Вогнем і мечем (фільм)

Ян Скшетуський, посол князя Яреми Вишневецького, повертається із завдання з Криму. На шляху він рятує життя козацькому полковнику Богдану Хмельницькому. Під час перепочинку в корчмі заприятелював з двома шляхтичами Яном Заглобою і Лонгинусом Підбийп'ятою, які мали можливість побачити, як Скшетуський справляється з нахабним старостою Чаплинським. У подальшу дорогу вирушають разом. Невдовзі натрапляють на розбиту карету княгині Курцевич. Та допомагають у цій складній ситуації племінниці померлого чоловіка княгині, Гелені.

Хмельницький організовує на Січі велике повстання козаків, яких підтримали кримські татари. Бунтівники перемагають польські коронні війська під Жовтими Водами й Корсунем. Бунт намагається «втопити в крові» князь Ярема Вишневецький, якому служать Скшетуський з Підбийп'ятою. Військові обов'язки відривають Скшетуського від його коханої Гелени. І він не в змозі захищати її від загроз війни та закоханого в неї козака, Богуна.

Військо Вишневецького не може розраховувати на допомогу інших магнатів, бо вони бажають домовитися з козаками. Посполите рушення, яких зібрали під Пилявцями, втікає від звістки про прибуття татар. Військо князя зводять укріплення у фортеці Збараж, де бере в облогу їх величезна армія Богдана Хмельницького і хана Іслама Гірея. Шляхта, в числі кільканадцяти тисяч солдатів захищається хоробро, але не має шансів проти такої великої сили.

Князь відсилає Підбийп'яту, щоб він прокрався через табір козаків і сповістив короля про важке становище війська. Лонгинус Підбийп'ятка гине від стріл, з молитвою на устах. Ця місія вдається Скшетуському, завдяки якому король Ян II Казимир рушає з підмогою на Збараж.

Князь, Скшетуський і Заглоба стають героями, рятують Гелену, а крім того ловлять Юрка Богуна (але Ян Скшетуський прощає йому викрадення Гелени та відпускає).

Хоча оригінально роман є першою частиною Трилогії, фільм вийшов останнім у кіноверсії Гоффмана, який відзнятий після фільму Потоп (1974), і фільму Пан Володийовський (1969).

Окрім іншого, це могло було викликане через політичну напругу, яка могла виникнути між Польською Народною Республікою і Українською РСР. Кінознімання знову піднімало політично складні теми польсько-українських стосунків (іншим зупиненим проєктом був Тарас Бульба за Гоголем), що не дуже віталося Радянським Союзом.

• Богдан Ступка — Богдан Хмельницький;
• Олександр Домогаров — Юрко Богун (озвучує Яцек Розенек);
• Кшиштоф Ковалевський — Ян Заглоба;
• Міхал Жебровський — Ян Скшетуський;
• Збіґнєв Замаховський — Міхал Володийовський;
• Ізабелла Скорупко — Гелена Курцевич;
• Анджей Теодор Северин — Ярема Вишневецький;
• Віктор Зборовський — Лонгинус Підбийп'ята;
• Войцек Малайкат — Жендян;
• Єва Вишневська — княгиня Курцевич;
• Мацей Козловський — Максим Кривоніс;
• Марек Кондрат — Ян II Казимир;
• Руслана Писанка — відьма Горпина;
• Даніель Ольбрихський — Тугай-Бей;
• Лешек Телешинський — ксьондз Муховецький;
• Єжи Боньчак — староста Чаплинський;
• Анджей Копичиньський — Зацвіліховський;
• Густав Голоубек — Адам Кисіль;
• Адам Ференци — кримський хан Іслам III Гірей;
• Густав Люткевич — отаман Барабаш;
• Кшиштоф Гоштила — Єжи Осолінський;
• Йоанна Бродзік — молода русинка, наречена;
• Дмитро Миргородський — кошовий отаман;
• Анджей Щитко — кошовий отаман;
• Шимон Кобилинський — Миколай Остроріг;
• Ян Юревич — шафер на весіллі;
• Марек Фронцковяк — вахмістр на весіллі;
• Бартош Обухович — хлопець;
• Войцех Малайкат — Жендзян;
• Бернард Ладиш — дід Лірник.

