Амбуків
Амбу́ків — село в Україні, в Устилузькій міській територіальній громаді Володимир-Волинського району Волинської області.
| село Амбуків | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Волинська область |
| Район/міськрада | Володимир-Волинський район |
| Громада | Устилузька міська громада |
| Облікова картка | Амбуків |
| Основні дані | |
| Засноване | 1577 |
| Населення | 232 |
| Площа | 0,823 км² |
| Густота населення | 281,9 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 44734[1] |
| Телефонний код | +380 3342 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°48′01″ пн. ш. 23°59′13″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
188 м |
| Відстань до обласного центру |
107 км |
| Відстань до районного центру |
37 км |
| Відстань до центру громади/сільради |
7 км |
| Відстань до залізничної станції |
1 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | вул. Володимирська, 40, м. Устилуг, Володимир-Волинський р-н, Волинська обл., 44731
староста — вул. Гостинець, 26, с. Лудин, Володимир-Волинський р-н, Волинська обл., 44732 |
| Карта | |
  Амбуків | |
 Амбуків | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Населення становить 232 особи. Кількість дворів (квартир) — 89. З них 12 нових (після 1991 р.).
Мікротопоніми
Урочища в полях: Острів, Ниви, Загуменки, Півланки, На пісках, Довгі руки, Загороди, Соснина, Сіножата, Ліс, Княжів, Ходанів, Кургани, Могила, За селом.
Історія
На піскових навіяннях, над річкою Бугом сліди посесень з неоліту і бронзової доби.
Село Амбуків засноване у 1577 році. В 1577 р. належало Миколаю Пуславському, котрий мав у селі 5 димів, а в 1583 р. Миколаю Грабію, який вносить з сіл Лудина й Анбукова за 10 димів, 4 огородників, 4 пустих піль.
В 1648 р. разом з селом Бічалем мало 130 домів, а в 1653 — 100 домів, у 1858 р. с Анбуків мало 24 доми.
У 1906 році село Хотячівської волості Володимир-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 24 верст, від волості 14. Дворів 59, мешканців 449[2].
У серпні 2015 року село увійшло до складу новоствореної Устилузької міської громади.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 252 особи, з яких 112 чоловіків та 140 жінок.[3]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 230 осіб.[4]
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,14 % |
| молдовська | 0,43 % |
| російська | 0,43 % |
Соціальна сфера
В селі працює початкова школа на 20 місць, клуб, фельдшерсько-акушерський пункт, 8 телефонних номерів, 2 торговельних заклади.
В селі доступні такі телеканали: УТ-2, 1+1, Інтер, Обласне телебачення. Радіомовлення здійснюють Радіо «Промінь», Радіо «Світязь», Радіо «Луцьк», проводове радіо.
Транспорт
Село не газифіковане. Дорога з твердим покриттям в незадовільному стані. Наявне постійне транспортне сполучення з районним та обласним центрами. На півнчний захід від села на віддалі менше 1 кілометра знаходиться вантажна залізнична станція Лудин.
Примітки
- Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України
- Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 19 жовтня 2019.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 19 жовтня 2019.
- Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 19 жовтня 2019.
Література
- Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1984—1986.