Багатир

Заснований грецькими поселенцями із сіл Лака і Богатир, що в Криму, у 1780 р.

За даними на 1859 рік, у казенному селі Маріупольського грецького округу Олександрівського повіту Катеринославської губернії мешкало 1617 осіб (860 чоловічої статі та 817 — жіночої), налічувалося 281 дворове господарство, існувала православна церква, відбувалися 2 ярмарки на рік[1].

Станом на 1886 рік, у грецькій колонії, центрі Богатирської волості Маріупольського повіту Катеринославської губернії, мешкало 2211 осіб, налічувалося 395 дворових господарств, існували православна церква, школа й 4 лавки, відбувалося 4 ярмарки на рік[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3258 осіб (1697 чоловічої статі та 1561 — жіночої), з яких 3253 — православної віри[3].

У 1908 році в селі мешкало 3680 осіб (1856 чоловічої статі та 1824 — жіночої), налічувалося 563 дворових господарства[4].

У 1918 р. тут встановили радянську окупацію. Але у 1919—1920 рр. село було ареною важких боїв із денікінцями.

Село Багатир у роки Другої світової війни перебувало на тимчасово окупованих територіях. 511 мешканців села було мобілізовано до Червоної Армії, 243 із них — загинули. Визволителям села, що загинули під час боїв, споруджено пам'ятник на братській могилі.

У 1929 р. тут організували колгосп ім. Жданова. Селяни займалися землеробством, тваринництвом м'ясомолочного спрямування, виноградарством, садівництвом.

У селі — школа, Будинок культури, 2 бібліотеки, лікарня на 40 ліжок (три лікаря і 58 осіб середнього медичного персоналу), вісім крамничок, аптека, кафе.