Збиття Boeing 737 під Тегераном

Збиття Boeing 737 під Тегераном — авіакатастрофа, що трапилась 8 січня 2020 року, о 6:14 за іранським часом. Літак Boeing 737—800 належав авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України». Загинули усі, хто перебував на борту: 176 осіб, з яких 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Усі члени екіпажу та двоє пасажирів були громадянами України. Серед пасажирів було 24 неповнолітніх, з них 19 дітей до 12 років. Найменша дитина — 2018 року народження[3]. 9 січня 2020 року було оголошено днем жалоби в Україні[4] та Ірані[5].

Рейс 752 МАУ

Двигун рейсу 752

Загальні відомості
Дата  8 січня 2020
Час  06:14
Характер  катастрофа після зльоту
Причина  ракетна атака: ураження ракетою класу «земля-повітря» Тор (ЗРК), випущеною з бази ППО Ірану
Місце  між Парандом і Шахріяром, 15 км від аеропорту Тегерану (Іран)
Країна   Іран
Координати  35°33′43″ пн. ш. 51°06′12″ сх. д.
Повітряне судно
Авіакомпанія  МАУ
Модель  Boeing 737—800
Бортовий номер  UR-PSR
Серійний номер  5977
Заводський номер  38124
Дата випуску  2016
Перший політ  21.07.2016
Рейс  PS-752[1]
Пункт вильоту  , Міжнародний аеропорт імені Імама Хомейні, Тегеран (Іран)
Пункт призначення  Міжнародний аеропорт «Бориспіль», Київ
Екіпаж  9
Пасажири  167[2]
Вижило  0
Поранено  0
Загинуло  176

Літак, що розбився, за 2 місяці і 3 тижні до катастрофи

Місце катастрофи на карті

 Збиття Boeing 737 під Тегераном у Вікісховищі

За кількістю жертв катастрофа увійшла до п'ятдесяти найбільших авіакатастроф у світі. В історії української пасажирської авіації подібна катастрофа літака Як-42 сталася 1997 під Салоніками, за 22 роки до того. Керівництво МАУ заявило, що технічний стан літака був хорошим, помилка пілотів виключена, а екіпаж було заздалегідь підсилено досвідченими пілотами враховуючи складність рейсу[6].

11 січня 2020 року, президент Ірану Хасан Рухані визнав, що літак було випадково збито ракетами, випущеними Корпусом вартових Ісламської революції[7][8]. За словами офіційних представників Ірану, причиною трагедії став людський фактор.

Погрози родинам загиблих

Джавад Солеймані, дружина Елназа Набії, одна з жертв авіакатастрофи, заявила, що, крім погрози зґвалтувати сім'ї жертв, іранські силовики сказали:

Ми зробимо те, що зробили з батьком Пуї Бахтіарі. Його родина закликала на публічну церемонію трауру, але була заарештована Міністерством розвідки.[9]

Приховування інформації Іраном

Ісламська Республіка Іран спочатку заявляла, що аварія сталася через технічний дефект. Натомість експерти стверджували, що літак зазнав аварії через зіткнення ракети. Але Ісламська Республіка Іран заперечила будь-які ракетні удари. Пізніше того ж дня прессекретар збройних сил Ірану Абольфазл Шекарчі назвав цю заяву «чистою брехнею» і підкреслив, що «це переслідується лицемірною лінією на користь американців та іншим змовою у сфері психологічної війни».

Наступного дня представники американської розвідки оголосили, що знімки інфрачервоних розвідувальних супутників, розміщених у космосі, показували запуск двох ракет «земля — повітря», що наближались до фюзеляжу. Британські представники оборони підтвердили оцінку США щодо ракетного удару. Прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо заявив, що дані свідчать про те, що літак був збитий іранською ракетою[10][11][12].

Незважаючи на різні аналізи та звіти про новини, а також приховані операції та відмови, запуск ракети «Політ 752» був остаточно підтверджений Генеральним штабом Збройних сил Ірану 11 січня 2020 року, тобто через три дні. Причиною запуску ракети по пасажирському літаку Генеральний штаб Збройних Сил Ірану оголосив «ненавмисну ​​людську помилку при виявленні літаючого об'єкта»[13].

Літак

Літак Boeing 737—800[1] (модель 737—800, KV — код авіакомпанії МАУ) мав заводський номер 38124 і серійний номер 5977, його було побудовано заводом в Рентоні 2016 року, а 21 червня 2016 він здійснив перший політ. Лайнер отримав реєстраційний номер UR-PSR, його передали МАУ. Маршрутом Сіетл — Кеплавік — Київ, з 19 по 20 липня 2016 року борт прибув до Києва в основний хаб авіакомпанії.

