Амелін Михайло Петрович
Михайло Петрович Амелін (нар. 4 грудня 1896, село Соломіно Фатежського повіту Курської губернії, тепер Курської області, Російська Федерація — розстріляний 8 вересня 1937) — радянський військовий діяч, член Військової Ради Київського військового округу, армійський комісар 2-го рангу (1935). Член Центральної Контрольної Комісії КП(б)У в червні 1930 — січні 1934 року. Член ЦК КП(б)У в січні 1934 — травні 1937 року. Кандидат у члени Організаційного бюро ЦК КП(б)У в січні — червні 1934 року. Член Організаційного бюро ЦК КП(б)У в червні 1934 — травні 1937 року.
| Амелін Михайло Петрович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
4 грудня 1896 Q4428299?, Фатезький повітd, Курська губернія, Російська імперія |
| Помер |
8 вересня 1937 (40 років) Москва, СРСР |
| Поховання | Новий донський цвинтар |
| Діяльність | військовослужбовець |
| Учасник | Громадянська війна в Росії |
| Військове звання | Армійський комісар 2-го рангу |
| Нагороди |
 |
Життєпис
Народився в селянській родині. Від 1909 року працював на рудниках Донбасу.
У 1915 році мобілізований до російської армії. Учасник Першої світової війни, унтер-офіцер.
У 1916 році примикав до анархістів. Член РСДРП(б) з жовтня 1917 року.
У Червоній армії з 1918. Учасник громадянської війни в Росії 1917—1921 років.
У 1919 році — надзвичайний комісар Катеринославської бойової ділянки фронту, заступник голови Одеського військово-революційного трибуналу. Потім уповноважений РВР 3-ї Української армії Українського фронту, ревкому політичного управління 13-ї армії Південного фронту та ревкому з продовольчого постачання 12-ї армії Південно-Західного фронту.
У квітні 1920 — травні 1921 року як курсант і комісар загону Полтавських піхотних курсів брав участь у придушенні повстанського руху в Україні. Від вересня 1920 до березня 1921 року як рядовий, старшина роти, комісар батальйону курсантів воював проти військ барона Врангеля.
Після закінчення громадянської війни — на політичній роботі в Червоній армії.
У 1923 році закінчив Військово-педагогічну школу в Москві, потім відбував військову службу в Україні: з 1923 року — військовий комісар Київської піхотної школи, від листопада 1928 року — помічник замполіта командира 14-го стрілецького корпусу.
З 1931 по 1934 рік — заступник начальника Політичного управління Українського військового округу.
У 1934—1935 роках — начальник Політичного управління Українського військового округу.
У травні 1935 — травні 1937 року — начальник Політичного управління Київського військового округу і член РВР СРСР.
19 червня 1937 року заарештований органами НКВС СРСР, страчений 8 вересня 1937 року. Посмертно реабілітований 18 квітня 1956 року.
Звання
- армійський комісар 2-го рангу (20.11.1935)
Нагороди
- орден Червоного Прапора (1933)
- медалі
Джерела та література
- Гриневич Л. В. Амелін Михайло Петрович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 73. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.