Бабійчук Ростислав Володимирович

Ростислав Володимирович Бабійчук (1 (14) лютого 1911(19110214), місто Кишинів, тепер Молдова — 11 січня 2013, місто Київ) — український радянський діяч. Міністр культури УРСР у 1956—1971, депутат Верховної Ради УРСР 4—5-го і 7—8-го скликань. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1954—1976 р.

Ростислав Володимирович Бабійчук
Народився 1 (14) лютого 1911(1911-02-14)
Кишинів
Помер 11 січня 2013(2013-01-11) (101 рік)
Київ
Країна  СРСР
Діяльність залізничник, політик
Посада Міністр культури УРСР
Термін 1956—1971
Попередник Литвин Костянтин Захарович
Наступник Єльченко Юрій Никифорович
Партія Компартія України.
Нагороди
Орден Князя Ярослава Мудрого IV ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Заслужений працівник культури України

Діяльність

Народився у родині техніка-залізничника. У 1930 році закінчив курси будівельників.

У 1930—1938 роках працював десятником, техніком, виконробом будівельно-монтажних дільниць Південно-Західної та Одеської залізниць. Брав активну участь в комсомольській роботі. Водночас заочно здобув середню освіту.

Член ВКП(б) з березня 1939 року.

З 1939 року — редактор газети політвідділу, начальник сектора пропаганди і агітації політичного відділу Христинівського відділку Одеської залізниці.

Під час німецько-радянської війни — комісар будівництва бронепоїздів, начальник сектора пропаганди і агітації політичного відділу Івановського відділку та секретар партійного бюро вузлової сортувальної станції Іваново Ярославської залізниці.

У 1944 році повернувся до Української РСР. У 1944—1945 роках — 2-й секретар Христинівського районного комітету КП(б)У Київської області. У 1945—1946 роках — 1-й секретар Христинівського районного комітету КП(б)У Київської області.

У серпні 1946—1948 роках — 3-й секретар Київського обласного комітету КП(б) України.

У 1951 році закінчив Вищу партійну школу при ЦК КП(б)У.

16 вересня 1951 — 5 травня 1952 року — 1-й секретар Житомирського обласного комітету КП(б)У.

У 1952—1954 роках — інспектор ЦК КП України.

У лютому 1954 — 29 вересня 1955 року — 2-й секретар Львівського обласного комітету КП України.

3 серпня 1955 — 10 липня 1956 року — 1-й заступник міністра культури Української РСР.

10 липня 1956 — 15 листопада 1971 року — міністр культури Української РСР.

З листопада 1971 року — на пенсії.

Під час його керівництва міністерством створено ряд художніх колективів, осередків культурно-просвітницької роботи. Набула розквіту діяльність Павла Вірського, Степана Турчака, Анатолія Авдієвського, Сергія Данченка та інших. Була здійснена велика робота для підвищення рівня підготовки кваліфікованих кадрів в системі навчальних закладів культури і мистецтв. Успішно реалізувалися плани гастрольної діяльності на території Радянського Союзу та за його межами.[1]

Нагороди

Примітки
  1. 11 січня 2013 року пішов з життя Ростислав Володимирович Бабійчук — Міністр культури Української РСР у 1956—1971 роках, Заслужений працівник культури[недоступне посилання з лютого 2019]
  2. Указ Президента України № 198/2011 від 14 лютого 2011 року «Про нагородження Р.Бабійчука орденом князя Ярослава Мудрого»
  3. Указ Президента України № 286/2002 від 22 березня 2002 року «Про нагородження орденом князя Ярослава Мудрого»
  4. Указ Президента України № 88/2001 від 13 лютого 2001 року «Про нагородження орденом „За заслуги“»

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.