Шумерський календар

Шумерська календар — календар шумерів.

Календарі
Базові поняття Час Минуле Сьогодення Майбутнє Вічність Доба Тиждень Місяць Рік зоряний календарний тропічний Десятиліття Століття Тисячоліття Ера Інтеркаляція Високосна секунда Високосний рік
Сучасні Місячний Місячно-сонячниий Сонячний Буддистський Григоріанський Лютеранський Масонський Мусульманський Православний Юліанський Новоюліанський Юнікс Ірландський Комі Литовський Слов'янський Сварожий Місяцелік Ассирійський Бахайський Вірменський Грузинський Єврейський Зороастрійський Іранський Курдський Індійські: Бенгальський Вікрам самват Віра нірвана самват Малаяламський Непальський Сікхський Тамільський Цивільний Шака самват Бірманський В'єтнамський Китайський Міньго Корейський Чучхе Меланайський Монгольський Тайський місячний сонячний Тибетський Тувинський Хакаський Яванський Японський Аканський Беберський Ефіопський Ігбо Йорубський Коптський Кхоський Оромський Сомалійський Сотський
Спеціалізовані Голоценовий (антропологічний) Дарійський (марсіанський) Дримспел (езотеричний) Пролептичні (історіографічні) григоріанський Юліанський
Історичні Аморейський Аттичний Болгарський Вавилонський Візантійський Германський Грецький Єгипетський Каппадоцький Кельтський Македонський Перський Пізанський Радянський революційний Рапануйський Румійський Рунічний Трисезонний Туркменський Французький революційний Флорентійський Ханаанейський Хараппський Чамський Чульський Шведський Шумерський Ацтекський Тональповаллі Шиуповаллі Інкський Майянський Хааб Цолькін Мезоамериканський Муїський
Проєкти Армеліна Гільбурда Конта Симетричний Стабільний Універсальний
Категорія • Портал • Список

Шумерські календарі були місячно-сонячними. Вони складалися з двох півріч — Ентен (холодний та вологий сезон) і Емеше (суха та спекотна пора року) і 12 місяців. У шумерський час пори року не були виділені. Для зрівнювання місячного і сонячного циклів кожні кілька років після одного з півріч вставлявся тринадцятий місяць, колишній або VI—II, або XII—II. Рік починався навесні, після першого молодого місяця, що слідував за розливом річок. Весна відзначалася двома подіями — жнивами ячменю і так званою «повінню коропів».

Відомі календарі з шумерських міст Ніппур, Ур, Лагаш, Умма, Урук (частково), Адаб. Відомості про них дійшли з господарських і адміністративних документів, що відносяться до III тисячоліття до нашої ери. Тут згадуються назви місяців, дні місяців і списки жертвопринесень до різних свят. Іноді зустрічаються назви ритуалів.

Єдиний календар, місяці і обряди якого відображені в коментарях, походить з Ніппура. Перша згадка цього календаря відноситься до епохи уммійського правителя Лугальзаггесі (кінець XXIV ст. до н. е.). Однак всі коментарі датуються або Середньовавилонським (XVI—XI ст.), або Новоассирійським (VIII—VII ст.) часом. Ніппурський календар складався з наступних місяців:

1. Бараг-заг-гар-ра «престол святилища»
2. Гуд-сі-са «напрямок волів (на плужну оранку)»
3. Сиг-у-шуб-ба-гар «вміщення цегли в цегляну форму»
4. Шу-нумун-а «місяць сівби»
5. Ізі-ізі-гар-ра «місяць запалювання вогнів»
6. Кін-Инанна «місяць обряду богині Інанни»
7. Дуль-КУГ «місяць Священного Пагорба»
8. Апіна-ду-а «місяць відпускання плугу (з ріллі)»
9. Ган-ган-ед «місяць виходу Вбивці (= Нерґала)»
10. Аб-ба-ед «місяць виходу батьків» (або «місяць виходу моря»)
11. Зіз-а (друге читання — удра) «місяць двозернянки або полби» (друге читання — місяць темряви)
12. Ше-гур-куд «місяць жнив»

Ніппурський календар спочатку вживався тільки на території Ніппура. Однак з початку II тисячоліття до н. е. він стає загальнодержавним календарем Стародавньої Південної Месопотамії та використовується на території міст Ісін і Ларса. В епоху Хаммурапі Вавилон користується власним календарем. З початку каситського періоду Ніппурські місяці вживаються поряд з місяцями стандартного вавилонського календаря, а їх назви (по першому знаку) ідеографічно замінюють повне складове написання вавилонських місяців.