Алі Хаменеї

За час перебування Алі Хаменеї на посаді Верховного лідера, змінилось п'ять президентів:

• Алі Акбар Хашемі Рафсанджані, 1989—1997;
• Мохаммад Хатамі, 1997—2005;
• Махмуд Ахмадінежад, 2005—2013;
• Хассан Рухані, 2013—2021.
• Ібрагім Райсі, 2021-

Після обрання Барака Обами на посаду Президента США в 2008 році (переобраний в 2012 році) та Хассана Рухані на посаду Президента Ірану в 2013 році, для країни настав період відлиги у міжнародних відносинах, в першу чергу — зі Сполученими Штатами.

За участю Хассана Рухані влітку 2015 року була підписана угода зі Спільного всеосяжного плану дій стосовно ядерної програми Ірану. Завдяки підписанню та виконанню перших умов цієї угоди з Ірану був знятий ряд міжнародних санкцій[3]. Зокрема, Іран отримав доступ до понад $100 млрд активів, що переважно знаходились в банках Китаю, Індії, Японії, Південної Кореї та Туреччини і були до того заморожені внаслідок накладання санкцій. Крім цього, за даними іранського центробанку, дев'ять іранських банків підключені до системи SWIFT[4][5].

На початку 2016 року Іран відвідав голова КНР Сі Цзіньпін. Під час його візиту була підписана низка угод покликаних збільшити товарообіг між обома країнами до $600 млрд за 10 років. При цьому Алі Хаменеї заявив, що ніколи не мав довіри до країн заходу, натомість Іран й надалі розбудовуватиме відносини з «незалежними й надійними» країнами, такими як КНР[6].

Наприкінці січня 2016 року відбувся і перший візит президента Ірану до Європи за 16 років[7]. Під час дводенного візиту до Італії були підписані договори загальною вартістю близько $17 млрд[3]. У Франції також були підписані численні контракти вартістю понад $27 млрд[8][9].

Під час цієї подорожі вперше з 1999 року Папа римський прийняв іранського президента: у вівторок, 26 січня 2016 року, Хассан Рухані був прийнятий Папою Франциском у Ватикані[10].

В лютому 2016 року радник Алі Хаменеї, Алі Акбар Валеяті, оголосив про напрацювання з російським урядом угод та ініціатив у галузях залізничного транспорту, енергетики, тощо, на загальну суму близько $40 млрд[11].

7 січня 2020 іранські ППО випадково збили український літак компанії МАУ при зльоті з тегеранського летовища. Отримавши звіт військових про трагедію, Алі Хаменеї провів екстрене засідання Вищої ради національної безпеки і дав вказівку опублікувати відповідний звіт про катастрофу, що було зроблено 11 січня[12]. Того ж дня в Тегерані почалися протести, демонстранти вимагали відставки головнокомандувача Хаменеї[13].

В протестах в основному беруть участь студенти та жителі Тегерану, що зібралися під університетом Аміра Каріба. Окрім відставки Алі, протестувальники виступають проти керівництва Ірану та Корпусу вартових ісламської революції, що збив лайнер. Між поліцейськими та мітингарями відбулися сутички, поліціянти застосували світлошумові гранати та сльозогінний газ[14].

• 2020 — Палестина. Найважливіша проблема ісламського світу)