Ацтекський календар

У повсякденному житті ацтеки користувалися календарем, заснованим на сонячному році, в якому було 365 днів. Рік було поділено на 18 місяців, в кожному з яких було по 20 днів, залишалося ще 5 днів, званих «порожніми» (немонтеми), які вважалися нещасливими. Його було успадковано від тольтеків. Ацтеки знали справжню тривалість року, є відомості, що поправка проводилася шляхом додавання шостого «порожнього» дня кожні 4 роки.

Рік отримав назву того дня по Священному календар, в якому він починався,. Назви місяців відображали, що сонячний календар був основою як сільськогосподарського, так і ритуального року:

Найбільш химерні назви взяті з щомісячних святкувань і церемоній, решта демонстрували заклопотаність селян зміною пір року, врожаєм і, понад усе, дощами та постійно нагадували про те, що навіть у високогірній Мексиці посуха і голод були постійним ризиком. Саагун відзначав, що навіть в XVI ст ацтекський рік починався 2 лютого за григоріанським календарем.

«Порожні» дні були часом поганих ознак. Ацтеки не наважувались робити що-небудь у ці дні. Особливо вони намагалися уникати сварок, не проводили жодних святкувань і не укладали важливих угод.

Священний календар, який жерці використовували при прогнозі майбутнього, називався «Рахунок днів». В основі його лежав 260-денний цикл, що базується на комбінації чисел з 1 по 13 з 20 назвами днів ацтекського календаря. Кожен день мав свій знак.

1. Сіпактлі (Крокодил).

2. Еекатль (Вітер).

3. Каллі (Будинок).

4. Куецпаллін (Ящірка).

5. Коатль (Змія).

6. Мікістлі (Череп).

7. Масатль (Олень).

8. Точтлі  (Кролик).

9. Атль  (Вода).

10. Іцкінтлі  (Собака).

11. Осоматлі  (Мавпа).

12. Маліналлі (Трава).

13. Акатль (Очерет).

14. Оцелотль (Ягуар).

15. Куаутла (Орел).

16. Коскакуаутлі (Стерв'ятник).

17. Оллін (Землетрус).

18. Текпатль (Кремінь).

19. Кіауітль (Дощ).

20. Шочітль (Квітка).

Календар був досить незалежним від Сонячного Року і використовувався тільки для астрології і пророкувань. Інформація була закодована в піктографічних схемах тоналаматл(Книги Днів). Здійснюючи свої передбачення, жерці повинні були вивчити і оцінити різні, найчастіше суперечливі, чинники, які могли вплинути на певний день.

Рік складався з 20 тижнів по 13 днів, при настанні нового дня до дати додавалися одиниця і новий знак. Так, перший тиждень починався в день 1 Крокодила і закінчувався в день 13 Очерету. Після цього числа повторювалися, а знаки продовжували йти по порядку: другий тиждень починався в 1 день Ягуара і закінчувався в 13 день Черепа, і так далі.

Найважливішим елементом часу був 52-річний період, іноді званий «Календарний Цикл», який був комбінацією 260-денного Священного року та 365-денного Сонячного року. Також їх ацтеки називали шіумолпіллі («зв'язка років»). Кожний з цих циклів повторювався нескінченну кількість разів, і будь-який день можна було виразити термінами цих двох різних календарів.

Новорічний день (1-й день першого місяця Сонячного року) випадав на 1-й день Очерету Священного року, комбінація, яка повторювалася кожні 52 роки. Ця цифра виходила шляхом взяття загального найменшого кратного 260 і 365. Обидва числа ділилися на 5 — 260 дає коефіцієнт 52, а 265 — коефіцієнт 73. Загальне найменше кратне є 5 х 52 х 73, тобто 18 980 днів, або 52 роки. Подія, що мала місце в 1-й рік Очерету, могла статися в 1415, 1467, 1519 році в межах 52-річного інтервалу.

Найтривалішим елементом часу було два календарних цикли, або 104 роки. У циклі Венери було 584 дні, 5 циклів Венери дорівнювали 8 сонячним рокам. 104-річний період, який ацтеки називали «одна епоха», був елементом першорядної важливості, оскільки на його початку збігалися Свщенний, Сонячний і Венеріанський роки.

• Townsend, Richard F. (2000). The Aztecs (2nd edition, revised ed.). London: Thames & Hudson. ISBN 0-500-28132-7.
• Smith, Michael E. (2003). The Aztecs (2nd edn. ed.). Malden, MA: Blackwell Publishing. ISBN 0-631-23015-7.
• Boone, Elizabeth Hill (2007). Cycles of Time and Meaning in the Mexican Books of Fate. Joe R. and Teresa Lozano Long series in Latin American and Latino art and culture. Austin: University of Texas Press. ISBN 978-0-292-71263-8.