Андреа Довіціозо

У 2001 році Андреа Довіціозо виграв чемпіонат Європи з шосейно-кільцевих мотогонок у класі 125cc, а також взяв участь у своїй першій гонці чемпіонату світу в Муджелло. Наступного, 2002 року, він дебютував у чемпіонаті світу з шосейно-кільцевих мотоперегонів серії Гран-Прі в класі 125cc, виступаючи за команду «Team Scot Honda», зайнявши 16 місце в підсумковій турнірній таблиці. У тому сезоні його найкращими результатами були два дев'ятих місця в Ле-Мані і Донінгтоні. Наступного року dsy продовжив співпрацю з командою, зайнявши 5 місце в загальному заліку і досягнувши чотирьох подіумів.

У сезоні 2004 року Андреа здобув п'ять перемог на етапах та шість подіумів, внаслідок чого здобув перемогу в чемпіонаті з 293 очками.

У 2005 році Довіціозо перейшов у клас 250cc, продовжуючи співпрацю з командою «Team Scot Honda». У сезоні здобув п'ять подіумів і посів 3-є місце в загальному заліку. Він також отримав нагороду «Новачок Року». У 2006 році він залишився з командою, яка була перейменована в «Humangest Racing». Він виграв дві гонки в Барселоні і Ешторілі і фінішував на подіумі 11 разів. Боровся за чемпіонський титул до останньої гонки сезону, але повинен був поступитися Хорхе Лоренсо. У сезоні 2007 року виграв дві гонки (в Стамбулі і Донінгтоні) і знову боровся за чемпіонство, але в результаті посів 2-е місце ще раз.

Після успішних виступів в середньому класі, Довіціозо привернув увагу команд «королівського» класу. На сезон 2008 він підписав контракт з командою «JiR Team Scot MotoGP», в якій отримав у своє розпорядження мотоцикл Honda RC212V. Вже у першій гонці сезону в Катарі Андреа посів досить високе 4-е місце. Протягом сезону він продемонстрував низку непоганих результатів, найкращим з яких стало 3-є місце на Гран-Прі Малайзії. В загальному заліку італієць фінішував 5-им.

На сезон 2009 Довіціозо отримав запрошення від заводської команди Honda у чемпіонаті — «Repsol Honda Team», замінивши у ній Нікі Хейдена. Найкращою гонкою у сезоні стало Гран-Прі Великої Британії, де Дові здобув свою першу і поки єдину перемогу у «королівському» класі. Загалом же сезон пройшов дещо гірше, ніж попередній. У загальному заліку Довіціозо фінішував на 6-му місці.

Наступний сезон Андреа провів знову у «Repsol Honda». Його результати покращились — він 3 рази приїжджав 2-им, загалом сім разів фінішувавши на подіумі. В загальному заліку італієць зайняв 5-е місце.

Андреа Довіціозо в Ештурілі, сезон 2011

Сезон 2011 Довіціозо також провів з «Repsol Honda». Його результати були схожими до минуло річних: 4 других місця та сім подіумів, що дозволило зайняти 3-є місце у загальному заліку після Кейсі Стоунера та Хорхе Лоренсо. Після сезону команда перейшла на використання нових мотоциклів — Honda RC213V. Керівництво «Repsol Honda» на наступний сезон зробила ставку на Стоунера та Педросу, тоді як Довіціозо довелось шукати нову команду.

У сезоні 2012 Андреа приєднався до приватної команди «Monster Yamaha Tech 3», замінивши у ній Коліна Едвардса. Його партнером став Кел Кратчлоу, обоє отримали у своє розпорядження мотоцикл Yamaha YZR-M1. Незважаючи на відсутність заводської підтримки, Довіціозо зміг продемонструвати низку високих результатів, 6 разів зайнявши треті місця. В загальному заліку італієць фінішував на 4-му місці.

На сезон 2013 Андреа перейшов в італійську команду «Ducati Team», замінивши у ній легендарного земляка Валентіно Россі. Цей сезон був складним для команди — її мотоцикл Ducati Desmosedici не міг на рівних конкурувати з японськими байками. Це вплинуло на невисокі результати, показані Довіціозо. Найкращим результатом стало 4-е місце на дощовому Гран-Прі Франції. В загальному заліку Андреа фінішував на 8-му місці. Невтішні результати спонукали команду шукати шляхи виходу з кризи. Щоб мати можливість розвивати мотоцикл протягом сезону, керівництво «Ducati Team» вирішило позбутися статусу заводської команди, перейшовши на сезон 2014 до новоствореної категорії Open.[2]

Перед початком сезону інженери «Ducati Team» суттєво попрацювали над вдосконаленням мотоцикла. Вже на другій гонці сезону у Техасі Довіціозо зайняв третє місце, завоювавши перший подіум для команди з вересня 2012 року.[3] На дощовій гонці у Ассені Дові фінішував ще успішніше: зайняв друге місце. Високі результати дозволили італійцю у середині сезону займати 4-е місце в загальному заліку, випереджаючи Хорхе Лоренсо. Це спонукало керівництво «Ducati Corse» продовжити контракт з Андреа ще на 2 роки, до закінчення сезону 2016.[4] До кінця сезону Дові продемонстрував ще кілька сильних результатів, фінішувавши у загальному заліку на 5-у місці.

16 лютого 2015 року в Борго Панігале був представлений новий мотоцикл GP15[5]. В порівнянні з попередником він мав багато нових деталей, і хоча його максимальна швидкість зменшилась, проте він став більш керованим. Це дозволяло Довіціозо з оптимізмом дивитись на новий сезон. І вже в дебютній гонці у Катарі Андреа віддячив команді — у напруженій боротьбі виборов друге місце. У самій гонці він стартував з поулу, лише третій раз зі 125 гонок, проведених у «королівському» класі[6]. У двох наступних гонках Дові знову фінішував другим, і це дозволило йому в загальному заліку надійно закріпитись на другому місці вслід за Валентіно Россі. До того ж, він став лише 5 гонщиком в історії серії Гран-Прі, хто за кар'єру 200 та більше разів фінішували в заліковій зоні, приєднавшись до Валентіно Россі, Лоріса Капіроссі, Алекса Барроша та Дані Педроси[7].

Проте наступні результати принесли італійцю розчарування — у 15 наступних гонках він лише двічі фінішував на подіумі (два третіх місця у Великої Британії та Франції), а у чотирьох взагалі не фінішував. Такі нестабільні результати дозволили Андреа за підсумками сезону в загальному заліку зайняти лише 7-е місце.

Примітка: * — сезон триває, дані наведено станом на після закінчення 1 гонки сезону з 18.