Андрієво-Іванове
Андрі́єво-Іва́нове (у минулому — хутір Андрієво-Іванів, Штерн (до 01.02.1945)[3]) — село в Україні, у Роздільнянській міській громаді Роздільнянського району Одеської області. Населення становить 184 особи. Відноситься до Калантаївського старостинського округу. Відстань до районного центру та цетру громади шосейним шляхом — 34 км.
село Андрієво-Іванове | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Одеська область |
Район/міськрада | Роздільнянський район |
Громада | Роздільнянська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA51140130020070549 |
Облікова картка | Андрієво-Іванове |
Основні дані | |
Засноване | 1944 (78 років) |
Населення | ▼184 (01.01.2018)[1] |
Площа | 0,479[2] км² |
Густота населення | 409,38 осіб/км² |
Поштовий індекс | 67463 |
Телефонний код | +380 4853 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 46°45′06″ пн. ш. 30°20′08″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
44 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 67400, Одеська обл., Роздільнянський район, м. Роздільна, вул. Муніципальна, 17 |
Карта | |
Андрієво-Іванове | |
Андрієво-Іванове | |
Мапа | |
Історія
Населений пункт був заснований 1944 року шляхом об'єднання кількох хуторів та включенням до його складу колишнього єврейського та німецького землеробського поселення Штерн («Зоря», Міллер, Ламберт). У 1924 році у Штерні мешкало 67 осіб, у 1943 році — 202[4].
Станом на 1 вересня 1946 року хутір Андрієво-Іванів входив до складу Бринівської сільської ради[5].
На 1 травня 1967 року у Андієво-Івановому знаходився господарський центр колгоспу імені Кірова[6].
Село має бути перейменовано, згідно закону про декомунізацію[7].
У результаті адміністративно-територіальної реформи село ввійшло до складу Роздільнянської міської територіальної громади та після місцевих виборів у жовтні 2020 року було підпорядковане Роздільнянській міській раді. До того село входило до складу ліквідованої Калантаївської сільради.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 217 осіб, з яких 99 чоловіків та 118 жінок.[8]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 192 особи.[9]
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[10]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 70,83 % |
молдовська | 18,75 % |
російська | 9,38 % |
гагаузька | 1,04 % |
Примітки
- Паспорт Кіровської сільської ради
- Публічна кадастрова карта України. map.land.gov.ua. Процитовано 15 грудня 2020.
- Указ Президії Верховної Ради УРСР від 1.2.1945 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Одеської області» — Вікіджерела. uk.wikisource.org. Процитовано 17 липня 2020.
- В.А. Ауман, В.Ф. Баумгертнер, В. Бретт, Н.Ф. Бугай, Н.А. Варденбург, Ю.А. Петров, В.Г. Чеботарева, А.И. Эрлих (2006). НЕМЦЫ РОССИИ. НАСЕЛЕННЫЕ ПУНКТЫ И МЕСТА ПОСЕЛЕНИЯ. ЭНЦИКЛОПЕДИЧЕСКИЙ СЛОВАРЬ. Москва. с. 557.
- Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 386, 880, 1035.
- Одеська область: адміністративно-територіальний поділ (на 1 травня 1967 р.) / Виконавчий комітет Одеської обл. Ради депутатів трудящих; М. Брагін (ред.). — Одеса : Маяк, 1967. — С. 113.
- В Одесской области декоммунизируют еще три населенных пункта. Новости Одессы: последние новости и происшествия в Одессе - Украинская служба информации (ru-RU). 7 березня 2018. Процитовано 14 липня 2020.
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 жовтня 2019.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 жовтня 2019.
- Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 жовтня 2019.