Літак було оснащено двома турбовентиляторними двигунами CFM International CFM56-7B24E. Він експлуатувався в компонуванні салону на 186 місць економ та бізнес класу (CY186). Останнє технічне обслуговування проходив 6 січня 2020[14]. Маючи 3,5 роки, цей літак був одним із наймолодших представників 737 Next Generation у флоті авіакомпанії[15].

Екіпаж і пасажири

На борту перебувало 176 осіб: 167 пасажирів і 9 членів екіпажу, усі вони загинули[16].

На рейс було зареєстровано 169 пасажирів, але на борт піднялося 167. Спочатку імена двох пасажирів, що не сіли на рейс, не розголошувалися[2].

Пізніше стало відомо, що один із зареєстрованих пасажирів, Мохсен Ахмадіпур з Оттави, не зміг потрапити на борт літака через проблему з квитком. Його дружина сіла на цей літак, а він планував полетіти до Києва наступним рейсом[17].

ГромадянствоПасажириЕкіпажВсього
 Афганістан13013[18]
 Велика Британія404[19]
 Німеччина000[lower-alpha 1]
 Іран81081
 Канада57057
 Україна2911
 Швеція10010
Всього1679176

Список жертв
  • Іран — 81
  • Канада — 57
  • Україна — 2 + 9 (екіпаж)
  • Швеція — 10
  • Афганістан — 13
  • ФРН — 0
  • Велика Британія — 4

МАУ та іранські ЗМІ після авіатрощі опублікували повний список жертв[21][22][23][24].

Пілоти
  • Командир — Володимир Гапоненко, мав 11600 годин нальоту на літаках Boeing 737, включно з 5500 год як командир повітряного судна (КПС);
  • Другий пілот — Сергій Хоменко, мав 7600 годин нальоту Boeing 737;
  • Пілот-інструктор — Олексій Наумкін, мав 12000 год нальоту на Boeing 737, включно з 6600 год як КПС.

Бортпровідники

Перебіг подій

Борт UR-PSR виконував міжнародний рейс PS-752 з Тегерана до Києва. О 02:38 UTC, після годинної затримки, рейс 752 злетів зі смуги 29R аеропорту ім. Хомейні, і спочатку політ проходив у нормальному режимі.

О 2:44 UTC (6:14 за місцевим часом), коли лайнер зі швидкістю 275 вузлів (509 км/год) піднявся до висоти 2416 м (7925 футів), зв'язок із ним перервався[27]. Після початку пожежі на борту літак змінив курс і розвернувся[28].

Літак перейшов у некерований спуск, при цьому на його борту почалась пожежа[29]. Лайнер врізався в землю в передмісті Тегерана Халаджабаді[30], за 15 км на північ від аеропорту[31], і повністю зруйнувався, а всі люди в літаку загинули[32].

За кілька годин після трагедії офіційний представник аеропорту назвав причиною катастрофи загоряння двигуна[33].

Розслідування

Іран надіслав слідчу групу до місця катастрофи[34]. Як заявив голова комісії з розслідування катастроф Іранської організації цивільної авіації, повідомлень про надзвичайну ситуацію на борту від екіпажу не надходило[35]. Український уряд заявив про наміри направити експертів для допомоги в розслідуванні.

Представник Міністерства доріг і міського розвитку Ірану заявив, що після займання двигуна літак охопило полум'я, що призвело до втрати контролю над ним і подальшого краху. Майже відразу була виключена версія про теракт на борту[36].

Спочатку ЗМІ повідомили, що Іран відмовився передавати бортові самописці компаніям Boeing до США[37]. Згодом Іран офіційно спростував ці дані, запросивши США та Україну до розслідування катастрофи[38]. Іранський чиновник заявив, що самописці було пошкоджено, однак, на думку спеціалістів, дані на них усе ж таки можна проаналізувати[37]. 10 січня Іран надав представникам України доступ до самописців та до деталей літака[39]. Іранський чиновник, який веде розслідування щодо українського літака, заявив у неділю, що відмовився від планів відправляти реєстратори за кордон[40].

Спецслужби США заявили, що літак був збитий іранською системою ППО російського виробництва Тор-М1[41][42][43]. Прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо підтримав цю версію, посилаючись на «розвідувальну інформацію з багатьох джерел»[44]. 9 січня 2020 року пошукова мережа OSINT-розвідки Bellingcat виклала у себе відеоматеріали атаки літака ракетою з прив'язкою до місцевості[45][46].

Протягом трьох днів іранська сторона не розголошувала справжню причину катастрофи, відкидаючи версію ракетного удару по літаку — попри докази США, Британії та Канади[47][48][49][50].

2020

11 січня 2020 року, президент Ірану Хасан Рухані визнав, що літак було збито ракетами, випущеними іранськими військовими з Корпусу вартових Ісламської революції[8]. 16 січня представники Тегерану погодилися передати Україні тіла загиблих українців та залучити до розшифровки чорних ящиків українських фахівців[51], рейс із тілами заплановано на 19 січня[52].

