Апексімова Ірина Вікторівна

• «Жаворонок», режисер: Олег Табаков — Агнесса
• «Полоумний Журден», за однойменною п'єсою Михайла Булгакова, режисер: Олег Табаков — Доримена
• «Затоварена бочкотара», за однойменною повістю Василя Аксьонова, режисер: Євгеній Каменькович —
• «Крісло», за повістю «НП районного масштабу» Юрія Полякова, режисери: Олег Табаков, Володимир Храмов —
• «Приборкання норовливої», за [[Приборкання норовливої (п'єса)|однойменною п'єсою] Вільяма Шекспіра, режисер: Brian Cox — Катаріна
• «Річард III», режисер: Brian Cox — Леди М
• «Дядя Ваня», за однойменною п'єсою Антона Павловича Чехова, режисер: Олег Єфремов — Олена Андріївна
• «Борис Годунов», режисер: Олег Єфремов — Марина Мнішек
• «Горе від розуму», за однойменною комедією Олександра Грибоєдова, режисер: Олег Єфремов — Софья
• «Гоффман», режисер: Н. Скорик — Юлія
• «Маскарад», за однойменною п'єсою Михайла Лермонтова, режисер: Роман Козак — баронеса Штраль
• «Маскарад», режисер: Микола Шейко — баронеса Штраль
• «Красиве життя», режисер: В. Ланськой —
• «Трагіки та комедіанти», режисер: Н. Скорик — Ліза
• «Молочний фургон не зупиняється більше тут», за п'єсою Теннессі Вільямса, режисер: В'ячеслав Долгачёв — Блекі
• «Маленькі трагедії», режисер: Роман Козак — Лаура
• «Гроза», за однойменною п'єсою Олександра Островского, режисер: Дмитро Бруснікін — божевільна пані
• «Сон літньої ночі», за однойменною п'єсою Вільяма Шекспіра, режисер: Микола Шейко — Тітанія
• «Ундіна», режисер: Н. Скорик — графиня Берта
• «Археологія», режисер: М. Кочетков —
• «Танці під шум дощу», режисер: Н. Скорик — Муза
• «Несподівана радість», режисер: С. Колесніков — * «Перламутрова Зінаїда», режисер: Олег Єфремов — іноземка
• «Блаженний острів», режисер: Микола Шейко — * «Найголовніше», режисер: Роман Козак — ремонгоністка
• «Сейлемські чаклунки», режисер: Brian Cox — * «Лавка», за однойменною п'єсою Олександра Гельмана, режисер: Микита Гріншпун (Театр «Співдружність акторів Таганки»)[21] — Она
• «Чайка 73458», за однойменною п'єсою Антона Павловича Чехова, режисер Дейнюс Казлаускас (Московський Театр на Таганці, 2017) — Ірина Миколаївна Аркадіна.
• «Біжи Аліса, біжи», за мотивами повісті Льюїса Керола, режисер Максим Діденко (Московський Театр на Таганці, 2018) — Королева.

• 2001 — «Небезпечний, небезпечний, дуже небезпечний…», за п'єсою у віршах Леоніда Філатова (за мотивами роману П'єра Шадерло де Лакло «Небезпечні зв'язки»), режисер: Сергій Виноградов (Московський антрепризний театр «Успіх»)[22] — маркіза де Мертей, подруга і коханка віконта де Вальмона
• «www.London.ru», за п'єсою «Близькість» (англ. «Closer») Патріка Марбері, режисер: Петро Штейн (Театральне агентство «Незалежна антреприза» Юлія Малакянца)[23] — Ганна
• «Вечеря з дурнем», за однойменною п'єсою Франсіса Вебера, режисер: Леонід Трушкін — Марлен
• «Вишневий сад», за однойменною п'єсою А. П. Чехова, режисер: Еймунтас Някрошюс — Шарлотта
• «Гра в правду», за однойменною п'єсою Філіпа Лелуша, режисер: Віктор Шаміров («Незалежний театральний проект») — Майя

• 2008 — Сплячий і красуня (Росія, Україна)

• 2004 — Валізи Тульса Люпера: З Во до моря | Tulse Luper Suitcases, Part 2: Vaux to the Sea, The (Велика Британія)
• 2006 — Валізи Тульса Люпера. Російська версія | The Tulse Luper Suitcases. Russian Version (Угорщина, Німеччина, Іспанія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Росія) — Мадам Муатесьє
• 2006 — Зірка зі сторони (Росія) — документальний фільм про життя і творчість радянської актриси німого кіно Рахіль Мессерер-Плісецької (Ірина Апексимова читає текст за кадром)[24]

• У 2006 році в парі зі співаком Олександром Маршалом взяла участь у першому сезоні музичного телевізійного шоу «Дві зірки» на «Першому каналі»[25].
• 29 березня 2015 року як гість взяла участь у телевізійному шоу перевтілень «Точь-в-точь» (другий сезон, шостий етап) на «Першому каналі», виконавши пісню «Moon river» з американського художнього фільму «Сніданок у Тіффані» в образі британської актриси Одрі Хепберн[26].
• Учасниця третього сезону музичного шоу Першого каналу «Три акорди»(2018)

У березні 2011 року разом з музичним колективом під керівництвом Тимура Ведернікова вперше виступила з власною сольною програмою «А мені Одеса — дівчинка!»[27].

Репертуар програми складений з відомих одеських пісень: «Цеглинки», «З одеського кичмана», «Школа бальних танців», «Оц-тоц-перевертоц» та багатьох інших.

• У 2003 році Ірина Апексимова була провідною телегри «Спокуса» (з англійської ліцензії) на російському телеканалі «ТВС»[28][29].
• З 2006 по 2008 рік була однією з постійних ведучих програми «Добрий ранок» на «Першому каналі»[30].

• У жовтні 2007 року Ірина Апексимова стала «обличчям» бренду «Кальцій-Д3 Нікомед» швейцарської фармацевтичної компанії «Nycomed». Слоган рекламної кампанії: «„Кальцій-Д3 Нікомед“ — основний елемент краси». Рекламне агентство «Instinct» розробило два рекламних ролики з Іриною Апексімовою в головній ролі: у першому вона — спекотна іспанська діва, а в другому — витончена спортсменка, демонструє свої навички в бойових мистецтвах[31].

6 червня 2014 року через місяць після кровопролитних подій в Одесі 2 травня 2014 року Ірина Апексімова у програмі «Говоріть» з Юлією Таратутою на російському телеканалі «Дощ» негативно висловилась про Україну:

«... Одеса ніколи не була Україною, Одеса завжди була вільною економічною зоною в усіх розуміннях цього слова. І раптом в Одесі з'являються люди, які кричать: "Ми за Україну!". Для мене це дивно. Я не можу зрозуміти, звідки ці люди взялися, для мене це так дивно...»[32]

.

За таку антидержавну позицію Служба безпеки України 14 липня 2015 року внесла Ірину Апексимову до санкційного списку[33].

2 вересня 2016 року Ірина Апексимова увійшла до списку 814 зареєстрованих Центрвиборчкомом РФ довірених осіб російської політичної партії «Єдина Росія» на виборах до Державної думи VII скликання, що проходили 18 вересня 2016 року[34].