Андромеда ряснолиста

Андроме́да рясноли́ста [1], андроме́да багатоли́ста (Andromeda polifolia L., місцеві назви — безплідниця, дібровник) — чагарничок, єдиний вид роду андромеда родини вересових, поширений в українських лісах.

Андромеда ряснолиста
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Вересоцвіті (Ericales)
Родина: Вересові (Ericaceae)
Підродина: Vaccinioideae
Триба: Andromedeae
Рід: [[Андромеда]] (Andromeda)
L.
Вид:
Андромеда ряснолиста (A. polifolia)
Біноміальна назва
Andromeda polifolia
L., 1753

Зовнішній опис

Невеликий гіллястий кущик родини вересових (10 — 40 см заввишки) з гладеньким лежачим стеблом і висхідними гілками. Молоді гілочки червонувато-бурі, голі. Листки (8 — 35 мм завдовжки і 1 — 9 мм заввишки) чергові, шкірясті, вічнозелені, довгасто-оберненоланцетні або довгасто-лінійні, цілокраї, на верхівці загострені, з дуже загорнутими краями; зверху темно-зелені, блискучі, голі, зісподу білуваті від воскового нальоту.

Квітки правильні, зрослопелюсткові, з подвійною оцвітиною, пониклі, зібрані в небагатоквіткові зонтикоподібні китиці. Чашечка глибоконадрізана, червона або рожева, залишається на плодах. Віночок (до 8 мм завдовжки) глечикоподібний, білий або рожевий з п'ятьма короткими яйцеподібно-трикутними зубчиками. Тичинок десять, вдвоє коротші за віночок, маточка одна, стовпчик один, зав'язь нижня.

Плід — коробочка (6-9 мм завдовжки), майже куляста, п'ятигранна, темно-голубувато-зелена.

Поширення

Росте андромеда в заболочених хвойних і мішаних лісах, на торф'яних болотах. Тіньовитривала рослина. Цвіте в квітні травні.

Поширена у північній частині Полісся, Прикарпатті, зрідка в Карпатах. Райони заготівель зосереджені у Волинській, Рівненській, північній частині Житомирської області.

Практичне використання

Лікарська, отруйна, танідоносна, фарбувальна, декоративна рослина.

У народній медицині використовують листки при жіночих хворобах, ревматизмі і туберкульозі легень.

У листках міститься глікозид андромедотоксин, який має подразнюючу і наркотичну дію, у деяких випадках викликає отруєння домашніх тварин.

Пагони і листки андромеда містять таніди і барвники, якими забарвлюють тканини в чорний колір.

Рослина декоративна протягом усього вегетаційного періоду. Рекомендується для розведення в садах і лісопарках, на клумбах при достатній вологості ґрунту.

Збирання, переробка та зберігання

Збирають облистнені квітучі пагони андромеди навесні, зрізуючи ножами або серпами. Сушать у тіні або на горищах. Пакують у коробки, вистелені папером. Зберігають у сухих прохолодних приміщеннях.

Українська назва
Andromeda polifolia у Карпатах

Андромеда ряснолиста[2], вживаною є також андромеда багатолиста[3] — є українськими науковими назвами цього виду. Окрім них в інтернеті можна зустріти назву «підбіл багатолистий»[4], що є прямим перекладом російської назви виду рос. подбел многолистный або рос. подбел обыкновенный. Ця назва не підтверджена українськими авторитетними джерелами з ботанічної тематики. Крім того, українська наукова назва «підбіл звичайний» (Tussilago farfara L.)[5] відповідає рослині з іншого монотипного роду підбіл (Tussilago L.), що є аналогом російської назви рос. мать-и-мачеха обыкновенная.

Див. також

Примітки
  1. Andromeda polifolia // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  3. Довідник назв рослин України від Наукового товариства імені Шевченка, Лісівничої академії наук України, за участю працівників Державного природознавчого музею НАН України та студентів і викладачів Прикарпатського лісогосподарського коледжу; розробка веб-ресурсу: Третяк Платон Романович
  4. Лікувальні рослини на планеті. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 13 червня 2014.
  5. Tussilago farfara // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.