Вогнем і мечем (фільм)

«Вогне́м і мече́м» — польський історичний фільм режисера Єжи Гоффмана, випущений 1999 року. В основу фільму ліг однойменний роман Генрика Сенкевича «Вогнем і мечем». Останню з трьох частин трилогії Сенкевича екранізував Єжи Гофман, після Потопу і Пана Володийовського, хоч письменник створив цей роман першим. Одночасно з кіноверсією була вироблена телевізійна версія — міні-серіал.

«Вогнем і мечем»
пол. Ogniem i mieczem
Жанр історичний, військовий, пригодницький, драма
Режисер Єжи Гофман
Продюсер Єжи Гофман
Сценарист Генрик Сенкевич, Andrzej Krakowskid[1] і Єжи Гоффман[1]
На основі Вогнем і мечем
У головних
ролях
Міхал Жебровський
Олександр Домогаров
Ізабелла Скорупко
Богдан Ступка
Оператор Grzegorz Kędzierskid[1]
Композитор Krzesimir Dębskid
Художник Andrzej Halińskid
Дистриб'ютор Netflix
Тривалість 180 хв.
Мова польська
українська
кримськотатарська
Країна  Польща
Рік 1999
Кошторис 24 млн. злотих
IMDb ID 0128378
Наступний «Потоп»

Сюжет

Ян Скшетуський, посол князя Яреми Вишневецького, повертається із завдання з Криму. На шляху він рятує життя козацькому полковнику Богдану Хмельницькому. Під час перепочинку в корчмі заприятелював з двома шляхтичами Яном Заглобою і Лонгинусом Підбийп'ятою, які мали можливість побачити, як Скшетуський справляється з нахабним старостою Чаплинським. У подальшу дорогу вирушають разом. Невдовзі натрапляють на розбиту карету княгині Курцевич. Та допомагають у цій складній ситуації племінниці померлого чоловіка княгині, Гелені.

Хмельницький організовує на Січі велике повстання козаків, яких підтримали кримські татари. Бунтівники перемагають польські коронні війська під Жовтими Водами й Корсунем. Бунт намагається «втопити в крові» князь Ярема Вишневецький, якому служать Скшетуський з Підбийп'ятою. Військові обов'язки відривають Скшетуського від його коханої Гелени. І він не в змозі захищати її від загроз війни та закоханого в неї козака, Богуна.

Військо Вишневецького не може розраховувати на допомогу інших магнатів, бо вони бажають домовитися з козаками. Посполите рушення, яких зібрали під Пилявцями, втікає від звістки про прибуття татар. Військо князя зводять укріплення у фортеці Збараж, де бере в облогу їх величезна армія Богдана Хмельницького і хана Іслама Гірея. Шляхта, в числі кільканадцяти тисяч солдатів захищається хоробро, але не має шансів проти такої великої сили.

Князь відсилає Підбийп'яту, щоб він прокрався через табір козаків і сповістив короля про важке становище війська. Лонгинус Підбийп'ятка гине від стріл, з молитвою на устах. Ця місія вдається Скшетуському, завдяки якому король Ян II Казимир рушає з підмогою на Збараж.

Князь, Скшетуський і Заглоба стають героями, рятують Гелену, а крім того ловлять Юрка Богуна (але Ян Скшетуський прощає йому викрадення Гелени та відпускає).

Політичне тло

Хоча оригінально роман є першою частиною Трилогії, фільм вийшов останнім у кіноверсії Гоффмана, який відзнятий після фільму Потоп (1974), і фільму Пан Володийовський (1969).

Окрім іншого, це могло було викликане через політичну напругу, яка могла виникнути між Польською Народною Республікою і Українською РСР. Кінознімання знову піднімало політично складні теми польсько-українських стосунків (іншим зупиненим проєктом був Тарас Бульба за Гоголем), що не дуже віталося Радянським Союзом.