Тіла 11 загиблих українців було ідентифіковано в Ірані та 19 січня транспортовано до Києва, на летовище Бориспіль[53]. Тоді ж представник Організації цивільної авіації Ірану Хасан Резайефар заявив, що Іран розшифровує чорні ящики літака та не прийняв рішення щодо їхньої передачі за кордон[54].

25 січня 2020 року, МЗС Ірану повідомило, що винний у збитті літака знаходиться у в'язниці[55]. 3 лютого, після того, як в ЗМІ було опубліковано переговори диспетчерів з пілотами літака, Іран припинив ділитися матеріалами слідства з Україною[56][57]. 4 лютого влада Ірану заявила, що продовжить співпрацю, але закликає «не політизувати питання»[58].

15 лютого 2020 року, на зустрічі міністра МЗС України Вадима Пристайка з його іранським колегою Мохаммадом Джавадом Заріфа представник іранської сторони запевнив, що країна не проводитиме самостійної розшифровки самописців, але й передавати їх для розшифровки іншим країнам відмовляється[59].

29 березня 2020 року, Іран тимчасово призупинив розшифровку бортових самописців через пандемію коронавірусу в світі[60].

6 квітня 2020 року, член іранського парламенту та член комісії з питань законодавства і юстиції Хассан Норузі заявив, що військові «добре впоралися з завданням», збивши літак, а винних у катастрофі не заарештовуватимуть. Норузі заявив, що «рух літака був дуже підозрілим і військові добре виконали свої обов'язки», а літак «мабуть, потрапив під контроль Америки»[61].

23 травня 2020 року, представники Ірану заявили, що у катастрофі винен оператор ракетної системи, який, ймовірно, не спілкувався з командним центром, порушивши правила дій ведення вогню «без дозволу»[62][63].

3 червня 2020 року, представники Україні заявили про наміри відправити чорні ящики літака до Франції для розшифровки через те, що вони начебто не мають відповідного обладнання[64].

14 червня 2020 року, як заявив заступник міністра МЗС України Євген Єнін, Іран наполягає, що катастрофа сталася через людську помилку, і тому не взяв на себе міжнародної відповідальності за збиття літака[65].

18 червня 2020 року, представники Ірану заявили про готовність віддати Україні «чорні скриньки» збитого літака МАУ, якщо вона матиме необхідне обладнання[66]. Також у червні Іран офіційно запросив технічної допомоги, розшифровкою самописців з 20 липня займатиметься Бюро з розслідування та аналізу безпеки цивільної авіації Франції (BEA)[67].

9 липня 2020 року, заступник глави МЗС Євген Єнін заявив, що з початку 2020 року Україна скерувала Ірану чотири вербальні ноти про початок переговорів щодо збитого літака МАУ, однак конкретних дат перемовин досі немає[68].

24 липня 2020 року, було завершено аналіз самописців, результати підтвердили факт зовнішнього втручання в роботу літака[69][70].

29 липня 2020 року, у Києві почався перший етап перемовин з Іраном щодо збитого українського «Боїнга»[71]. За підсумками цих переговорів Тегеран погодився виплатити всі необхідні компенсації[72].

10 серпня 2020 року, Глава Центральної страхової організації Ірану Голамреза Сулеймані заявив, що Іран не буде компенсувати МАУ вартість збитого лайнера, бо він був застрахований європейськими, а не іранськими компаніями[73]. Це не стосується компенсації сім'ям загиблих у катастрофі[74]. Наступний раунд переговорів про компенсації було заплановано на жовтень.

Влада Ірану опублікувала попередні результати розслідування, згідно з якими, літак перед зльотом був технічно перевіреним, пілоти діяли згідно з інструкціями та отримали всі потрібні погодження на виліт від іранської військової та цивільної адміністрацій[75].

2021

20 лютого 2021 року, військова прокуратура Ірану завершила розслідування катастрофи літака МАУ. Наразі готується обвинувальний акт, а справу найближчим часом передадуть до суду[76].

2022

На початку січня 2022 року, Іран офіційно відмовився від продовження переговорів щодо розслідування наслідків катастрофи. Іран заявив Канаді, Швеції, Україні та Британії, що відмовляється вести переговори щодо катастрофи літака авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» поблизу Тегерану[77].

