Арресіфес

Арресі́фес (ісп. Arrecifes) — місто в північній частині аргентинської провінції Буенос-Айрес, адміністративний центр однойменного округу.

Арресіфес
ісп. Arrecifes
Герб Арресіфеса Прапор Арресіфеса
Залізнична станція Арресіфес
Залізнична станція Арресіфес
Основні дані
34°04′00″ пд. ш. 60°07′00″ зх. д.
Країна  Аргентина
Регіон  Буенос-Айрес
Столиця для Arrecifes Partidod (округ, муніципалітет)
Поділ
  • 33 райони
  • Засновано 24 жовтня 1864
    Перша згадка 1586
    Статус міста 1950
    Населення 27800 особи (2010)
    Висота НРМ 62 м
    Назва мешканців arrecifeña
    Телефонний код (+54) 02478
    Часовий пояс UTC−3
    Поштові індекси 2740
    Міська влада
    Мер міста Хав'єр Олаета
    Вебсайт arrecifes.gob.ar
    Мапа
    Арресіфес
    Арресіфес (Аргентина)
    Арресіфес
    Арресіфес (Буенос-Айрес (провінція)|Провінція Буенос-Айрес)


     Арресіфес у Вікісховищі

    Історія

    Найдавнішою письмовою згадкою про місцевість під назвою Арресіфес є нотатка іспанських конкістадорів від 20 вересня 1586 року. Своєю назвою вона завдячує однойменній річці, на берегах якої знаходиться і яка має багато підводних каменів (ісп. Arrecifes — підводні камені). 1658 року починаються перші землемірні роботи з намірами збудувати у цій місцині поселення, оскільки вона розташовувалася на важливій дорозі з Буенос-Айреса до Кордови і Тукуману[1].

    1730 року до поселення прибуває перший священник, а 1736 року починається зведення першої каплиці.

    1739 року у місті було побудовано форт для захисту від постійних набігів індіанців.

    1756 року було призначено першого мера міста. Ним став Пруденсіо Бургос.

    1784 року віце-королівство Ріо-де-ла-Плата було поділено на округи, зокрема провінція Буенос-Айрес — на п'ять, одним з яких став Арресіфес.

    1856 року було збудовано першу міську ратушу, проведені перші вибори міського рівня й започатковано перший місцевий уряд.

    Залізнична станція Арресіфес

    1882 року було відкрито залізничну станцію Арресіфес.

    1901 року назву міста й округу було змінено на Бартоломе-Мітре (ісп. Bartolomé Mitre) на честь одного з губернаторів провінції Буенос-Айрес. Цю назву місто періодично носило досить тривалий час. Майже після кожного військового перевороту назву змінювали на Бартоломе-Мітре, а після повернення демократії — назад на Арресіфес. Це створювало значну плутанину у документах.

    31 серпня 1950 року Арресіфесу було офіційно надано статус міста.

    1968 року у місті було відкрито музей й історичний архів.

    1992 року залізничний вокзал Арресіфеса було закрито, а пасажирські перевезення припинено. Нині через місто проходять незначні товарні залізничні перевезення.

    1997 року відбулася остання зміна назви міста та округу, з тих пір вони носять свої сучасні імена.

    Економіка

    Основною галуззю економіки є сільське господарство, переважно тваринництво. Найбільше вирощують корів м'ясних порід (герефордської і абердино-ангуської)[2]. Навколо міста розташовуються великі поля сої, кукурудзи та пшениці, менше значення мають соняшник, сорго, льон. Розвинена риболовля.

    Місто також є важливим центром текстильної промисловості. Крім цього, у місті існує індустріальний парк, у якому діють 8 підприємств[3].

    Населення

    Арресіфес — 72-ге за кількістю населення місто Аргентини. У цьому місті проживає 96 % жителів однойменного округу.

    Освіта

    У місті діють 4 державні й одна приватна школа. 2012 року міською владою було досягнуто домовленості з Національним університетом північного заходу провінції Буенос-Айрес про відкриття філії в Арресіфесі[4]. Також у місті діє Центр професійної освіти, сільськогосподарська і технологічна школи[3], духовна семінарія.

    Адміністративний поділ

    Місто Аресіфес згідно з указом 2.413 від 27 липня 2011 поділяється на такі 33 райони (ісп. barrios)[5]:

    • San Agustin
    • Alberdi
    • Arquitectura
    • Secundino Arriola
    • Banco hipotecario
    • Banco provincia
    • Belgrano
    • Centro
    • Doña Clementina
    • Colmicnac
    • La cumbre
    • Diogge
    • Esfuezo propio
    • Villa esperanza
    • San Esteban
    • Jose Fernandez
    • Las Flores
    • f.o.n.a.v.i
    • f.o.p.r.o.v.i
    • Malvinas argentinas
    • Madres solteras
    • 25 de mayo
    • Municipales
    • Palermo
    • El palmar
    • Eva Peron
    • Plan familia propietaria
    • Saavedra
    • Villa Sanguinetti
    • San Martin
    • Santalina
    • Santa Teresita

    Транспорт

    Через місто Арресіфес проходить національна автотраса № 8, а також провінційні автотраси № 51 і № 191[2]. Між Арресіфесом і Буенос-Айресом курсує велика кількість рейсових автобусів.

    З 1894 року у місті діяла залізнична станція Арресіфес, яка спочатку підпорядковувалася Центральній аргентинській залізниці, а потім Залізниці ім. Мітре. 1992 року залізничний вокзал Арресіфеса було закрито, а пасажирські перевезення припинено. Нині через станцію проходить незначна кількість товарних потягів. Оператором залізничної станції є приватне підприємство Nuevo Central Argentino.

    Також у місті Арресіфес діє аеропорт «Aeroclub Arrecifes», який може приймати лише легкі літаки[2].

    Спорт

    В Арресіфесі діє футбольний клуб «Альміранте Браун».

    Арресіфес відомий як аргентинська столиця автомобільного спорту. Щороку у місті проводиться Фестиваль автомобілістів на місцевому автодромі Circuito Costanero. З міста походить багато відомих пілотів автомобільного спорту. 2016 року через місто проходило ралі Дакар.

    Посилання

    Примітки

    1. HISTORIA DE ARRECIFES. Офіційний сайт міста (іспанською). Архів оригіналу за 1 серпня 2017. Процитовано 2017.
    2. ARRECIFES. Офіційний сайт міста (іспанською). Архів оригіналу за 2 серпня 2017. Процитовано 2017.
    3. SECTOR INDUSTRIAL PLANIFICADO. Офіційний сайт міста. Архів оригіналу за 2 серпня 2017. Процитовано 2017.
    4. Arrecifes ya es subsede de la UNNOBA. Офіційний сайт міста (іспанською). 10 лютого 2012. Архів оригіналу за 2 серпня 2017. Процитовано 2017.
    5. BARRIOS. Офіційний сайт міста (іспанською). Архів оригіналу за 2 серпня 2017. Процитовано 2017.
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.