Базар (Коростенський район)

На 1897 рік у Базарі мешкало 1976 осіб (985 чоловіків та 991 жінка), з них православних — 1121, їудеїв — 833[1].

Станом на 1 жовтня 1941 року в селі налічувалось 287 дворів та 1 278 мешканців, в тому числі: чоловіків — 496 та жінок — 782[2].

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1608 осіб, з яких 751 чоловік та 857 жінок[3].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 529 осіб[4].

Містечко Базар згадане у акті від 24 квітня 1684 року. У подальшому згадане у актах 1687, 1694 років.^{[джерело?]}

В 1906 році — містечко в складі Базарської волості (1-го стану) Овруцького повіту Волинської губернії; нараховувалось 287 дворів та 1 739 мешканців. Відстань до повітового центру, м. Овруч, 50 верст. Найближче поштово-телеграфне відділення розташовувалось в м. Овруч[6].

10 листопада 1921 р., під час Листопадового рейду, через Базар проходила Подільська група (командувач Сергій Чорний) Армії Української Народної Республіки.

17 листопада 1921 в селі Малі Міньки (нині знято з обліку) поблизу Базару у ході Другого зимового походу в бою з радянськими військами (9-та Кримська кавалерійська дивізія Котовського) зазнала поразки Волинська група Армії УНР під командуванням генерал-хорунжого Юрія Тютюнника. Понад 400 повстанців загинуло, деякі, щоб не потрапити до рук більшовиків, заподіяли собі смерть, 537 опинилися в полоні. З останніх десятки поранених померли, 41 офіцера піддали подальшим допитам, решту — 359 засуджено на смертну кару. Після суду полонених перевели до Базару і розмістили в церкві. 23 листопада[7] 1921 в Базарі більшовиками було розстріляно 359 полонених учасників походу, з яких ніхто не погодився перейти на службу до Червоної Армії[8].

Повстанців допитували з тортурами, на яких змушували покаятися й перейти на бік радянської влади. Проте жоден не згодився. Один із полонених, ройовий Щербак, заявив: «Я, козак шостої стрілецької дивізії, від себе і козаків кажу вам, що ми не боїмося смерті і до вас служити не підемо». Повстанці вмирали під кулеметними чергами з вигуками «Слава», «Слава Україні», хтось в останньому пориві співав «Ще не вмерла Україна»… Вбитих скидали у велику яму й засипали землею. Трагедія в містечку Базар у радянські часи замовчувалася, лише родичі загиблих та старі мешканці пам'ятали про неї, хоч нікому не могли повідати. Лише в незалежній Україні про подвиг героїв Української революції дізналася широка громадськість. Щороку до братської могили повстанців на околиці Базара 22 листопада приїжджають відвідувачі, щоб вшанувати їхню пам'ять.^{[джерело?]}

Пам'яті цих подій споруджено Меморіал пам'яті жертв більшовицького терору[9].

У 1923 році село стало адміністративним центром новоствореної Базарської сільської ради, від 7 березня 1923 року — адміністративним центром новоутвореного Базарського району Коростенської округи. Після ліквідації Базарського району, від 21 січня 1959 року, разом із сільрадою увійшло до складу Народицького району, від 30 грудня 1962 року — Овруцького, 7 січня 1963 року — Малинського, 8 грудня 1966 року — знову Народицького районів Житомирської області[10].

Внаслідок Чорнобильської катастрофи 1986 року село увійшло до зони безумовного (обов'язкового) відселення[11]. Частина мешканців була відселена.

6 серпня 2015 року, у рамках адміністративно-територіальної реформи, увійшло до складу Народицької селищної територіальної громади Народицького району Житомирської області[12].

«Базарські в'язи» — ботанічна пам'ятка природи місцевого значення, створена для збереження 10 вікових дерев в'яза гладкого. Вік дерев налічує 180—200 років, висота — 26-30 метрів, діаметр — 80-120 см. Дерева мають значно більшу цінність, ніж вікові дерева дуба звичайного. Вони не мають ознак захворювання судинним мікозом, тому можуть використовуватися як генетичний матеріал.[13]

• Волкодав Віктор Володимирович (* 1951) — кандидат сільськогосподарських наук, член-кореспондент Національної академії аграрних наук України, директор Навчально-наукового центру генетичних ресурсів, сортовивчення та сортознавства, професор.
• Закусило Петро Климентійович — підполковник Армії УНР.[14]

• 
  Закинуті будівлі в селі
• 
  Сільська вулиця
• 
  Вхід до меморіалу учасникам Другого Зимового походу
• 
  Меморіальні заходи 2021 року
• 
  Сільська рада
• 
  Сільська рада та дитячий майданчик
• 
  Братська могила радянських воїнів
• 
  Інформація про пам'ятник та про те, що тут похований Герой Радянського Созу Артамонов Іван Пилипович
• 
  Церковна будівля
• 
  В'їзний знак
• 
  Будівля електромережі
• 
  Місток через річку
• 
  Закинута будівля
• 
  Будівлі на околиці села

• Верига В. Листопадовий рейд 1921 року. — К. : Видавництво «Стікс», 2011.
• Тютюнник Ю. З поляками проти Вкраїни. Х., 1924.
• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Bazar, mko. pow. owrucki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 121. (пол.) — S. 121. (пол.)
• Bazar, mko. pow. owrucki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 194. (пол.) — S. 194. (пол.)

• Новик М.К., Павловський А.А. База́р // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / Тронько П.Т. (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Житомирська область / Чорнобривцева О.С. (голова редколегії тому), 1973 : 728с. — С.446-453

• Базар — Інформаційно-пізнавальний сайт | Житомирська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. — 727 с.)