8 січня 2022 року, були оприлюднені прізвища військовослужбовців нижніх ланок Корпусу вартових Ісламської революції (IRGC), у тому числі: капітана Мехді Хосраві (Mehdi Khosravi, командир ТОР М-1), першого лейтенанта Мейсама Хейроллахі (Meysam Kheirollahi, оператор), третього лейтенанта Саєда Ахмада Мірі (Seyed Ahmad Miri, оператор), першого лейтенанта Маґаммада Маджіда Еслама Дооста (Mohammad Majid Eslam Doost), капітана Саджада Мохаммаді (Sajjad Mohammadi), майора Хамеда Мабхута (Hamed Mabhout), другого бригадного генерала Ібрагіма Сафаї Кіа (Ibrahim Safaei Kia), бригадного генерала Алі Акбара Сейдуна (Ali Akbar Seydoun) та одного військового Іранської Армії полковника Мостафи Фараті (Mostafa Faratі), яким інкримінується службова недбалість, необережність та неналежне виконання службових обов’язків та інших причетних осіб до збиття пасажирського літака МАУ Boeing-737 рейсу PS752[78].

До других роковин катастрофи рейсу PS752 авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України», секретар РНБО України Олексій Данілов назвав її спланованим терористичним актом з боку Ірану. "Те, що сталося 8 січня 2020 року, було терористичним актом, вчиненим проти цивільного літака", - заявив він в інтерв’ю "Голосу Америки"[79].

Причини аварії

9 січня 2020 року, CBS News і Newsweek написали, що літак було збито іранською ракетою ТОР (SA-15 Gauntlet)[80]. Ці дані посилалися на американську й іранську розвідку, що зафіксували постріли з двох ракетнопускових установок[81][82].

Видання USA Today повідомило, що фірма IHS Markit у своєму звіті оцінює «фотографії поблизу місця катастрофи начебто з уламками зенітної ракети ТОР короткої дальності, яка приземлилася в сусідньому саду» як достовірні, хоча не може підтвердити їх достовірність[83].

Прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо заявив, що докази з різних джерел, включаючи канадську розвідку, підтверджують те, що літак був збитий іранською ракетою, припускаючи ненавмисність[43]. Чиновники Британії погоджуються з цією версією[84].

За словами Секретаря РНБО України Олексія Данілова, РНБО України розглядала 7 причин катастрофи[85], включаючи ураження літака ракетою, але не виключало й інші версії[43]:

  • зіткнення із БПЛА чи іншим об'єктом у повітрі;
  • руйнування чи вибух двигуна;
  • вибух літака зсередини в результаті терористичного нападу.

11 січня 2020 року, у своїй офіційній заяві керівництво Ірану визнало, що літак було помилково збито їхньою військовою системою ППО[8][86][87][88]. За даними офіційних звітів Ірану, під час зльоту літак почав розворот у бік, де знаходиться військовий центр Корпусу вартових ісламської революції. Чергові в центрі ППО помилково сприйняли повітряне судно за «ворожу ціль» і збили його ракетою «земля-повітря»[89][90].

Іранська організація цивільної авіації спростувала інформацію про відхилення від курсу, стверджуючи, що літак весь час дотримувався правильного курсу[91].

12 липня 2020 року, представники Ірану заявили про помилку системи ППО, як причину збиття літака. За даними іранців, через невиконане налаштування, лайнер було помилково розпізнано системою як об'єкт, що рухається в бік Тегерану. Однак літак летів у зворотньому напрямку[92].

18 липня 2020 року, представники Франції заявили про отримання «чорних скриньок» українського літака[93]. Бортові самописці буде вивчати міжнародна команда з 20 фахівців під егідою французького Бюро розслідувань і аналізу питань безпеки цивільної авіації, що відоме як одне з провідних агентств з розшифрування записів пошкоджених бортових реєстраторів[94][95]. Національна авіаційна організація Ірану пояснила, що понад шість місяців не могла надіслати «чорні скриньки» на експертизу «через коронавірус», «відсутність авіарейсів» і те, що начебто «європейці, американці та канадці не погодились надати необхідне обладнання для розшифровки»[96]. 20 липня експерти успішно завантажили дані з бортописців літака, далі їх було передано в Бюро з розслідування авіаційних подій Ірану[97].

Реакції

Катастрофа сталася на фоні політичної кризи між США й Іраном у Перській затоці, через кілька годин після атаки американських військових об'єктів в Іраку, вчиненої КВІР Ірану у відповідь на загибель у Багдаді командувача спецпідрозділом «Аль-Кудс» генерала Сулеймані. Відразу після інциденту іранські користувачі Твіттера виклали непідтверджену інформацію про те, що катастрофа сталася у результаті помилкового запуску ракет ППО іранськими військовими. Арабська газета Al-Hadath також повідомила, що літак було збито іранськими ППО[98]. Проте ІСНА й інші іранські новинні агенції повідомили, що літак мав технічну несправність[99].

Співчуття рідним і близьким загиблих і членів екіпажу висловив президент Зеленський[100]. У зв'язку з катастрофою він перервав візит до Оману, повернувшись до Києва[101]. При РНБО було створено оперативний штаб[102].

