Антонівка (Новоград-Волинський район)

Анто́нівка — село (до 1939 року — колонія) в Україні, у Барашівській сільській територіальній громаді Новоград-Волинського району Житомирської області. Населення становить 106 осіб.

село Антонівка
Країна  Україна
Область Житомирська область
Район/міськрада Новоград-Волинський район
Громада Барашівська сільська громада
Облікова картка Антонівка 
Основні дані
Населення 106
Площа 0,685 км²
Густота населення 154,74 осіб/км²
Поштовий індекс 11267[1]
Телефонний код +380 4149
Географічні дані
Географічні координати 50°38′39″ пн. ш. 28°13′02″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 235 м
Місцева влада
Адреса ради вул. Героїв Майдану, 10, с. Бараші, Новоград-Волинський р-н, Житомирська обл., 11255
Карта
Антонівка
Антонівка
Мапа

Географія

На півночі межує з Усолусами, на північному сході — з Майданом, на південному сході — з Ставками і Ужівкою, на південному заході — з Будо-Бобрицею, на північному заході — з Гута-Бобрицькою.

Демографія

Кількість населення: 98 (1868 р.)[2]; 118 осіб, дворів — 19 (1906 р.)[3], 190 осіб, дворів — 25 (1923 р.)[4].

Відповідно до результатів перепису населення 1989 року, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, складала 149 осіб.

Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців складала 106 осіб[5].

Історія

Колишнє лютеранське поселення на орендованих землях, 55 км північно-західніше м. Житомир, лютеранський прихід — у с. Геймталь[2].

У 1906 році — німецька колонія Барашівської волості Житомирського повіту Волинської губернії. Відстань від Житомира 66 верст, відстань від волості 12 верст[3].

У 1923 році увійшла до складу новоствореної Будо-Борицької сільської ради, котра, від 7 березня 1923 року, стала частиною новоутвореного Барашівського району Коростенської округи Волинської губернії[6].

В період голодомору 1932—1933 років загинуло 35 чол. імена яких на сьогодні відомі[7].

Під час загострення сталінських репресій в 30-і роки минулого століття органами НКВС безпідставно було заарештовано і позбавлено волі на різні терміни 3 мешканців села, з яких 1 чол. розстріляно. Нині всі постраждалі реабілітовані і їхні імена відомі[8].

В 1939 році віднесене до категорії сіл. Від 11 серпня 1954 року до 10 червня 1958 року, внаслідок ліквідації Будо-Бобрицької сільської ради, село перебувало в складі Усолусівської сільської ради Барашівського району Житомирської області, після чого було повернуте до складу відновленої Будо-Бобрицької сільської ради[6].

28 липня 2016 року село увійшло до складу Барашівської сільської територіальної громади Ємільчинського району Житомирської області[9]. Від 19 липня 2020 року, разом з громадою, в складі новоствореного Новоград-Волинського району Житомирської області[10].

Примітки
  1. Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України
  2. Німці Росії. Населені пункти та місця поселень. Енциклопедичний словник. М.:«ЭРН», 2006. (російська). с. 37, 109. Процитовано 27 березня 2021.
  3. Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.
  4. Матеріали з адміністративно-територіального поділу Волинської губернії 1923 року. http://history.org.ua/ (російська). Житомир. 1923. с. 129. Процитовано 12 липня 2021.
  5. Населення Житомирської області. http://pop-stat.mashke.org/. Процитовано 27 березня 2021.
  6. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. с. 192. Процитовано 27 березня 2021.
  7. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні. Житомирська область.
  8. Науково-документальна серія книг «Реабілітовані історією» Житомирська область.
  9. Картка постанови. Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 27 грудня 2021.
  10. Про утворення та ліквідацію районів. http://www.golos.com.ua/. Процитовано 27 грудня 2021.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.