Арека Катеху

Арека Катеху або бетелева пальма (Areca catechu) вид деревовидних рослин з роду арека родини пальмові. Іноді арекову пальму називають бателевою пальмою або просто арекою, що не зовсім точно, оскільки арека Катеху — лише один із приблизно п'ятдесяти видів роду арека.

?
Арека Катеху

Арека Катеху
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Streptophytina
Ембріофіти (Embryophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Euphyllophyta
Насінні (Spermatophyta)
Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Однодольні (Liliopsida)
Порядок: Пальмоцвіті
Родина: Пальмові (Arecaceae)
Рід: Арека (Areca)
Вид: Арека Катеху
Areca catechu
L., 1753
Посилання
Вікісховище: Areca catechu
Віківиди: Areca catechu
EOL: 1136163
IPNI: 664107-1
ITIS: 702 506 702
NCBI: 184783

Опис

Арека Катеху. Ботанічна ілюстрація з довідника Köhler's Medizinal-Pflanzen, 1887

Арека Катеху дерево висотою до 20 метрів, з нерозгалуженим прямим стовбуром діаметром 20 — 30 сантиметрів, покритим кільцеподібними рубцями, що залишаються на місці опалого листя.

Листя перистоскладен, довжиною 1,5 — 2 метри, охоплюють стовбур довгими листовими піхвами, утворюючи «зелений конус» на верхівці пальми. Доросла пальма зазвичай має 8 — 12 листків.

Квітки кремово-білі, жіночі квітки зібрані біля основи метелкоподібних суцвіть, чоловічі — ближче до їх верхівки. Рослина перехресноопилювана, пилок переноситься вітром та комахами.

Плоди — помаранчеві або червоні кістянки еліптичної форми величиною з куряче яйце. Усередині містять товстий волокнистий мезокарпій та велику кісточку з дерев'янистою шкаралупою та твердим світло-коричневим насінням, яку називають горіх арека, або «горіх бетель».

Поширення

Арека Катеху поширена у Південній та Південно-Східній Азії, у Південному Китаї, у Західній Океанії й у Східній Африці.

Використання

Арека Катеху культивується заради її насіння, яке разом з вапном загортаються в листя бетеля та жується місцевим населенням. Насіння містить алкалоїд ареколін, який сприяє посиленню слиновиділення та додатково збуджує нервову систему, викликаючи легкий наркотичний ефект. За високого вмісту в арековому насінні червоного пігменту слина, язик і порожнина рота забарвлюються при жуванні у цегляно-червоний колір.

Червоний пігмент насіння арекової пальми використовують для фарбування бавовняних тканин.

Як лікарська сировина використовують насіння ареки лат. Semen Arecae, з якого виділяють ареколін[1].

У ветеринарії ареколін бромгідрат застосовують як глистогінний засіб (стрічкові глисти), як проносне, а також при ревматичному ураженні копит. Бромгідрат ареколін отруйний, зберігається за списком А[1].

Примітки

  1. Блинова К. Ф. и др. Ботанико-фармакогностический словарь: Справ. пособие. М. : Высш. шк, 1990. — С. 166. — ISBN 5-06-000085-0.

Література

  • Жизнь растениц. В 6-ти т. Т. 6. Цветочные растения /Под ред. А. Л. Тахтаджяна. — М.: Просвещение, 1982. — С. 423, 439—440.
  • Новак Б., Шульц Б. Тропічні плоди. Біологія, застосування, вирощування та збирання врожаю / Пер. з нім. — М. : БММ АО, 2002. — С. 75 — 76. — ISBN 5-88353-133-4.
  • Мир культурных растений. Довідник / Баранов В. Д., Устименко Г. В. — М. : Мысль, 1994. — С. 354 — 356. — ISBN 5-244-00494-8.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.