Андріївка (Великоновосілківська селищна громада)
Андрі́ївка — село в Україні, у Великоновосілківському районі Донецької області.
село Андріївка | |||
---|---|---|---|
| |||
Країна | Україна | ||
Область | Донецька область | ||
Район/міськрада | Волноваський район | ||
Громада | Великоновосілківська селищна громада | ||
Облікова картка | Андріївка | ||
Основні дані | |||
Засноване | 1660 | ||
Населення | ▼ 1229 (01.01.2014) | ||
Площа | 0.5877 км² | ||
Густота населення | 2091 осіб/км² | ||
Поштовий індекс | 85540 | ||
Телефонний код | +380 6243 | ||
Географічні дані | |||
Географічні координати | 48°01′21″ пн. ш. 37°03′25″ сх. д. | ||
Середня висота над рівнем моря |
123 м | ||
Водойми | річки: Вовча, Орлова | ||
Відстань до обласного центру |
66,9 км | ||
Відстань до районного центру |
29,7 км | ||
Найближча залізнична станція | Роя | ||
Відстань до залізничної станції |
22,4 км | ||
Місцева влада | |||
Адреса ради | 85540, с. Андріївка, пров. Матросова, 8 | ||
Сільський голова | Кравченко Ганна Анатоліївна | ||
Карта | |||
Андріївка | |||
Андріївка | |||
Мапа | |||
|
Загальні відомості
Село розташоване на правому березі р. Вовча. Відстань до райцентру становить близько 29 км і проходить переважно автошляхом Т 0518.
Землі села межують із територією с. Ясенове Покровського району Донецької області. Селом тече річка Орлова.
Історія
Андріївку засновано у 1660 році на місці зимівника козацького старшини Андрія Сологуба.
У 1680 році тут в очеретах річки Вовча ховалися частина запорізької берегової варти.
У 1757—1768 роках у запорожців в селі була каплиця з іконою Покрови Божої Матері, а для богослужінь в каплиці утримували ієромонаха Самарського монастиря.[1]
За даними на 1859 рік у казенному селі Бахмутського повіту Катеринославської губернії мешкало 2616 осіб (1336 чоловічої статі та 1280 — жіночої), налічувалось 397 дворових господарств, існувала православна церква, відбувались 2 ярмарки на рік[2].
Станом на 1886 рік у колишньому державному селі, центрі Андріївської волості, мешкало 3250 осіб, налічувалось 575 дворових господарств, існували молитовний будинок, школа й 6 лавок, склад спирту, відбувались 2 ярмарки на рік[3].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 5277 осіб (2622 чоловічої статі та 2655 — жіночої), з яких 5015 — православної віри[4].
У 1908 році в селі мешкало 7010 осіб (3505 чоловічої статі та 3505 — жіночої), налічувалось 925 дворових господарств[5].
Населення
За даними перепису 2001 року населення села становило 1652 особи, з них 93,7 % зазначили рідною мову українську, 5,57 % — російську та 0,48 % — вірменську мову[6].
Примітки
- Феодосий Макаревский: Материалы для историко-статистического описания Екатеринославской Епархии: Церкви и приходы прошедшего XVIII столетия. — Екатеринослав, типография Я. М. Чаусского, 1880. стр. 730
- Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 1005) (рос. дореф.)
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-59)
- рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Бахмутскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911, (код 18-1)
- Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область