Анджей Северин

А́нджей Теодо́р Севери́н (пол. Andrzej Teodor Seweryn; нар. 25 січня 1946, Гайльбронн, Німеччина[1]) польський театральний і кіноактор, кінорежисер.

Анджей Северин
пол. Andrzej Seweryn
Анджей Северин у 2009 році
Sociétaire of the Comédie-Françaised
Ім'я при народженні Анджей Теодор Северин
пол. Andrzej Teodor Seweryn
Дата народження 25 січня 1946(1946-01-25) (76 років)
Місце народження Гайльбронн, Баден-Вюртемберг, Німеччина
Громадянство  Польща
Професія актор, режисер
Alma mater Театральна академія імені Александра Зельверовича
Роки активності 1964 наш час
Член у Польська академія знань і Polish Film Academyd
Діти Марія Северинd
IMDb ID 0786614
Автограф
Нагороди та премії
Орден Відродження Польщі (Командорський Хрест)
Орден Відродження Польщі (Офіцерський Хрест)
Орден Відродження Польщі (Лицарський Хрест)
Медаль «За заслуги в культурі Gloria Artis»defaultЗолота медаль «За заслуги в культурі Gloria Artis»
Кавалер ордена Почесного легіону
Кавалер ордена «За заслуги» (Франція)
Орден Мистецтв та літератури
Орден Мистецтв та літератури
Анджей Северин у Вікісховищі
Анджей Северин (серпень, 2007)
Зірка А. Северина на Алеі зірок в Лодзі
А. Северин і Д. Ольбрихський (квітень, 2012)
А. Северин на кінофестивалі у Гдині (вересень, 2016)

Біографія та творча кар'єра

Анджей Теодор Северин народився 25 січня 1946 року в місті Гайльбронні, Німеччина. Його батьки Здзислав і Софія під час Другої світової війни були захоплені в полон і відправлені до трудового табору в Німеччині. Після народження Анджея вони повернулися в Польщу. У 1968 році Северин закінчив Академію драматичних мистецтв у Варшаві (зараз Театральна академія імені Александра Зельверовича). У листопаді 1968 році Анджея Северина був заарештовано за виготовлення і розповсюдження листівок проти інтервенції країн Варшавського договору до Чехословаччини; був звільнений за амністією у липні 1969 року. У другій половині 1970-х років вів збір коштів для Комітету захисту робітників, перебуваючи під наглядом Служби безпеки ПНР[2].

15 серпня 1968 року він дебютував як театральний актор на сцені варшавського театру Атенеум, до трупи якого входив до 1980 року[1]. У першій половині 1970-х років він викладав у варшавській Академію драматичних мистецтв[3].

Як кіноактор Аджей Северин знявся у багатьох фільмах Анджея Вайди. Славу йому принесла участь у фільмі Вайди «Земля обітована» (1975, за Владиславом Реймонтом). Потім Северин з успіхом зіграв ще в декількох фільмах режисера («Без наркозу», 1978; «Людина із заліза», 1981; «Дантон», 1982 та ін.). За роль у фільмі Вайди «Диригент» (1980) Северин отримав як найкращий актор Срібного лева на 30-му Берлінському міжнародному кінофестивалі[4]. Знімався також у стрічках Агнешки Голланд, Стівена Спілберга, Єжи Гоффмана та Анджея Жулавського та ін.

У 1980 році Анджей Северин виїхав до Франції через введення Воєнного стану у Польщі[3]. Він був актором французьких театрів та знімався у фільмах відомих західних кінорежисерів: Режиса Варньє («Жінка мого життя», 1986; «Індокитай», 1991), Пітера Брука («Махабхарата», 1990), Марко Беллоккьо («Навколо бажання», 1990) та ін. З 1993 виступав на сцені театру «Комеді Франсез» у Парижі та викладав у Національній школі мистецтв і техніки театру в Ліоні та у Паризькій консерваторії драматичного мистецтва (CNSAD)[5].

У 2010 році Анджей Северин повернувся до Польщі, мешкає у Варшаві. 1 січня 2011 він був призначений директором Польського театру у Варшаві[6].

Северин був також почесним членом Комітету підтримки Броніслава Коморовського перед президентськими виборами у 2010[7] та 2015 роках[8].

У 2018 підтримав звернення Європейської кіноакадемії на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова[9]

Особисте життя

Анджей Северин був одружений п'ять разів. Його перша дружина — Богуслава Блайфер (1970–1973); другою його дружиною була акторка Крістіна Янда (1974–1979), від якої він має доньку Марію Северин. Його третя дружина — Лоренс Бурділь (1982–1987), з якою має сина Яна, а з четвертою дружиною Мірель Маалуф — сина Максиміліана[10]. П'ята дружина актора у 2015 році — Катажина Кубацька[11].