Наслідки

МАУ оголосила про припинення польотів до Тегерану на невизначений термін[103]. У зв'язку з високою напругою у регіоні про аналогічні рішення заявили й інші авіакомпанії, у тому числі Singapore Airlines, China Airlines і Malaysia Airlines[104]. Через кілька годин після катастрофи Росавіація рекомендувала не використовувати повітряний простір країн Близького Сходу[105]. З 9 січня Україна повністю заборонила польоти до Ірану на невизначений термін[106].

З 10 січня 2020 року, авіакомпанії Австрії та Німеччини скасували всі рейси до Ірану. Рейс LH 600, що летів 9 січня з Франкфурта до Тегерану, розвернули в повітрі й повернули до першого летовища[107].

21 травня 2021 року, Верховний суд провінції Онтаріо (Канада) визнав, що збиття літака є навмисним терористичним актом.

Галерея

Місце авіакатастрофи

Тегеран

Хамадан

Санандадж

Вшанування загиблих громадян України в аеропорту Бориспіль

Див. також

Примітки

Виноски
  1. МЗС Німеччини спростувало заяву про наявність громадян з німецьким громадянством на борту[20], три резидента Німеччини були з афганським, а не німецьким громадянством та помилково були зараховані до осіб з німецьким громадянством

Примітки
  1. Катастрофа українського Боїнга в Тегерані: 176 осіб загинуло, всі подробиці (фото, відео). Уніан. 8 січня 2020. Процитовано 8 січня 2020.
  2. Аварія літака в Ірані: дві людини не сіли на рейс. РБК-Украина (рос.). Процитовано 8 січня 2020.
  3. 24 ребенка. При крушении Boeing 737 в Иране погибли целые семьи. news.liga.net (рос.). 8 січня 2020. Процитовано 12 січня 2020.
  4. Зеленський оголосив жалобу за жертвами авіакатастрофи в Ірані
  5. Іранська влада оголосила день жалоби через авіакатастрофу МАУ і тисняву на похороні Сулеймані. ТСН.ua (укр.). 8 січня 2020. Процитовано 18 січня 2020.
  6. Літак в Ірані був справний, помилку пілотів виключено - МАУ. РБК-Украина (рос.). Процитовано 8 січня 2020.
  7. Iran plane crash: Ukrainian jet was 'unintentionally' shot down. BBC. 11 січня 2020. Процитовано 11 січня 2020.
  8. Президент Ірану про збитий літак МАУ: глибоко шкодуємо. Українська правда (укр.). Процитовано 11 січня 2020.
  9. همسر یک قربانی هواپیمای اوکراینی: خانواده قربانیان تهدید به تجاوز جنسی شده‌اند. رادیو فردا (перс.). Процитовано 16 квітня 2020.
  10. Mangan, Leslie Josephs,Dan (9 січня 2020). Iran missile shot down Ukraine-bound Boeing airliner, officials say. CNBC (англ.). Процитовано 16 квітня 2020.
  11. Western powers suggest Iran missile downed jet. BBC News (en-GB). 10 січня 2020. Процитовано 16 квітня 2020.
  12. اطلاعیه متخصصان اتحادیه صنایع هوایی و فضایی ایران/بوئینگ قاتل مسافران هواپیمای اوکراینی است نه ایران- اخبار اقتصادی - اخبار تسنیم - Tasnim. خبرگزاری تسنیم - Tasnim (перс.). Процитовано 16 квітня 2020.
  13. هواپیمای اوکراینی؛ خلبان پرواز آسمان به برج مراقبت: این نور موشک بود. BBC News فارسی (перс.). 3 лютого 2020. Процитовано 16 квітня 2020.
  14. Ukraine International Airlines Fleet Details and History. www.planespotters.net. Процитовано 8 січня 2020.
  15. UR-PSR Ukraine International Airlines Boeing 737-8KV(WL). www.planespotters.net (англ.). Процитовано 8 січня 2020.
  16. На борту літака Boeing 737−800, який зазнав аварії в Ірані, перебувало 168 пасажирів і дев'ять членів екіпажу.
  17. Один з пасажирів МАУ в Ірані не потрапив на борт через проблему з квитком. РБК-Украина (рос.). Процитовано 9 січня 2020.
  18. 13 Afghans Among Ukrainian Airliner Crash Victims: Govt. TOLOnews (англ.). Процитовано 26 січня 2020.
  19. Foreign Secretary statement on updated travel advice for Iran. GOV.UK (англ.). Процитовано 18 січня 2020.
  20. Flugzeugabsturz im Iran: Familie aus Nordrhein-Westfalen unter den Opfern. https://www.soester-anzeiger.de (нім.). 10 січня 2020. Процитовано 18 січня 2020.
  21. Авіакомпанія МАУ опублікувала список пасажирів, які загинули в авіакатастрофі в Ірані. Серед них — двоє українців. nv.ua.