Актори

Нагороди

  • Нагорода за монтаж (Мартин Бастковський, Цезар Гшесіу), за сценографію (Анджей Халинський), за творчу екранізацію епопеї Сенкевича, нагорода «Prezesa Zarządu Telewizji Polskiej» (Єжи Гофман) (XXIV фестиваль польських художніх фільмів в Гдині, 1999).
  • Фестиваль польських фільмів в Чикаго — «Złote Zęby — nagroda publiczności» (Єжи Гофман) 1999.
  • «Brylantowy Bilet Stowarzyszenia „Kina Polskie“ dla filmu, który przyciągnął do kin najwięcej widzów — Ежи Гофман» (1999)
  • Нагороди польських фільмів Орлі, 2000.
  • Zwycięzca — Найкраща роль другого плану Rola Kobieca — (Єва Вишневська)
  • Zwycięzca — Найкращий продюсер — Єжи Михалюк, Єжи Гофман
  • Золота каска в категорії: найкращий польський фільм в 1999 році — Єжи Гофман (2000)
  • «MFF Słowiańskich i Prawosławnych» в Москві — 1-а нагорода — (Єжи Гофман) (2000)
  • TP SA музичний та кінофестиваль -«нагорода Філіппа» в категорії: оригінальна музика і «adaptowana w polskim filmie» — композитор Кшесимир Дебський (2000)

Історичні невідповідності

  • Вінницького полковника звали Іван Богун (а не Юрко) і він був одруженим, мав двох дітей на час повстання. У фільмі показано поєдинок між Богуном та Володийовським, в якому Богун був поранений. В дійсності цього поєдинку не було.
  • У фільмі битва під Жовтими Водами триває 2 дні і причиною поразки польського війська стала погана погода. В дійсності битва тривала понад 2 тижні й причиною поразки поляків була тактика та навички козаків.
  • У фільмі показано, що Скшетуський врятував життя Хмельницькому від нападу розбійників. В дійсності такого не було.
  • У фільмі показано козаків голодранцями, хоча ударна частина козаків — це колишні наймані солдати 30-тилітньої війни: добре екіпіровані й озброєні воїни, що знали стрій, знали диверсійну і саперну справу, мали хорошу польову артилерію. Усього з війни повернулося близько 40-а тисяч. Козаки-реєстровці ж були або шляхтою (драгуни і улани), або значковими товаришами гусарів (у почті Скшетузького були яскраві представники такого роду війська, стояли у задніх рядах гусарів, підтримували атаку лави лицарів). Руська шляхта була яскраво вбраною і була добре забезпеченою зброєю, обладунками і бойовими кіньми.
  • У фільмі показано атаку легкої козацької кінноти (і татарської легкої кінноти) на гусарів. Історично неможливо: козаки й татари стріляли із сідел і відступали, ударної холодної зброї не мали. Ця тактика збереглася і в кубанців до Другої світової. Лансменами були донські козаки — однак у фільмі їх немає. Історично був факт застосування важкої (броньованої і з піками) кінноти Богуна проти гусарів — результат невідомий.
  • У фільмі польська кіннота топче козацьких пікінерів, а потім ті переганяють гусарських коней, коли втікають. Неможливо у принципі. Показано у фільмі «для краси»: поляки дуже шанують своїх гусарів.

Сприйняття

  • Оцінка на сайті IMDb — 7,1/10.[2]

Особливості картини

Біскупинське городище
  • «Вогнем і мечем» став одним із найбільш відвіданих польських фільмів у Польщі за числом глядачів після 1989 року — 7,15 млн осіб.
  • Спецефекти до фільму створила фірма «Machine Shop», яка до того працювала над такими фільмами, як «Термінатор-2» та «Хоробре серце».
  • Фільм посідає друге місце в списку найдорожчих польських фільмів.
  • Частину стрічки знято в скансені Музеї мазовецького села в Серпці, побудовані там макети можна побачити сьогодні, а також у Біскупинському городищі
  • Знімальний період тривав від 6 жовтня 1997 до 28 червня 1998.
  • Один з саундтреків до фільму «Наливаймо браття» Крищенка & Лісовола було використано у стрічці без жодного дозволу чи згадки про авторів[3].
  • Пияцтво під час походів вважались в козаків карним злочином. В фільмі вони п'яниці.

Див. також

Примітки

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.