Арськ

Місто вперше згадується в арабських джерелах IX—XII століття під назвою Арса. В російських літописах XIII століття відмічений серед міст, подарованих ханом Батиєм своєму зятю князю Федору Черемному. В Золотій Орді та Казанському ханстві місто було центром податкового округу — Арської (Вотської) дороги, відігравав певну роль в політичному життя. Арськ здавна був центром південних удмуртів — Арської землі, удмуртська назва тотожна татарській — Арча.

В 1496 році Арськ був осаджений сибірським царевичем Мамуком, який претендував на казанський престол. Поразка під Арськом зруйнувала плани Мамука закріпитись в Казані, він був вимушений відійти за межі ханства. В XVI столітті Арськ вже був фортецею, обмеженою дубовою стіною з баштами та бійницями. У вересні 1552 року в ході завоювання Казанського ханства Арськ взятий штурмом російськими військами. Тоді ж місто стало приміською зоною Казані, з 1576 року управлявся головами, підпорядкованими казанському воєводі. З 1606 року місто перетворене на російську фортецю.

З початку XVIII століття Арськ — заштатне містечко Казанської губернії. 1781 року Арськ отримав статус повітового міста. В 1926 році місто втратило свій статус і стало селом. 1938 року село стало селищем міського типу і тільки 2008 року знову отримало статус міста[2].

На сьогодні Арськ — районний центр та залізнична станція в Республіці Татарстан.

• Удмуртская республика: Энциклопедия / Гл. ред. В. В. Туганаев. — Ижевск: Удмуртия, 2000. — 800 с. — 20000 экз. — ISBN 5-7659-0732-6
• Худяков М. Г. Очерки истории Казанского ханства. Казань, 1923
• Гришкина М. В., Владыкин В. Е. Письменные сведения по истории удмуртов IX-XVII вв.//Материалы по этногенезу удмуртов. Ижевск, 1982