  22. [https://espreso.tv/news/2020/01/08/aviakatastrofa_v_irani_mau_oprylyudnyla_spysok_pasazhyriv Авіакатастрофа в Ірані: МАУ оприлюднила список пасажирів}}
  23. Авіакатастрофа літака МАУ: іранські ЗМІ опублікували список загиблих
  24. Інформація стосовно екіпажу рейсу PS752
  25. Авіакатастрофа в Ірані. Що відомо про загиблих громадян України
  26. Он жил небом. Теперь в небе... навсегда. www.gorod.cn.ua (рос.). Процитовано 18 січня 2020.
  27. Flightradar24. Live Flight Tracker - Real-Time Flight Tracker Map (англ.). Flightradar24. Процитовано 8 січня 2020.
  28. Пристайко підтвердив, що літак МАУ розвернувся після зльоту. РБК-Украина (рос.). Процитовано 10 січня 2020.
  29. Artemis Moshtaghian and Joshua Berlinger (8 січня 2020). 176 killed after Ukraine International Airlines plane crashes in Tehran shortly after takeoff (англ.). CNN. Процитовано 8 січня 2020.
  30. Іран заперечує «нелогічні чутки» про те, що український літак збили. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 12 січня 2020.
  31. Ranter, Harro. ASN Aircraft accident Boeing 737-8KV (WL) UR-PSR Sabashahr. aviation-safety.net. Процитовано 12 січня 2020.
  32. Crash Boeing-737-8KV near Parand: 176 killed. Bureau of Aircraft Accidents Archives (англ.). Процитовано 8 січня 2020.
  33. В Ірані назвали попередню причину катастрофи літака МАУ. www.ukrinform.ua. 8 січня 2020. Процитовано 8 січня 2020.
  34. Ukrainian airplane crashes near Tehran due to engine failure, 176 dead. ISNA (англ.). 8 січня 2020. Процитовано 8 січня 2020.
  35. خبرگزاری فارس - خلبان بوئینگ 737‌ اوکراینی با برج مهرآباد تا پیش از سقوط‌ مکالمه‌ای نداشت. خبرگزاری فارس. 8 січня 2020. Процитовано 8 січня 2020.
  36. Dozens of Iranians and Canadians among 176 killed in Boeing crash. ABC News (en-AU). 8 січня 2020. Процитовано 8 січня 2020.
  37. Іран відмовився передавати чорні скриньки українського літака до Boeing — ЗМІ. 5 канал (ua). Процитовано 8 січня 2020.
  38. Іран офіційно запросив США і Україну до розслідування катастрофи МАУ. РБК-Украина (рос.). Процитовано 9 січня 2020.
  39. Іран надав Україні доступ до чорних скриньок літака МАУ, - Пристайко. РБК-Украина (рос.). Процитовано 10 січня 2020.
  40. Iran backtracks on plan to send flight recorders to Ukraine (англ).
  41. Літак МАУ збила іранська ракета виробництва РФ — джерела у спецслужбах США
  42. У США вважають, що лайнер МАУ могла випадково збити іранська ракета – ЗМІ. gordonua.com. Процитовано 11 січня 2020.
  43. Іран "помилково збив український літак"- американські ЗМІ. bbc.com. BBC News Україна. 9 січня 2020. Архів оригіналу за 9 січня 2020. Процитовано 9 січня 2020.
  44. Трюдо: Український літак був збитий іранською ракетою. bbc.com. BBC News Україна. 9 січня 2020. Архів оригіналу за 9 січня 2020. Процитовано 9 січня 2020.
  45. Video Apparently Showing Flight PS752 Missile Strike Geolocated to Iranian Suburb. bellingcat (en-GB). 9 січня 2020. Процитовано 11 січня 2020.
  46. З’явилося відео влучання ракети в літак МАУ – New York Times. Українська правда (укр.). Процитовано 11 січня 2020.
  47. Посольство в Ірані виключило версію теракту, а потім змінило думку. Українська правда (укр.). Процитовано 11 січня 2020.
  48. InfoResist.org (10 січня 2020). Зеленський заявив, що версія про влучення ракети не підтверджена і підтримав позицію Ірану. InfoResist. Архів оригіналу за 11 січня 2020. Процитовано 11 січня 2020.
  49. Іран відкидає звинувачення у збитті українського літака
  50. Іран назвав брехнею звинувачення про збиття літака МАУ ракетою. www.eurointegration.com.ua. 10 січня 2020. Архів оригіналу за 11 січня 2020. Процитовано 11 січня 2020.
  51. Авіакатастрофа літака МАУ: Тегеран готовий передати тіла загиблих українців. РБК-Украина (рос.). Процитовано 17 січня 2020.
  52. Офіс президента назвав дату доставки тіл загиблих в авіакатастрофі МАУ. РБК-Украина (рос.). Процитовано 17 січня 2020.
