Дьордь Орт

Розпочинав кар'єру в команді «Вашаш», потім недовго виступав в італійському клубі «Піза».

В 1917 році став гравцем команди МТК (Будапешт). Орт мав високу статуру (понад 180 см), в той же час грав дуже елегантно і технічно, був творцем і лідером на полі. А ще відзначався універсальністю. В першому ж сезоні виступаючи на позиції нападника в 17 років став чемпіоном країни і був визнаний найкращим футболістом року. А уже в наступному сезоні Орт грав лівого захисника в парі Дьюлою Фельдманном. То була золота ера клубу, що 10 сезонів поспіль не мав собі рівних у чемпіонаті і вважався одним з найсильніших у Європі. Орт був безпосереднім учасником 8 із 10 (крім двох перших) перемог цієї серії. В клубі Орту випало у різний час грати з цілим сузір'ям знаменитих футболістів: Імре Шлоссер, Дьюла Манді, Вільмош Кертес, Кальман Конрад, Дьордь Мольнар, Йожеф Браун, Альфред Шаффер, Анталь Ваго, Дьюла Фельдманн, Золтан Опата, Бела Гуттманн та багатьма іншими. Коли на початку 20-х років команду залишив Альфред Шаффер, Орт остаточно перейшов у лінію атаки, де міг зіграти на будь-якій позиції, хоча й після цього нерідко при потребі опускався в півзахист, особливо часто це робив у збірній. Три сезони поспіль з 1920 по 1922 рік Дьордь ставав найкращим бомбардиром чемпіонату, а команда впевнено здобувала титул за титулом.

Велика невдача спіткала футболіста в 1925 році. 8 вересня МТК проводив товариський матч з австрійським клубом «Аматере». У цій грі Орт дістав важку травму коліна, через яку пропустив більше року. На той момент гравцю було лише 24 роки. Без свого лідера МТК в сезоні 1925/26 вперше з 1914 року не зумів стати чемпіоном країни. Оговтавшись після травми, Дьордь більше не міг грати на колишньому рівні.

В наступному сезоні 1926/27 Орт повернувся на поле, але не показував своєї найкращої гри. Зіграв у чемпіонаті 11 матчів і забив 2 голи. Влітку забив два м'ячі у ворота югославського БСК в матчі Кубка Мітропи. Через рік на його рахунку значилось лише 6 матчів у чемпіонаті і 1 гол. Дьордь спробував себе у ролі судді, потім намагався відновити ігрову кар'єру в клубі «Будаї 11», але лише лічені рази з'являвся на полі. Перейшовши на тренерський місток, Орт іноді виходив на поле, але без особливого успіху.

1917 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Угорщини в матчі проти збірної Австрії (2:1). На той час йому ще не було 17 років. З 1919 по 1924 рік Орт регулярно грав за збірну, немало забивав. Був учасником футбольного турніру на Олімпійських іграх 1924 року у Парижі, де збірна Угорщини в першому раунді перемогла збірну Польщі (5:0), а у другому несподівано поступилась скромній збірній Єгипту (0:3).

Після травми тренери збірної продовжували час від часу викликати Орта в команду. В 1927 році Дьордь долучився до розгрому збірної Франції з рахунком 13:1, забивши два голи.

Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 11 років, Дьордь Орт провів у формі головної команди країни 32 матчі, забивши 13 голів.

Дьордь Орт у 1930 році

Розпочав тренерську кар'єру в збірній Чилі якою керував на чемпіонаті світу 1930.

В подальшому очолював команди клубів «Коло-Коло», «Бочкаї», «Мессіна», «Аквіла Руссі», «Піза», «Дженова 1893», «Олімпік» (Париж), «Нюрнберг», «Мец», «Катанія», «Савона», «Сан-Лоренсо», «Росаріо Сентраль», «Гвадалахара», «Спортинг», а також збірних Чилі, Мексики, Колумбії і Перу.

Останнім місцем тренерської роботи був клуб «Порту», команду якого Дьордь Орт очолював як головний тренер до 1962 року.

Помер 11 січня 1962 року на 61-му році життя у місті Порту від серцевого нападу.

• Чемпіон Угорщини: 1917–18, 1918–19, 1919–20, 1920–21, 1921–22, 1922–23, 1923–24, 1924–25
• Володар Кубка Угорщини: 1923
• Найкращий бомбардир чемпіонату Угорщини: 1919–20 (28 голів), 1920–21 (21 гол), 1921–22 (26 голів)
• Найкращий футболіст Угорщини 1918