Бринівка

У 1856 році в поселені Бринівка спадкоємців Фон-Бринових було 12 дворів[4].

На 1859 рік у власницькому селищі Бринівка (Фон-Бринівка) 1-го стану (станова квартира — містечко Василівка) Одеського повіту Херсонської губернії, було 14 дворів, у яких мешкало 44 чоловіка і 42 жінки[5].

В 1887 році в селищі Бринівка Більчанської волості Одеського повіту Херсонської губернії мешкало 97 чоловіків та 95 жінок[6]. В цьому ж році біля села була заснована німецька колонія — Визенталь[7],територія якої зараз у складі Бринівки.

У 1896 році в селищі Бринівка Більчанської волості Одеського повіту Херсонської губернії, було 14 дворів, у яких мешкало 40 людей (18 чоловік і 22 жінки); при селищі Карповка. В населеному пункті був євангелічно-лютеранський молитовний будинок[8].

В 1916 році на хуторі Бриновка Куртівської волості Одеського повіту Херсонської губернії, мешкало 139 чоловік (63 чоловіка і 76 жінок)[9].

На початку 1924 року Бринівка була центром Бринівської сільради Тарасо-Шевченківського району Одеської округи Одеської губернії. Населення сільради налічувало 1476 осіб. Більшість населення Бринівки становили німці 88 осіб. Вони мали 30 господарств[10].

У 1926 році село було центром сільради з земельною площею у 828 десятин[11].

Станом на 1 вересня 1946 року село було центром Бринівської сільської ради, до якої входили: с. Бринівка, х. Андрієво-Іванів, х. Карпівка, х. Олександрівка, х. Свиноозерка[12].

На 1 травня 1967 року село входило до складу Кіровської сільської ради[13].

12 вересня 1967 року до складу Бринівки увійшло колишнє село Янкулишене.

26 червня 1991 року село Бринівка Кіровської сільради передано у підпорядкування Єреміївській сільській раді.

У результаті адміністративно-територіальної реформи село ввійшло до складу Роздільнянської міської територіальної громади та після місцевих виборів у жовтні 2020 року було підпорядковане Роздільнянській міській раді. До того село входило до складу ліквідованої Єреміївської сільради.

Населення у різні роки: 192 (1887), 40 (1896), 80 (1904), 134 (1911), 139 (1916), 114 (1919), 172 (1926), 838 (1943)[11].

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 144 особи, з яких 68 чоловіків та 76 жінок.[14]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 146 осіб.[15]

2010 — 165;

2011 — 165[16];

2015 — 155.