  53. Авіакатастрофа в Ірані: тіла загиблих українців доставили в Україну. РБК-Украина (рос.). Процитовано 19 січня 2020.
  54. Авіакатастрофа літака МАУ: Іран не збирається віддавати чорні ящики. РБК-Украина (рос.). Процитовано 19 січня 2020.
  55. Винний в аварії літака МАУ перебуває у в'язниці, - МЗС Ірану. РБК-Украина (рос.). Процитовано 25 січня 2020.
  56. Іран припинив ділитися з Україною доказами після витоку диспетчерських переговорів. РБК-Украина (рос.). Процитовано 5 лютого 2020.
  57. فایل صوتی منتشر شده مربوط به پرواز اوکراینی نیست. خبرگزاری مهر | اخبار ایران و جهان | Mehr News Agency (перс.). 3 лютого 2020. Процитовано 5 лютого 2020.
  58. Іран після витоку диспетчерських переговорів продовжить розслідування авіакатастрофи з іншими країнами. РБК-Украина (рос.). Процитовано 5 лютого 2020.
  59. Чорні ящики літака МАУ можуть бути розшифровані у Франції, - Пристайко. РБК-Украина (рос.). Процитовано 15 лютого 2020.
  60. Іран припинив розшифровки самописців збитого літака МАУ. РБК-Украина (рос.). Процитовано 29 березня 2020.
  61. Іранський депутат заявив, що винних у катастрофі літака МАУ не будуть арештовувати. РБК-Украина (рос.). Процитовано 6 квітня 2020.
  62. Missile Operator's Breach Of Rules Downed Ukrainian Plane, Iran Defense Minister Says. RFE/RL (англ.). Процитовано 23 травня 2020.
  63. У Міноборони Ірану назвали винного у катастрофі літака МАУ. РБК-Украина (рос.). Процитовано 23 травня 2020.
  64. Немає обладнання: Україна відправить "чорні ящики" літака МАУ до Франції. РБК-Украина (рос.). Процитовано 3 червня 2020.
  65. Іран не взяв на себе міжнародну відповідальність за катастрофу МАУ, - Єнін. РБК-Украина (рос.). Процитовано 15 червня 2020.
  66. Іран готовий віддати Україні "чорні скриньки" збитого МАУ, якщо вона матиме необхідне обладнання. www.unian.ua (укр.). Процитовано 18 червня 2020.
  67. Франція назвала дату початку розшифровки "чорних скриньок" літака МАУ. РБК-Украина (рос.). Процитовано 27 червня 2020.
  68. Авіакатастрофа МАУ: у 2020 році Україна направила вже чотири вербальні ноти Ірану щодо переговорів. www.unian.ua (укр.). Процитовано 9 липня 2020.
  69. Авіакатастрофа МАУ: "чорні скриньки" підтвердили "незаконне втручання" в роботу літака. www.unian.ua (укр.). Процитовано 24 липня 2020.
  70. Катастрофа МАУ в Ірані: фахівці розшифрували дані з "чорних скриньок". РБК-Украина (рос.). Процитовано 25 липня 2020.
  71. Авіакатастрофа літака МАУ: у Києві сьогодні розпочнуться переговори України та Ірану (відео). www.unian.ua (укр.). Процитовано 29 липня 2020.
  72. Авіакатастрофа літака МАУ: Кулеба повідомив результати переговорів з Іраном щодо компенсацій родичам загиблих. www.unian.ua (укр.). Процитовано 31 липня 2020.
  73. Іран уточнив свою участь у компенсації за збитий літак МАУ. Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly. Процитовано 10 серпня 2020.
  74. Іран не буде платити МАУ компенсації за збитий літак. РБК-Украина (рос.). Процитовано 11 серпня 2020.
  75. МЗС відреагувало на публікацію Іраном інформації з "чорних скриньок" літака МАУ. РБК-Украина (рос.). Процитовано 24 серпня 2020.
  76. Катастрофа літака МАУ: Іран завершив розслідування. nv.ua.
  77. Іран відмовився від переговорів щодо катастрофи МАУ. Постраждалі країни відреагували. РБК-Украина (рос.). Процитовано 7 січня 2022.
  78. Загибель рейсу PS 752: два роки потому. 08.01.2022
  79. “Вони чекали на наш літак”. Данілов заявив, що збиття рейсу МАУ було спланованим терактом Ірану. 08.01.2022, 19:05
  80. Jim Sciutto, Pamela Brown, Barbara Starr, Zachary Cohen and Maegan Vazquez (9 січня 2020). US increasingly believes Iran shot down Ukrainian airliner by accident. edition.cnn.com (англійською). CNN Politics. Архів оригіналу за 9 січня 2020. Процитовано 9 січня 2020.
  81. Літак МАУ міг бути збитий зенітно-ракетною системою Ірану, - Newsweek. РБК-Украина (ua). Процитовано 9 січня 2020.
