Анна Каріна

А́нна Каріна (фр. Anna Karina, дан. Anna Karina, справжнє ім'я Ганна Карін Бларке Байєр, Hanna Karin Blarke Bayer; (22 вересня 1940(19400922), Копенгаген (?)[7] — † 14 грудня 2019, Париж, Франція) — данська і французька акторка театру і кіно, кінорежисер.

Анна Каріна
фр. Anna Karina
Дата народження 22 вересня 1940(1940-09-22)[1][2][…]
Місце народження Фредеріксберг, Данія[3]
Дата смерті 14 грудня 2019(2019-12-14)[4][5][…] (79 років)
Місце смерті XIV округ Парижа, Париж, Франція
Поховання
Громадянство  Данія
 Франція
Професія співачка, кінорежисерка, письменниця-романістка, сценаристка, модель, акторка театру, кіноакторка, письменниця, акторка
Нагороди
IMDb ID 0439344
 Анна Каріна у Вікісховищі

Біографія

Анна Каріна народилася в Копенгагені в сім'ї капітана. Її батьки розлучилися, і вона провела перші роки в родині своєї бабусі. З 8 років вона жила з матір'ю. У 14 років вона почала кар'єру співачки кабаре, виступала в комерційних радіопрограмах і знімалася в короткометражних фільмах.

Першою її значною роллю у кіно була роль у фільмі «Дівчина в черевичках», який був представлений на Канському кінофестивалі.

У 1958 році вона переїхала в Париж, де за порадою П'єра Кардена і Коко Шанель взяла псевдонім Анна Каріна. У 1959 році після зйомок у рекламному ролику мила на неї звернув увагу Жан-Люк Годар, який запропонував їй роль у своєму фільмі. В 1961 році вона знялася у нього в фільмі «Жінка є жінка».

3 березня 1961 року вона вийшла заміж за Годара і прожила з ним у шлюбі до 1967 року. До того часу вона знімалася у фільмах інших режисерів, таких як Лукіно Вісконті, Райнер Фассбіндер, Марта Месарош. У 1973 році вона як режисер поставила фільм «Жити разом», але цей фільм схвалення глядачів не отримав.

Після розлучення з Годаром Анна Каріна отримала популярність і як театральна акторка, виступивши в головній ролі у виставі «Черниця» Дені Дідро. Пізніше вона знялася у фільмі Жака Ріветта «Сюзанна Сімонен, черниця Дені Дідро».

Після розставання з Годаром Анна Каріна ще тричі виходила заміж — за акторів П'єра Фабра (в 1968 році), Даніеля Дюваля (у 1978 році) і Денніса Беррі (у 1982 році).

Вона написала чотири роману «Vivre ensemble» (1973), «Golden City» (1983), «On-achète pas le soleil» (1988) і «jusqu'au bout du hasard» (1998).

Анна Каріна вільно володіє данською, французькою, англійською, шведською та італійською мовами.

Фільмографія

  • 1960 — Маленький солдат Вероніка Дрейер
  • 1961 Жінка є жінка Анжела
  • 1961 — Клео від 5 до 7 … La jeune fille blonde, Actress in silent film
  • 1962 Жити своїм життям Нана Кляйнфранкенхайм
  • 1963 — Драже с перцем
  • 1963 — «Шахерезада» / (Shéhérazade) Шахерезада
  • 1964 «Банда аутсайдерів» / (Bande a part) Оділь
  • 1964 — Карусель Роза
  • 1965 «Альфавіль» Наташа фон Браун
  • 1965 «Безтямний П'єро» Маріанна Ренуар
  • 1965 — Солдатські дівки Еленіца
  • 1966 — Монахиня — Suzanne
  • 1966 — Зроблено в США Paula Nelson
  • 1967 — Найдревніша професія в світі Natasha, Eleanor Romeovich, Hostess 703
  • 1967 «Сторонній» / (Lo straniero Марі Кардона
  • 1968 — Маг Анна
  • 1969 — Жюстін Мелісса
  • 1969 — Сміх в темряві Марго
  • 1971 — Побачення в Бре
  • 1973 — Жити разом Julie Andersen
  • 1973 — Хліб і шоколад Elena
  • 1974 — Винахід Мореля Фаустіна
  • 1976 — Китайська рулетка Irene Cartis
  • 1976 — Омлет Clara Dutilleul
  • 1982 — Регіна Regina
  • 1984 — Друг Венсана / L'Ami de Vincent Елеонора
  • 1984 — Аве Марія Berthe Granjeux
  • 1985 — Острів скарбів мати
  • 1987 — Останнє літо в Танжері Myrrha
  • 1988 — Філософський камінь Катаріна
  • 1990 — Людина, яка хотіла бути винною Едіт
  • 1995 — Верх, низ, крихко Сара
  • 2002 — Правда про Чарлі Карина
  • 2003 — Я, Цезар / Moi César, 10 ans ½, 1m39 Глорія

Визнання і нагороди

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.