Антонів Олена Тимофіївна
Анто́нів Оле́на Тимофі́ївна (17 листопада 1937, Бібрка, нині Перемишлянського району Львівської області — 2 лютого 1986, Львів) — українська лікарка, правозахисниця. Розпорядниця фонду Олександра Солженіцина в Галичині. Член Клубу творчої молоді у Львові.
| Антонів Олена Тимофіївна | |
|---|---|
 | |
| Народилася |
17 листопада 1937 Бібрка |
| Померла |
2 лютого 1986 (48 років) ·дорожньо-транспортна пригода |
| Країна |
 СРСР |
| Діяльність | лікарка |
| Alma mater | Львівський державний медичний інститут |
| Знання мов | українська |
| У шлюбі з | Чорновіл Вячеслав Максимович |
| Діти | Чорновіл Тарас Вячеславович |
Життєпис
Народилася 17 листопада 1937 року в місті Бібрка (нині Перемишлянського району Львівської області, Україна). Під час німецько-радянської війни проживала в Переволоці Бучацького району Тернопільської області[1]. Закінчила середню школу в 1955 році. Під час арештів української інтелігенції проживала у Львові.
У 1955—1961 роках навчалася на лікувальному факультеті Львівського державного медичного інституту. Працювала у Львівському обласному протитуберкульозному диспансері.
Була членом Клубу творчої молоді. Підтримувала зв'язки з Аллою Горською, Євгеном Сверстюком, Іваном Світличним та іншими шістдесятниками. Виготовляла, зберігала та розповсюджувала літературу самвидаву, зокрема «Український вісник». У її помешканні збиралися колишні повстанці, шістдесятники, творча інтелігенція; відзначали пам'ятні дати, релігійні свята. У будинку Олени Антонів часто проводились обшуки. У 1970-х роках Антонів фактично стала розпорядницею фонду допомоги політв'язням у Західній Україні. Формально не належачи до Української Гельсінської групи, Антонів готувала, передруковувала та передавала іноземним журналістам окремі документи об'єднання. Отримувала погрози з боку КДБ СРСР.
Друга дружина В'ячеслава Чорновола, мати Тараса Чорновола.
У 1980—1985 роках багато часу провела в Тюменській області Росії, поділяючи долю другого чоловіка — Зеновія Красівського (шлюб зареєстрували 26 травня 1979 року[2]), який перебував на засланні. Загинула внаслідок нещасного випадку в автомобільній катастрофі. Була похована в одному гробівці з батьками на Янівському цвинтарі. Пізніше в ньому було поховано її молодшу сестру Марію (1939-2014).
Примітки
- Мельничук Б., Уніят В. Антонів Олена Тимофіївна… — С. 17.
- Островський В. (Івано-Франківськ). Правозахисна діяльність З. Красівського… — С. 132.
Джерела
- Мельничук Б., Уніят В. Антонів Олена Тимофіївна // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 17. — ISBN 978-966-528-318-8.
- Островський В. (Івано-Франківськ). Правозахисна діяльність З. Красівського // Український історичний журнал. — К., 2015. — № 5 (524). — (вер.—жовт.). — С. 130—139. — ISSN 0130-5247.
- Рух опору в Україні: 1960—1990: енциклопедичний довідник / передм. Осипа Зінкевича, Олеся Обертаса. — К.: Смолоскип, 2010. — 804 с., 56 іл. — ISBN 978-966-2164-14-5.
- Антонів О. Т. в архіві Музею дисидентського руху.
- Олена Тимофіївна Антонів // Про Бібрку з любов'ю (передрук із Українське життя в Севастополі).
- Овсієнко В. Антонів О. Т. // Міжнародний біоґрафічний словник дисидентів країн Центральної та Східної Європи й колишнього СРСР. Т. 1. Україна. Частина І. — Харків : Харківська правозахисна група; Права людини, 2006. — Т. 1. — С. 44—45. — 1500 прим. — ISBN 966-8919-09-2.
- Овсієнко В. В. Антонів Олена Тимофіївна // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2020. — ISBN 944-02-3354-X.