  82. Украинский самолёт был сбит иранскими ПВО, запустившими российскую ракету с ЗРК «Тор» - СМИ. tk.media (російська). 9 січня 2020. Архів оригіналу за 9 січня 2020. Процитовано 9 січня 2020.
  83. John Bacon (9 січня 2020). Iran plane crash report: Ukraine jet may have been hit by Iran missile. usatoday.com (англійською). USA Today. Архів оригіналу за 9 січня 2020. Процитовано 9 січня 2020.
  84. Oliver Carroll,Andrew Buncombe, Andrew Woodcock (9 січня 2020). Iran plane crash: Western defence officials confident Tehran ‘accidentally shot down Ukraine jet’. independent.co.uk. The Independent. Архів оригіналу за 9 січня 2020. Процитовано 9 січня 2020.
  85. Джерела у західних спецслужбах заперечили версію збиття літака МАУ, у РНБОУ є 7 версій. Українська правда. 9 січня 2020. Архів оригіналу за 9 січня 2020. Процитовано 9 січня 2020.
  86. Іран визнав, що збив український літак. Українська правда (укр.). 11 січня 2020. Архів оригіналу за 11 січня 2020. Процитовано 11 січня 2020.
  87. Dehghanpisheh, Babak; Cornwell, Alexander (11 січня 2020). Iran says military shot down plane in error, after denial drew scrutiny abroad. Reuters (англ.). Архів оригіналу за 11 січня 2020. Процитовано 11 січня 2020.
  88. Fassihi, Farnaz (10 січня 2020). Iran Says It Unintentionally Shot Down Ukrainian Airliner. The New York Times (англ.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 11 січня 2020. Процитовано 11 січня 2020.
  89. Iran Says It "Unintentionally" Shot Down Ukrainian Airlines Flight [Updated]. Gizmodo (en-us). Процитовано 11 січня 2020.
  90. Under pressure, Iran admits it shot down jetliner by mistake. AP NEWS. 11 січня 2020. Процитовано 11 січня 2020.
  91. Ukrainian passenger plane shot by missile in Iran had not veered off its normal course: statement. Reuters (англ.). 11 січня 2020. Процитовано 11 січня 2020.
  92. Катастрофа МАУ під Тегераном: Іран заявив про помилку системи ППО. РБК-Украина (рос.). Процитовано 12 липня 2020.
  93. Ukraine airliner black boxes arrive in France. news.yahoo.com (амер.). Процитовано 19 липня 2020.
  94. Франція підтвердила отримання "чорних скриньок" літака МАУ. РБК-Украина (рос.). Процитовано 19 липня 2020.
  95. «Чорні скриньки» збитого в Ірані українського літака вже у Франції – агентство. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 19 липня 2020.
  96. В Ірані пояснили, чому понад пів року не відправляли «чорні скриньки» збитого літака МАУ. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 19 липня 2020.
  97. У Франції успішно завантажили дані з "чорного ящика" збитого літака МАУ. РБК-Украина (рос.). Процитовано 21 липня 2020.
  98. إيران — أنباء عن سقوط الطائرة الأوكرانية نتيجة إصابتها بصاروخ إيراني عن طريق الخطأ. 7 січня 2020.
  99. CNN, Artemis Moshtaghian and Joshua Berlinger. Ukrainian Airlines plane crashes in Tehran shortly after takeoff. CNN. Процитовано 8 січня 2020.
  100. Володимир Зеленський у Facebook. Facebook (укр.). 8 січня 2020. Процитовано 8 січня 2020.
  101. Live Updates: Boeing 737 with 167 Passengers Aboard Crashes After Take-Off from Tehran Airport© (англ.). Sputnik News. Процитовано 8 січня 2020.
  102. На борту літака Boeing 737−800, який зазнав аварії в Ірані, перебувало 168 пасажирів і дев'ять членів екіпажу.
  103. МАУ в Facebook. Facebook (укр.). 8 січня 2020. Процитовано 8 січня 2020.
  104. Airlines avoid Iranian airspace, cancel flights as Middle East tensions spike (англ.). CNBC. 8 січня 2020. Процитовано 8 січня 2020.
  105. Росавиация рекомендовала авиакомпаниям не летать над Ираном и Ираком (рос.). ТАСС. 8 січня 2020. Процитовано 8 січня 2020.
  106. Україна заборонила польоти до Ірану. РБК-Украина (рос.). Процитовано 8 січня 2020.
  107. Авіакомпанії Німеччини та Австрії скасовували рейси в Іран. РБК-Украина (рос.). Процитовано 10 січня 2020.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.