобув перемогу 5:0 над «Армінією» (Біленфельд) (один з голів забив Шаффер)[5], але у 1/2 програв 0:3 «Гамбургу».

У 1922 році Шаффер приєднався до складу команди «Спарта» (Прага), що нарівні з колишнім клубом Шаффера МТК вважалась однією з найсильніших у Європі. Команда мала дуже сильний склад (Карел Пешек-Кадя, Антонін Янда-Очко, Вацлав Пілат, Антонін Гоєр, Франтішек Коленатий — суперзірки тогочасного європейського футболу) і носила прізвисько «Залізна». З Альфредом у складі клуб в черговий раз здобув титул чемпіона.

Чемпіоном четвертої країни — Австрії — Шаффер став у 1924 році у складі «Аматере» (Відень). Разом з Шаффером у команді грали старі знайомі по МТК — брати Кальман Конрад і Єньо Конрад, а також зірки австрійського футболу Фердінанд Сватош, Александер Попович, Густав Візер, Вільгельм Кутті та інші. Шаффер зіграв у 19 матчах чемпіонату і забив 9 голів, виконуючи також функції граючого тренера[6].

У сезоні 1925/26 року Шаффер також у ролі граючого тренера здобув титул чемпіона Чехословаччини зі «Спартою», зігравши 7 матчів чемпіонату, у яких забив три голи.

1915 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Угорщини у матчі проти збірної Австрії. Угорці перемогли з рахунком 6:2, а Шаффер забив три м'ячі. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 5 років, провів у формі головної команди країни 15 матчів, забивши 17 голів. Більша частина цих матчів припала на роки Першої світової війни, через це всі матчі відбувались лише з сусідами: 14 з Австрією і 1 з Швейцарією.

Перші успіхи на тренерській ниві Шаффер здобув, ще будучи граючим тренером. Здобув титули чемпіона Австрії з «Аматере» і чемпіона Чехословаччини зі «Спартою».

В подальшому очолював команди німецьких клубів ДСФ (Мюнхен), «Ваккер» (Мюнхен), БСФ (Берлін), «Айнтрахт», МТК (Будапешт), «Нюрнберг».

В 1935 році Шаффер очолив «Хунгарію», як на той момент називався рідний для нього МТК. З 1929 року команда не знала перемог у чемпіонаті. З приходом Альфреда клуб двічі поспіль здобував золото національної першості. Перед чемпіонатом світу 1938 року Шаффер був запрошений до збірної Угорщини, якою керував спільно Кароєм Дітцем. Угорська збірна впевнено виступила у Франції, здобувши «срібло» чемпіонату.

Наступним місцем роботи Альфреда був румунський «Рапід» (Бухарест), з яким він здобув кубок Румунії. Очоливши італійську «Рому», Шаффер виграв для команди першу в історії перемогу у Серії А. Свій останній трофей Альфред здобув з угорським клубом «Ференцварош» — кубок Угорщини. У чемпіонаті Угорщини на рахунку Щаффера 109 проведених матчів у ролі тренера, з яких 79 переможних[7].

Останнім місцем роботи був клуб «Баварія», у якому Альфред працював до 1945 року. 30 серпня 1945 року на 53-му році життя у місті Прін-ам-Кімзе був знайдений труп Шаффера, упізнаний футбольним уболівальником. Через воєнну суєту розтин ніхто не робив, тому точна причина смерті видатного футболіста і тренера невідома. Головна версія — серцевий напад. Останній притулок Альфред Шаффер знайшов на кладовищі міста Прін-ам-Кімзе.

Статистика виступів за збірну:

 Статистика матчів і голів за збірну —  Угорщина

Дата	Місто	Господарі	Результат	Гості	Турнір	Голи	Примітки
07/11/1915	Будапешт	Угорщина	6 – 2	Австрія	товариський матч	3
07/05/1916	Відень	Австрія	3 – 1	Угорщина	товариський матч	-
04/06/1916	Будапешт	Угорщина	2 – 1	Австрія	товариський матч	1
01/10/1916	Будапешт	Угорщина	2 – 3	Австрія	товариський матч	1
05/11/1916	Відень	Австрія	3 – 3	Угорщина	товариський матч	1	70'
06/05/1917	Відень	Австрія	1 – 1	Угорщина	товариський матч	-
03/06/1917	Будапешт	Угорщина	6 – 2	Австрія	товариський матч	2
15/07/1917	Відень	Австрія	1 – 4	Угорщина	товариський матч	3
07/10/1917	Будапешт	Угорщина	2 – 1	Австрія	товариський матч	1
04/11/1917	Відень	Австрія	1 – 2	Угорщина	товариський матч	2
14/04/1918	Будапешт	Угорщина	2 – 0	Австрія	товариський матч	1
12/05/1918	Будапешт	Угорщина	2 – 1	Швейцарія	товариський матч	1
02/06/1918	Відень	Австрія	0 – 2	Угорщина	товариський матч	1
06/10/1918	Відень	Австрія	0 – 3	Угорщина	товариський матч	-
06/04/1919	Будапешт	Угорщина	2 – 1	Австрія	товариський матч	-
Усього		Матчів	15		Голів	17

Титули і досягнення

Як гравця Чемпіон Угорщини (3): МТК (Будапешт): 1916–1917, 1917–1918, 1918–1919 Переможець неофіційного чемпіонату Угорщини (1): МТК (Будапешт): 1915 (осінь) Чемпіон Німеччини (1): «Нюрнберг»: 1920–1921 Чемпіон Чехословаччини (2): «Спарта» (Прага): 1922, 1925–1926 Чемпіон Австрії (1): «Аматере» (Відень): 1923–1924 Володар кубка Австрії (1): «Аматере» (Відень): 1923–1924 Переможець Південної ліги Німеччини (3): «Нюрнберг»: 1920, 1921 «Ваккер» (Мюнхен): 1922

Як тренера Чемпіон Австрії (1): «Аматере» (Відень): 1923–1924 Чемпіон Чехословаччини (1): «Спарта» (Прага): 1925–1926 Чемпіон Угорщини (2): «Хунгарія» (Будапешт): 1935–1936, 1936–1937 Володар кубка Угорщини (1): «Ференцварош»: 1943–1944 Володар кубка Румунії (1): «Рапід» (Бухарест): 1939–1940 Чемпіон Італії (1): «Рома»: 1941–1942 Переможець Південної ліги Німеччини (1): «Айнтрахт»: 1932

Особисті

• Найкращий футболіст Угорщини: 1915, 1916
• Найкращий бомбардир чемпіонату Угорщини: 1917–1918 (42)
• Найкращий бомбардир неофіційного чемпіонату Угорщини: 1915 (весна) (17), 1915 (осінь) (19)
• Найкращий бомбардир європейських національних чемпіонатів: 1917—1918 (42)

Примітки

1. Чемпіонат Угорщини 1915 (весна)
2. Чемпіонат Угорщини 1915 (осінь)
3. Чемпіонат Угорщини 1917-18
4. Східна ліга Німеччини у 1922 році. Архів оригіналу за 10 червня 2007. Процитовано 22 грудня 2016.
5. Подробиці матчу
6. Склад «Аматере» у сезоні 1921-22
7. Тренерська кар'єра в Угорщині

Посилання

• Профіль на сайті magyarfutball.hu (угор.) (англ.)
• Виступи за збірну (англ.)
• Стаття про гравця (нім.)