Апт Соломон Костянтинович
Соломон Костянтинович Апт (9 вересня 1921 року, Харків — 7 травня 2010 року, Москва) — радянський і російський перекладач і філолог. Уродженець Харкова.
Апт Соломон Костянтинович | ||||
---|---|---|---|---|
Народився |
9 вересня 1921 Харків | |||
Помер |
7 травня 2010 (88 років) Москва | |||
Поховання | Митинський цвинтар | |||
Громадянство |
СРСР→ Росія | |||
Діяльність | перекладач, філолог, публіцист. | |||
Alma mater | Філологічний факультет МДУd | |||
Мова творів | російська[1] | |||
Magnum opus | Joseph and His Brothersd, Гра в бісер і Доктор Фаустус | |||
Членство | Німецька академія мови і поезії | |||
Премії |
Австрийська державна премія (1986), Премія ім. Г. Гессе (ФРН, 1982), Премія фонда «Знамя» (1995), Премія ім. В. Жуковського (2000), Премія імені Олександра Меня (2006) | |||
|
Біографія
Народився в сім'ї інженера Костянтина Соломоновича Апта (1896, Орша — 1957, Москва) і стоматолога Генрієтти Борисівни Міндлін (1896—1973)[2]. Дід — міщанин Шолом-Мендль Мовшевич Апт. До Німецько-Радянської війни жив у Харкові, почав освіту на філологічному факультеті Харківського університету. У 1941—1944 роках перебував у евакуації у Томську.
Закінчив філологічний факультет Московського університету 1947 року. Захистив кандидатську дисертацію про Ювенала у 1950 році. Став відомий з 1953 р. як перекладач античної літератури російською мовою; видатний перекладач з німецької мови.
У перекладі Соломона Апта видано російською мовою трагедії Есхіла, роман «Йосиф та його брати» Томаса Манна, п'єси Бертольта Брехта, роман «Гра в бісер» Германа Гессе, роман «Людина без властивостей» Роберта Музіля. Перший перекладач Франца Кафки російською мовою.
Автор книг «Томас Манн» (біографія, у серії ЖЗЛ) та «Над сторінками Томаса Манна» (книга нарисів).
Член Спілки письменників СРСР (1959). Член громадської редради журналу «Іноземна література»[3]. Член редакційної колегії серії книг «Бібліотека античної літератури», що видане видавництвом «Художня література».
Дружина — літературознавець Катерина Василівна Старікова (1924—2021). Син Олександр (нар. 1951) — доктор біологічних наук, професор[4][5].
Похований на Митинському цвинтарі після кремації.
Основні роботи
Переклади античної літератури
- Теогнід (Феогнід)
- Есхіл
- Орестея
- Агамемнон
- Хоефори
- Еринії (Евменіди)
- Семеро проти Фів
- Благальниці (Молячі)
- Перси
- Прометей закутий
- Орестея
- Евріпід
- Арістофан
- Менандр
- Платон
Переклади німецької літератури
- Т. Манн
- Доктор Фаустус (спільно з Наталією Ман)
- Йосип та його брати
- Обранець
- Трістан
- Визнання авантюриста Фелікса Круля
- Ф. Кафка
- Б. Брехт
- Л. Фейхтвангер
- Г. Гессе
- Р. Музіль
- М. Фріш
- Е. Канетті та ін.
Літературознавство та критика
- «Томас Манн». М., серія «Жизнь замечательных людей», 1972
- «Над страницами Томаса Манна». — М., 1980
Видання перекладів
- Брехт Б. «Мамаша Кураж и её дети». М., 1956
- Брехт Б. «Кавказский меловой круг». М., 1956
- Брехт Б. «Трёхгрошовая опера». М., 1957
- Эсхил. Орестея. М., 1958
- Фейхтвангер Л. Лисы в винограднике. М., 1959
- Манн Т. Доктор Фаустус. М., 1960
- Манн Т. Иосиф и его братья. М., 1968
- Манн Т. Письма. М., 1975
- Штифтер А. Бабье лето. М., 1999
Нагороди, звання
- Премія ім. Г. Гессе (ФРН, 1982)
- Австрійська державна премія (1986)
- Премія фонду «Знамя» (1995)
- Премія ім. В. Жуковського (2000)
- Австрійський почесний знак «За науку та мистецтво» 1-го класу (Австрія, 2001)
- Премія імені Олександра Меня (2006)[6]
- Почесний доктор Кельнського університету (1989)
- Член-кореспондент Німецької академії літератури та мови
Примітки
- Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- Апт Соломон Костянтинович на сайті rusperson.com
- Общественный редакционный совет журнала «Иностранная литература». Новая литературная карта России. Процитовано 4 січня 2009.
- Публикації О. С. Апта на сайті «ИСТИНА» МГУ
- Публикации А. С. Апта на сайті «ПостНаука»
- Akademie der Diözese Rottenburg-Stuttgart. Chronik 2006 (Seite 102). Verleihung des Aleksandr-Men-Preises 2 006 an den russischen Übersetzer Dr. Solomon Apt (нім.). Академия епископата Роттенбург-Штутгарт. Архів оригіналу за 25 лютого 2012. Процитовано 4 січня 2009.
Література
- Апт Соломон Костянтинович в «Журнальній залі»
- Азадовский К. М. Переводчик и его время // Вопросы литературы. — 2011. — № 3.
- С. Апт о себе и других. Другие — о С. Апте. М.: Языки славянской культуры, 2011
- Інтерв'ю Олени Калашнікової з Соломоном Аптом // «Русский журнал», октябрь 2000 г.
- Інтерв'ю Олени Калашнікової з Соломоном Аптом // «Вопросы литературы», 2008, № 3.