Анна Каріна
А́нна Каріна (фр. Anna Karina, дан. Anna Karina, справжнє ім'я — Ганна Карін Бларке Байєр, Hanna Karin Blarke Bayer; (22 вересня 1940, Копенгаген (?)[7] — † 14 грудня 2019, Париж, Франція) — данська і французька акторка театру і кіно, кінорежисер.
Анна Каріна | |
---|---|
фр. Anna Karina | |
![]() | |
Дата народження | 22 вересня 1940[1][2][…] |
Місце народження | Фредеріксберг, Данія[3] |
Дата смерті | 14 грудня 2019[4][5][…] (79 років) |
Місце смерті | XIV округ Парижа, Париж, Франція |
Поховання | |
Громадянство |
![]() ![]() |
Професія | співачка, кінорежисерка, письменниця-романістка, сценаристка, модель, акторка театру, кіноакторка, письменниця, акторка |
Нагороди | |
IMDb | ID 0439344 |
![]() |
Біографія
Анна Каріна народилася в Копенгагені в сім'ї капітана. Її батьки розлучилися, і вона провела перші роки в родині своєї бабусі. З 8 років вона жила з матір'ю. У 14 років вона почала кар'єру співачки кабаре, виступала в комерційних радіопрограмах і знімалася в короткометражних фільмах.
Першою її значною роллю у кіно була роль у фільмі «Дівчина в черевичках», який був представлений на Канському кінофестивалі.
У 1958 році вона переїхала в Париж, де за порадою П'єра Кардена і Коко Шанель взяла псевдонім Анна Каріна. У 1959 році після зйомок у рекламному ролику мила на неї звернув увагу Жан-Люк Годар, який запропонував їй роль у своєму фільмі. В 1961 році вона знялася у нього в фільмі «Жінка є жінка».
3 березня 1961 року вона вийшла заміж за Годара і прожила з ним у шлюбі до 1967 року. До того часу вона знімалася у фільмах інших режисерів, таких як Лукіно Вісконті, Райнер Фассбіндер, Марта Месарош. У 1973 році вона як режисер поставила фільм «Жити разом», але цей фільм схвалення глядачів не отримав.
Після розлучення з Годаром Анна Каріна отримала популярність і як театральна акторка, виступивши в головній ролі у виставі «Черниця» Дені Дідро. Пізніше вона знялася у фільмі Жака Ріветта «Сюзанна Сімонен, черниця Дені Дідро».
Після розставання з Годаром Анна Каріна ще тричі виходила заміж — за акторів П'єра Фабра (в 1968 році), Даніеля Дюваля (у 1978 році) і Денніса Беррі (у 1982 році).
Вона написала чотири роману «Vivre ensemble» (1973), «Golden City» (1983), «On-achète pas le soleil» (1988) і «jusqu'au bout du hasard» (1998).
Анна Каріна вільно володіє данською, французькою, англійською, шведською та італійською мовами.
Фільмографія
- 1960 — Маленький солдат — Вероніка Дрейер
- 1961 — Жінка є жінка — Анжела
- 1961 — Клео від 5 до 7 … La jeune fille blonde, Actress in silent film
- 1962 — Жити своїм життям — Нана Кляйнфранкенхайм
- 1963 — Драже с перцем
- 1963 — «Шахерезада» / (Shéhérazade) — Шахерезада
- 1964 — «Банда аутсайдерів» / (Bande a part) — Оділь
- 1964 — Карусель — Роза
- 1965 — «Альфавіль» — Наташа фон Браун
- 1965 — «Безтямний П'єро» — Маріанна Ренуар
- 1965 — Солдатські дівки — Еленіца
- 1966 — Монахиня — Suzanne
- 1966 — Зроблено в США — Paula Nelson
- 1967 — Найдревніша професія в світі — Natasha, Eleanor Romeovich, Hostess 703
- 1967 — «Сторонній» / (Lo straniero — Марі Кардона
- 1968 — Маг — Анна
- 1969 — Жюстін — Мелісса
- 1969 — Сміх в темряві — Марго
- 1971 — Побачення в Бре
- 1973 — Жити разом — Julie Andersen
- 1973 — Хліб і шоколад — Elena
- 1974 — Винахід Мореля — Фаустіна
- 1976 — Китайська рулетка — Irene Cartis
- 1976 — Омлет — Clara Dutilleul
- 1982 — Регіна — Regina
- 1984 — Друг Венсана / L'Ami de Vincent — Елеонора
- 1984 — Аве Марія — Berthe Granjeux
- 1985 — Острів скарбів — мати
- 1987 — Останнє літо в Танжері — Myrrha
- 1988 — Філософський камінь — Катаріна
- 1990 — Людина, яка хотіла бути винною — Едіт
- 1995 — Верх, низ, крихко — Сара
- 2002 — Правда про Чарлі — Карина
- 2003 — Я, Цезар / Moi César, 10 ans ½, 1m39 — Глорія
Визнання і нагороди
- Срібний ведмідь за найкращу жіночу роль на 11-му Берлінському міжнародному кінофестивалі за фільм «Жінка є жінка»
Примітки
- SNAC — 2010.
- Discogs — 2000.
- http://www.lesgensducinema.com/affiche_acteur.php?mots=anna+karina&nom_acteur=Karina%20Anna&ident=20875&debut=0&record=4 — 2020.
- Anna Karina, légendaire actrice de la Nouvelle Vague, est morte — Ле-Монд.
- Gran Enciclopèdia Catalana — Grup Enciclopèdia Catalana, 1968.
- Les obsèques d’Anna Karina seront célébrées au Père-Lachaise
- Згідно з посиланням en:Solbjerg: Extrait de mariage n° 4/1968,
Посилання
- Anna Karina на «Yahoo! Movies». movies.yahoo.com (англ.).