Арсен (ім'я)

Арсе́н (грец. Αρσένιος, ἀρσεν) — чоловіче особове ім'я грецького походження. Перекладається як «чоловічий», «мужній». Набуло популярності у XX столітті. Ім'я широко поширене в Україні, куди проникло з польської мови[2], особливо на Сході[3].

Арсе́н
грец. Αρσένιος, ἀρσεν
Стать чоловіче ім'я
Значення «мужній»
Походження грецьке
По батькові чол Арсенович, Арсенійович
По батькові жін Арсенівна, Арсеніївна
Похідні прізвища Арсенченко, Арсенюк, Арсенов
Інші форми Арсюшка, Арсенчик, Сеня
Іменини 15 січня, 1 лютого, 21 березня, 25 червня, 25 липня, 6, 10 вересня, 10 листопада, 13, 26 грудня[1]
Іншими мовами:
англ. Arsenius
італ. Arsenio
Пошук статей
у Вікіпедії
які починаються з імені
містять ім'я

Це ім'я має кілька шляхів формування. Часто помилково вважається скороченою формою імені Арсеній, яке початково похідне від Арсен. Проте з часом виникло і утворення Арсен від Арсеній[4][5][6].

Розмовні форми: Арсеня, Арсюта, Арта, Арс, Синько[7] та інші.

По батькові: Арсенович, Арсенівна; Арсенійович, Арсеніївна.

Прізвища, що походять від імені Арсен: Арсенченко, Арсенюк, Арсенов тощо.

Іменини

15 січня, 1 лютого, 21 березня, 25 червня, 25 липня, 6 вересня, 10 вересня, 10 листопада, 13 грудня, 26 грудня[1]

Іншомовні аналоги

англійська Arsenius
білоруська Арсеній
болгарська Арсений
вірменська Арсен
грецька Αρσένιος
іспанська Arsenio
італійська Arsenio
латинська Arsenius
німецька Arsenius
польська Arseniusz
португальська Arsénio, Arsênio
російська Арсен, Арсений
румунська Arsenie
сербська Арсен, Арсеније, Арса
угорська Arzén
французька Arsène
чеська Arsen

Відомі особи на ім'я Арсен

Див. також

Примітки

  1. Наводяться як православні, так і католицькі іменини
  2. Мельничук, О.С. (1982). Етимологічний словник української мови: в семи томах. Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні: Наукова думка. с. 87.
  3. Найпопулярніші імена в Україні у 2010 році. Процитовано 3 серпня 2016.
  4. Шляхлова, Валентина. Сучасні тенденції функціонування власних імен людей. Українознавство №4 / 2012. Процитовано 3 серпня 2016.
  5. Карпенко, Ю.О. (2009). Традиції та новаторство в розвитку українського іменника. Мовознавство: Науково-теор. журнал Ін-ту мовознавства ім.О.О.Потебні. Ін-т мовознавства ім.О.О.Потебні. с. 5–11.
  6. Червинский, Пётр (14 травня 2015). Формы личных имён русского речевого употребления: Обиходно-нейтральные образования и некоторые их производные (рос.). Piotr Czerwinski. с. 33, 76, 127.
  7. Чучка, Павло (1 січня 2011). Слов'янськi особовi iмена украïнцiв: iсторико-етимологiчний словник (рос.). Lira. с. 320. ISBN 9786175960417.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.