Перепис населення СРСР (1989)

Перепис проводився протягом 8 днів, з 12 по 19 січня 1989 року, шляхом опитування за місцем фактичного проживання громадян. Опитування і запис відповідей в переписні листи здійснювали спеціально підготовлені працівники-лічильники, залучені з підприємств, установ, організацій. Відомості записувалися зі слів опитуваних без потреби у наданні документів, що підтверджують правильність відповідей.

Через 3 місяці після закінчення перепису — в квітні 1989 року — були опубліковані попередні підсумки про чисельність і розміщення населення в окремих регіонах країни. На початку 1990 року на основі автоматизованої обробки переписних листів отримані остаточні підсумки про чисельність і віковий склад населення, стан у шлюбі, кількості і розміри сімей, рівні освіти, національності та мови, джерела засобів існування.

Згідно з переписом, чисельність наявного населення на 12 січня 1989 року становила 286,7 млн осіб. За 10 років, що минули після перепису 1979 року, вона збільшилась на 24,3 млн осіб, або на 9 %.

Переписом встановлено 73,1 млн сімей, що на 6,8 млн. (на 10 %) більше, ніж було в 1979 році. Найбільший приріст кількості сімей був у республіках Середньої Азії і Азербайджанської РСР (22—29 %), а також у Казахській РСР (16 %) і Молдавській РСР (12 %). Середній розмір сім'ї загалом у СРСР становив 3,5 осіб, у міських населених пунктах — 3,3 осіб, у сільській місцевості — 3,8 осіб. Середня розмір сім'ї коливається від 6,1 особи в Таджицькій РСР до 3,1 особи в Латвійській РСР і Естонській РСР, що зумовлено в основному кількістю дітей в сім'ї.

У сім'ях в 1989 році проживало 255,8 млн осіб (89 % всього населення країни). Крім того, 13 млн. (5 %) членів сімей жили окремо від сім'ї, але були пов'язані з нею спільним бюджетом. Не мали сім'ї або втратили матеріальний зв'язок з нею 16,4 млн осіб (6 %). Питома вага членів сім'ї, які проживають окремо від сім'ї, і одинаків незначна в республіках Середньої Азії, Грузинській РСР і Азербайджанській РСР, де вона становила 4-6 %. Вагомішою вона була в РРФСР, УРСР, БРСР, Балтійських республіках (11-15 %).

У підсумковому переліку представлені всі так звані «титульні національності» союзних, автономних республік, автономних областей і округів, а також німці та поляки.

• Перепис населення УРСР 1989

• Лабутова Т. Ежегодник Большой советской энциклопедии. выпуск 34. стр. 007—011, Москва 1990 г. ISBN 5-85270-041-X (рос.)

• Приложения на demoscope.ru (рос.)