Сан-Мігель-де-Тукуман

Стара фотографія Тукумана

Місто під іменем Іватін (ісп. Ibatín) було засноване в 1565 році Дієго де Віярроелем, який подорожував на південь з Перу, та було переміщено на сучасне місце в 1685 році.

1687 року покровителькою Тукумана було названо Діву Ла Мерсед[5].

24 вересня 1812 року біля міста Тукуман відбулася битва, перемога у якій військ Мануеля Белграно стала вирішальною у боротьбі за незалежність Аргентини. Того ж дня у місцевій церкві Діва Марія Ла Мерсед була названа покровителькою аргентинського війська.

9 липня 1816 року у Тукумані зібрався Конгрес, який проголосив Декларацію незалежності Аргентини від Іспанії й інших держав. З цієї дати починається відлік існування сучасної Аргентини.

1870 року до Тукумана була проведена залізниця.

Наприкінці XIX ст. до міста почали масово прибувати іммігранти з Іспанії, Італії, арабських країн, євреїв, завдяки чому на зміну колоніальна архітектура міста прийшли будівлі у стилі неокласицизму і еклектики.

У 1900-х роках у місті було розбито перший великий парк площею 400 га. 18 травня 1912 року у Тукумані було відкрито театр. До 1930 року населення Тукумана зросло у 2,5 рази. За наступні сорок років населення міста знову подвоїлося.

2000 року уряд Аргентини надав Тукуману статус історичного міста через його значну роль в історії країни.

Клімат міста субтропічний. Зими м'які. Снігопади нечасті — за всю історію від заснування міста сніг випадав лише тричі: 1920 року, 9 липня 2007 року і в липні 2010 року. Літа жаркі, але через висоту (місто знаходиться біля підніжжя Пампінських гір), річки Дульсе і часті вітри з Патагонії температури досить помірні. Весна і осінь теплі з середньою температурою 25 Cº і переважаючими вітрами з півдня.

Найбільше дощів буває влітку. Середня річна кількість опадів 800—1000 мм. Абсолютний максимум температур за період спостереження з 1961 по 1990 роки 42,1 °C, абсолютний мінімум −3 °C.

У Тукумані знаходиться велика кількість навчальних закладів усіх рівнів. Серед вишів міста:

• Національний університет Тукумана (ісп. Universidad Nacional de Tucumán) — четвертий найстаріший університет Аргентини (заснований 1914 року) і один із найпрестижніших. Налічує 60 514 студентів, 13 факультетів і 9 коледжів. У цьому університеті навчались: архітектор Сезар Пеллі і президент Гватемали Хуан Хосе Аревало.
• Регіональне відділення державного Національного технологічного університету
• Університет Святого Павла (ісп. Universidad de San Pablo)
• Північний університет Томи Аквінського (ісп. Universidad del Norte Santo Tomás de Aquino) — приватний релігійний заклад

Залізничний вокзал

Місто має такі шляхи сполучення:

• міжнародний аеропорт Бенхамін Матьєнсо
• залізниця Бартоломе Мітре
• автошляхи

Міський транспорт представлений автобусами і таксі.

Площа Незалежності

Місто має довгу історію та визначну архітектуру, завдяки чому щороку приваблює багато туристів.

Однією з найвпізнаваніших архітектурних пам'яток міста Будинок Уряду, збудований наприкінці XIX ст. у стилі модернізм[9].

У центрі міста знаходиться багато релігійних споруд, зокрема:

• Кафедральний собор — будівля XIX ст. у колоніальному стилі
• Церква Святого Франциска
• Церква Сан-Роке
• Базиліка Святого Причастя (ісп. Basílica del Santisimo Sacramento)
• Базиліка Богоматері Ла Мерсед (ісп. Basílica de Nuestra Señora de La Merced)
• Церква Діви Марії Лурдес (ісп. Iglesia Nuestra Señora de Lourdes) у неоготичному стилі.

• 
  Церква Діви Ла Мерсед
• 
  Кафедральний собор
• 
  Церква Св. Франциска

Будинок Незалежності у 1868

Історичною пам'яткою є Будинок Незалежності (ісп. Casa de la Independencia), де було проголошено незалежність Аргентини 9 липня 1816. Іншими історичними місцями є будинок, де народився Ніколас Авельянеда, поле битви при Тукумані та багато інших.

У Тукумані знаходиться кілька театрів і кінотеатрів, найвідомішим серед яких є Театр Сан-Мартін — будівля кінця XIX ст. у стилі неокласицизму.

У місті знаходяться такі музеї:

• Археологічний музей
• Будинок культури «Скульптура Лоли Мора»
• Провінційний музей Образотворчих мистецтв Тімотео Наварро
• Музей Фольклору[10]
• Музей релігійного мистецтва[11]
• Муніципальний музей Хуан Карлос Ірамайн (ісп. Museo Municipal Juan Carlos Iramain)

Серед парків міста слід відзначити Парк 9 липня, розташований на сході Тукумана, площею 400 га. Парк виконано у французькому стилі і прикрашено копіями класичних скульптур Belle Époque.

Вулиця Тукумана

• Ніколас Авельянеда (1837—1885) — президент Аргентини у 1874—1880 роках.
• Хуан Баутиста Альберді (1810—1884) — автор Конституції Аргентини.
• Марга Лопес (1924—2005) — мексиканська акторка.
• Томас Елой Мартінес (1934—2010)  — аргентинський письменник, журналіст і сценарист.
• Луїс Моліна (* 1959) — колишній аргентинський регбіст.
• Лола Мора (1866—1936) — відома аргентинська скульпторка.
• Сезар Пеллі (1926—2019) — аргентинський архітектор.
• Хуліо Рока (1843—1914) — президент Аргентини у 1898—1904 роках.
• Мерседес Соса (1935—2009) — аргентинська співачка.

•  Німеччина, Ерфурт
•  Німеччина, Леверкузен
•  Австралія, Клагенфурт
•  Румунія, Алба-Юлія
•  Україна, Чернівці
•  Сербія, Кікінда
•  Франція, Сент-Етьєн
•  Угорщина, Дєр
•  Велика Британія, Ковентрі, з 1955
•  Україна, Луганськ, з 1959
•  Канада, Гранбі (Квебек), з 1960
•  Німеччина, Вупперталь, з 1960
•  Канада, Віндзор (Онтаріо), з 1963
•  Німеччина, Гельтендорф, з 1966
•  Мадагаскар, Туамасіна, з 1967
•  Ізраїль, Назарет-Ілліт, з 1974
•  Алжир, Аннаба, з 1981
•  КНР, Сюйчжоу, з 1984
•  США, Де-Мойн, з 1984
• Греція, Патри, з 1990
•  Туніс, Бен-Ароус, з 1994
•  Польща, Катовиці, з 1994
•  Португалія, Оейраш, з 1995
•  Швеція, Бурленге, з 4 березня 2009.
•  Колумбія, Сан-Хуан-де-Пасто, з 2010

• Сан-Мігель-де-Тукуман // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.

• Офіційний сайт міста(ісп.)
• Офіційний сайт уряду провінції Тукуман(ісп.)
• Муніципалітет Тукумана(ісп.)
• Будинок Незалежності(ісп.)
• Автовокзал Тукумана(ісп.)
• Панорама Тукумана(ісп.)
• Путівник по Тукуману(ісп.)