• Нагорода за монтаж (Мартин Бастковський, Цезар Гшесіу), за сценографію (Анджей Халинський), за творчу екранізацію епопеї Сенкевича, нагорода «Prezesa Zarządu Telewizji Polskiej» (Єжи Гофман) (XXIV фестиваль польських художніх фільмів в Гдині, 1999).
• Фестиваль польських фільмів в Чикаго — «Złote Zęby — nagroda publiczności» (Єжи Гофман) 1999.
• «Brylantowy Bilet Stowarzyszenia „Kina Polskie“ dla filmu, który przyciągnął do kin najwięcej widzów — Ежи Гофман» (1999)
• Нагороди польських фільмів Орлі, 2000.
• Zwycięzca — Найкраща роль другого плану Rola Kobieca — (Єва Вишневська)
• Zwycięzca — Найкращий продюсер — Єжи Михалюк, Єжи Гофман
• Золота каска в категорії: найкращий польський фільм в 1999 році — Єжи Гофман (2000)
• «MFF Słowiańskich i Prawosławnych» в Москві — 1-а нагорода — (Єжи Гофман) (2000)
• TP SA музичний та кінофестиваль -«нагорода Філіппа» в категорії: оригінальна музика і «adaptowana w polskim filmie» — композитор Кшесимир Дебський (2000)

• Вінницького полковника звали Іван Богун (а не Юрко) і він був одруженим, мав двох дітей на час повстання. У фільмі показано поєдинок між Богуном та Володийовським, в якому Богун був поранений. В дійсності цього поєдинку не було.
• У фільмі битва під Жовтими Водами триває 2 дні і причиною поразки польського війська стала погана погода. В дійсності битва тривала понад 2 тижні й причиною поразки поляків була тактика та навички козаків.
• У фільмі показано, що Скшетуський врятував життя Хмельницькому від нападу розбійників. В дійсності такого не було.
• У фільмі показано козаків голодранцями, хоча ударна частина козаків — це колишні наймані солдати 30-тилітньої війни: добре екіпіровані й озброєні воїни, що знали стрій, знали диверсійну і саперну справу, мали хорошу польову артилерію. Усього з війни повернулося близько 40-а тисяч. Козаки-реєстровці ж були або шляхтою (драгуни і улани), або значковими товаришами гусарів (у почті Скшетузького були яскраві представники такого роду війська, стояли у задніх рядах гусарів, підтримували атаку лави лицарів). Руська шляхта була яскраво вбраною і була добре забезпеченою зброєю, обладунками і бойовими кіньми.
• У фільмі показано атаку легкої козацької кінноти (і татарської легкої кінноти) на гусарів. Історично неможливо: козаки й татари стріляли із сідел і відступали, ударної холодної зброї не мали. Ця тактика збереглася і в кубанців до Другої світової. Лансменами були донські козаки — однак у фільмі їх немає. Історично був факт застосування важкої (броньованої і з піками) кінноти Богуна проти гусарів — результат невідомий.
• У фільмі польська кіннота топче козацьких пікінерів, а потім ті переганяють гусарських коней, коли втікають. Неможливо у принципі. Показано у фільмі «для краси»: поляки дуже шанують своїх гусарів.

• Оцінка на сайті IMDb — 7,1/10.[2]

Біскупинське городище

• «Вогнем і мечем» став одним із найбільш відвіданих польських фільмів у Польщі за числом глядачів після 1989 року — 7,15 млн осіб.
• Спецефекти до фільму створила фірма «Machine Shop», яка до того працювала над такими фільмами, як «Термінатор-2» та «Хоробре серце».
• Фільм посідає друге місце в списку найдорожчих польських фільмів.
• Частину стрічки знято в скансені Музеї мазовецького села в Серпці, побудовані там макети можна побачити сьогодні, а також у Біскупинському городищі
• Знімальний період тривав від 6 жовтня 1997 до 28 червня 1998.
• Один з саундтреків до фільму — «Наливаймо браття» Крищенка & Лісовола було використано у стрічці без жодного дозволу чи згадки про авторів[3].
• Пияцтво під час походів вважались в козаків карним злочином. В фільмі вони п'яниці.

• Потоп
• Пан Володийовський
• Вогнем і мечем (роман)

• With Fire and Sword на сайті IMDb (англ.)
• Official website (in English)