Амвросій (Серебреников)
Архієпископ Амвросій (в миру Авраам Микитович Серебреніков або Серебряков; 1745 рік, Вотчина, Казанська губернія - 13 [24] жовтня 1792, Полтава) - єпископ Російської православної церкви, архієпіскоп Катеринославський і Херсонсько-Таврійський. Член Академії Російської. Перекладач.
| Амвросій (Серебреников) | ||
.jpg.webp) | ||
| ||
|---|---|---|
| Попередник: | Віктор (Онісімов) | |
| Наступник: | Ігнатий (Семенов) | |
| Альма-матер: | Вятська духовна семінарія | |
| Діяльність: | перекладач | |
| Ім'я при народженні: | Аврам Микитич Серебреніков | |
| Народження: | 1745 Вотчіно, Свияжська провинція, Казанська губернія, Російська імперія | |
| Смерть: | 13 (24) жовтня 1792 Полтава, Катеринославське намісництво, Російська імперія | |
Біографія
Авраам Серебренников народився в 1745 році в селі Вотчина (нині - Вотчина, Санчурський район, Кіровської області) в сім'ї д'яка Казанської губернії (пізніше Вятської).
У 1758 році Серебреніков надійшов в В'ятську семінарію, після закінчення якої продовжив навчання в Слов'яно-греко-латинській академії.
Закінчивши академію у 1768 році, викладав в В'ятській, з 1773 року - в Троїцькій Лаврській семінарії (по Бучневич, в 1768-1775 роках він викладав в Лаврській семінарії, а після постригу в ченці у 1775 році, до 1778 року було префектом В'ятської семінарії).
У 1778 році Амвросій був переведений до Москви, на кафедру філософії в Слов'яно-греко-латинську академію, а у 1782 році був призначений ректором Новгородської семінарії і зведений в сан архімандрита новгородського Антонієва монастиря.
26 грудня 1783 хіротонізований на єпископа Олонецького і Каргопольського [1] .
28 листопада 1786 року був призначений архієпископом Катеринославським і Херсонес-Таврійським [2]. Як архієпископ Катеринославський, отримав від імператриці Катерини II алмазний хрест на клобук.
За допомогу в написанні другого тому академічного словника Амвросій був прийнятий в члени Російської академії.
Помер 13 жовтня (по Бучневичу - 13 вересня) 1792 року.
Праці
Видав переклад Мільтона «Втрачений рай» М. 1780), ні з англійського оригіналу, а з французького перекладу, і «Короткий керівництво до ораторії російської» (М., 1778; 2-е вид. - М., 1791). Архієпископ Амвросій вважав, що російська літературна мова повинна включати в себе запозичення з церковнослов'янської, однак зауважував, що немає нічого гіршого, ніж «невміле з'єднання» слов'янської мови з російською.
Брав участь у складанні етимологічного словника.
Примітки
Література
- Волков А. А. Амвросий (Серебренников). Православная энциклопедия. — М. : Церковно-научный центр «Православная энциклопедия», 2001. — Т. II. — С. 152. — ISBN 5-89572-007-2.(рос.)
- Амвросий (Серебренников) // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Бучневич В. Е. Биографические очерки: Амвросий Серебренников // Записки о Полтаве и ее памятниках. — 2-е изд., испр. и доп. — Полтава : типо-лит. Губ. правл, 1902. — С. 324—326.
Посилання
- Скубак Г. Виповнилося 215 років з дня упокоєння святителя Амвросія
- Амвросий Серебренников // Большая русская биографическая энциклопедия (электронное издание). — Версия 3.0. — М. : Бизнессофт, ИДДК, 2007.