Фільмографія (вибіркова)

Актор
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1964фПовернися, Беато!BeataПупіль
1970фПольський альбомAlbum polskiТомек
1973тфПідземний перехідPrzejscie podziemne
1974фЗемля обітованаZiemia obiecanaМакс Баум
1975сДиректориDyrektorzyінженер Кшиштоф Шимчак
1975фКартинки з життяObrazki z zyciaписьменник
1975фНочі і дніNoce i dnieАнсельм Остренський
1975фОбпало листя з деревOpadly liscie z drzewСмуклі
19761977сПольські дорогиPolskie drogiштурмбанфюрер Кліфорн
1977фКордонGranicaЗенон Жембевіч
1977тфДовга шлюбна нічDluga noc poslubna
1978фБез наркозуBez znieczuleniaЄжи Росчижевський
1978фДияволBestiaсвященик
1978фРоман і МагдаRoman i MagdaРоман Барвінський
1978сСім'я ПоланецькихRodzina PolanieckichБукацький
1979фҐолемGolemлікар, «творець» Перната
1979фДиригентDyrygentАдам П'єтрик
1979фКунфуKung-fuМарек Камінський
1981фДитячі питанняDziecinne pytaniaБогдан
1981тфПер ГюнтPeer Gyntкухар / власник Аґстада / батько нареченої
1981фЛюдина із залізаCzlowiek z zelazaкапітан Вірський
1982фРозаRoza
1983фДантонDantonФрансуа-Луї Бурдон
1983фМариняMaryniaЕдвард Букацький
1986фЖінка мого життяLa femme de ma vieБернар
1986фХто надто багато цілується…Qui trop embrasse...Марк
1986фХвіст дияволаLa coda del diavoloThe Pedlar
1987фНа срібній планетіNa srebrnym globieМарек
1989сМахабхаратаThe MahabharataYudhishthira
1989тфФранцузька революціяLa révolution françaiseРобесп'єр
1990тфДобра людина із СезуанаLa bonne âme du SetchouanВанг
1991сНаполеон в ЄвропіNapoléon et l'Europe
1991фВирокLa condannaДжованні
1992фІндокитайIndochineГебрард
1992кфОбмінL'échange
1993фАмокAmokШтайнер
1993фСписок ШиндлераSchindler's ListЮліан Шернер
1994тфПодорож на східPodróz na wschódЯкуб
1995фПовне затьмаренняTotal Eclipseмістер Маут де Флервіль
1997фВійна ЛюсіLucie Aubracлейтенант Шьондорф
1997фГенеалогія злочинуGénéalogies d'un crimeКрістіан
1998фБілбордBillboardменеджер агентства
1999тфБіґда йде!Bigda idzieспікер Стаховський
1999фВогнем і мечемOgniem i mieczemЯрема Вишневецький
1999фПан ТадеушPan Tadeuszсуддя Сопліка
2000фПредстоятель. Три тисячі роківPrymas. Trzy lata z tysiącaкардинал Стефан Вишинський
2002фПомстаZemstaрегент Мільчек
2003тфДон ЖуанDom JuanДон Жуан
2004фТочна копіяÀ ton imageпрофесор Кардоз
2006фХто ніколи не живKto nigdy nie zylординатор
2007сКомандаEkipaЮліан Щесни
2007тфСірано де БержеракCyrano de BergeracГраф де Гіш
2007фТаємниці «Нічного дозору»NightwatchingПірс Хассельбург
2008фМожливість островаLa possibilité d'une îleСлотан
2008тфФанніFannyПанісс
20082009с39 з половиною39 i pólтеатральний менеджер
2009тфСмішні манірниціLes précieuses ridiculesМаскарілль / ля Гранж
2010фРозочкаRózyczkaАдам Варчевський
2011фПоглинанняUwiklanieВітольд
2012фВи ще нічого не бачилиVous n'avez encore rien vuМарцеллін
2013фСтерв'ятникSepРеаторський
2016фОстання сім'яOstatnia rodzinaЗдзіслав Бексінський
Режисер
  • 2006: Хто ніколи не жив... / Kto nigdy nie zyl...

Визнання

Нагороди та номінації Анджея Северина[12]
Рік Категорія Фільм Результат
Берлінський міжнародний кінофестиваль
1980 Срібний ведмідь найкращому акторові Диригент Нагорода
Премія «Орли»
2001 Найкраща головна чоловіча роль Предстоятель. Три тисячі років Номінація
Московський міжнародний кінофестиваль
2006 Золотий Святий Георгій Хто ніколи не жив... Номінація
Міжнародний кінофестиваль у Локарно
2016 Найкращий актор Остання сім'я Нагорода
Кінофестиваль у Гдині
2016 Найкращий актор Остання сім'я Нагорода

Примітки

  1. Анджей Северин на сайті filmpolski.pl (пол.). [доступ 8.12.2016].
  2. Filip Gańczak, Filmowcy w matni bezpieki, Prószyński i S-ka, Warszawa 2011, s. 174—200.
  3. Nota biograficzna w Encyklopedii Solidarności. Процитовано 8.12.2016.(пол.)
  4. Berlinale 1980: Prize Winners. berlinale.de. Процитовано 8.12.2016.
  5. Andrzej Seweryn: Biographie (фр.). comedie-francaise.fr. Архів оригіналу за 02.08.2016. Процитовано 8.12.2016.
  6. Andrzej Sewerym. teatrpolski.waw.pl (пол.). Процитовано 9.12.2016.
  7. Komitet poparcia Bronisława Komorowskiego. onet.pl. 16 травня 2010. Процитовано 21 березня 2015.
  8. Barbara Sowa. Kto wszedł do komitetu poparcia Komorowskiego, a kto z niego wypadł? Cała lista. dziennik.pl. 16 березня 2015. Процитовано 9.12.2016.
  9. The European Film Academy Free Oleg Sentsov!. Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 15 червня 2018.
  10. „Życie na gorąco” nr 16 z 16 kwietnia 2015, s. 56–57.
  11. Edward Michocki. Życiorysy do nowych tablic katyńskich. mielec.pl. 12 квітня 2010. Архів оригіналу за 18 лютого 2015. Процитовано 21 березня 2015.
  12. Нагороди та номінації Анджея Северина на сайті IMDb(англ.)

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.