Аскеранський район (НКАО)

У Середньовіччя лівобережна частина території Аскеранського району НКАО належала до Хаченського князівства (мелікства). Правобережжя Каркару належало до мелікства Варанда, центром якого і князівською резиденцією була фортеця Аветараноц, розташована на півдні району.

Після утворення Нагірно-Карабаської автономної області у 1920-их роках було сформовано район із центром у столиці області — Степанакерті, який отримав однойменну назву — Степанакертський. У 1978 році районним центром став Аскеран, а сам район був перейменований на Аскеранський. У 1979 році в районі налічувалось 52 поселення.

З початком Карабаського конфлікту керівництво Азербайджанської РСР приступило до реалізації плану зі створення нового районного центру. З 1988 до 1990 року населення селища Ходжали (нині Іванян) було збільшено втричі до 6 тис. жителів за рахунок розміщення тут переселенців із Середньої Азії (понад 2000 турків-месхетинців) й Вірменії (близько 2000 азербайджанців). У квітні 1990 року Ходжали отримав статус міста і став районним центром. До новоутвореного Ходжалинського району увійшли Аскеранський район й частина Мартунинського району [1].

Відповідно до адміністративно-територіального поділу невизнаної Нагірно-Карабаської Республіки, що фактично контролює територію колишнього Аскеранського району НКАО, нині він входить до Аскеранського району НКР; відповідно до адміністративно-територіального поділу Азербайджану — до Ходжалинського району Азербайджану.