Базилевич Анатолій Дмитрович
Анато́лій Дми́трович Базиле́вич (7 червня 1926, Жмеринка — 30 червня 2005, Київ) — український художник. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1969). Народний художник України (1993).
| Анатолій Дмитрович Базилевич | ||||
|---|---|---|---|---|
 |
||||
| Народження |
7 червня 1926 Жмеринка, Вінницька округа, Українська СРР | |||
| Смерть | 30 червня 2005 (79 років) | |||
| Київ, Україна | ||||
| Поховання | Байкове кладовище | |||
| Країна |
 Україна | |||
| Навчання | Харківський художній інститут | |||
| Діяльність | інженер | |||
| Нагороди |
  | |||
|
| ||||
Біографічні відомості
Народився 7 червня 1926 року в містечку Жмеринці (нині Вінницька область) у родині інженера. Переїхавши в 1933 році з батьками до Маріуполя, Анатолій відвідував художній гурток при металургійному заводі. Хлопець почав малювати з дитинства, як і більшість дітей. Але щось привертало увагу до його дитячих малюнків. Батько зберіг частку дитячих малюнків сина.
Під час захоплення Маріуполя вояками фашистської Німеччини родину Базилевичів примусово вивезли на роботу до Німеччини. Батько помер від поранень під час бомбардування. Мати змогла повернутись до міста Маріуполь з сином.
У 1993 році удостоєний звання «Народний художник України».
Жив в Києві в будинку на вулиці Академіка Філатова, 10а, квартира 9. Помер 30 червня 2005 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.
Художня освіта
У 1947 році вступив до Харківського художнього інституту. Його вчителями були такі українські художники як Г. А. Бондаренко, Й. А. Дайц, А. Й. Страхов. Дипломною роботою були ілюстрації до «Буковинської повісті» І. Муратова. Перша книжка, оформлена А. Базилевичем, вийшла у 1951 році в Харківському книжково-газетному видавництві. Це були «Байки» Г. Брежньова. Наступного року з'явилися його ілюстрації до «Байок» І. Крилова, що вийшли друком у київському видавництві «Молодь».
З 1953 року, закінчивши інститут, переїхав до Києва, співпрацював із видавництвами «Молодь», «Веселка», «Дніпро», «Мистецтво», «Радянський письменник», «Радянська школа» (усі — Київ), «Прапор» (Харків), з естампним цехом Комбінату монументально-декоративного мистецтва та редакцією діафільмів «Укркінохроніки».
Від 1956 року брав участь у всесоюзних, республіканських і міжнародних виставках. Персональні виставки відбулися в Києві 1961 та 1996 року. В 1956 році А. Д. Базилевича прийняли до Спілки художників.
Власна родина
У віці 28 років познайомився із Іриною Федькіною. Ірина, закінчивши філологічний факультет Київського університету, стала його дружиною. В родині було двійко дітей — донька Ірина та син Олексій.
Творчість
Працював у галузі книжкової та станкової графіки, монументального живопису.
Ілюстрації до «Енеїди» Котляревського
Анатолій Базилевич працював над ілюстраціями до «Енеїди» Івана Котляревського 10 років, постійно щось міняючи та додаючи нове до майстерних малюнків. Дивний, гнучкий малюнок був збагачений невеликою кількістю локальних кольорів і такими міцними характеристиками персонажів, що окремі ілюстрації виглядають як станкові картини. Проникнення у сутність літературного тексту було таким всебічним, що ілюстрації його роботи важко відірвати від сюжету і книги. Вони стали явищем української друкованої графіки.
За ілюстрації до «Енеїди» видавництва «Дніпро» (Київ, 1968 рік), отримав звання «Заслужений діяч мистецтв УРСР».
Інші ілюстрації
- До творів Тараса Шевченка: «Причинна», «Катерина», «Перебендя», «Відьма», «Єретик», «Гайдамаки» (всі кольорові, олія, 1961), станкового твору «Зустріч з сестрою» (м'який лак, 1963), малюнків для поштових листівок з українськими народними піснями на слова Тараса Шевченка «Садок вишневий коло хати», «Од села до села», «У гаю, гаю», «Ой гоп, гопака» (всі — туш, перо, акварель, 1961), «Перебендя старий, сліпий», «Якби мені черевички» (обидві — туш, перо, акварель, 1962). Брав участь в ілюструванні ювілейного видання «Кобзаря» (Київ, 1964 — ілюстрація до поеми «Тарасова ніч», м'який лак, 1963). Оформив видання «Малий Кобзар» (Київ, 1969);
- Івана Нечуя-Левицького: «Кайдашева сім'я» (кольорові, Київ, 1980);
- Григорія Квітки-Основ'яненка: «Пан Халявський» (чорно-білі, Київ, 1977);
- Івана Франка: «Абу-Касимові капці» (кольорові, Київ, 1984);
- Станіслава Лема: «Повернення з зірок» (обкладинка та авантитул, чорно-білі, Львів, 1965);
- Кіндрата Кропиви: «Брама невмирущості» (чорно-білі, Київ, 1974).
Галерея
Ілюстрація до «Енеїди» Івана Котляревського, 1970 р.
Ілюстрації до «Кайдашевої сім'ї» Івана Нечуя-Левицького, 1980 р.
Могила Анатолія Базилевича
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1977. — Т. 1 : А — Борона. — 542, [2] с., [38] арк. іл. : іл., табл., портр., карти с. — С. 321.
- Базилевич Анатолій Дмитрович // Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — С. 35. — ISBN 5-88500-071-9.
- Анатолій Базилевич. Підготовчі малюнки до поеми Івана Котляревського «Енеїда»: альбом містить 80 малюнків олівцем. Київ: ПП «Верещинські», 2004. 35 см — ISBN 966-95-771-4-4
- Неперевершений ілюстратор безсмертних книг: Нотатки про творчість Анатолія Базилевича[недоступне посилання з лютого 2019] // Голос України. — 2006. — 9 грудня.
- Голубкова Н. Моторный Базилевич / Наталия Голубкова // Столичные новости. — 2001. — № 38. (рос.)
- Шевченківський словник : у 2 т. / Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1978.
Посилання
- Ілюстрації Анатолія Базилевича до «Енеїди» Івана Котляревського
- Книги з ілюстраціями Анатолія Базилевича на Читанці
- Любив її, думу правди, козацькую славу…[недоступне посилання з червня 2019]
- Остап Вишня. Перший диктант. Київ, Державне видавництво дитячої літератури УРСР, 1962.
- Марко Кропивницький. По щучому велінню… Київ, Веселка, 1967.
- Михайло Стельмах. Непослушко Довгі Вушка і Дзвінок. Київ, Веселка, 1980.
- Всесвіт із ліній. До 90-річчя від дня народження А. Базилевича (1926—2005) // Дати і події, 2016, перше півріччя : календар знамен. дат № 1 (7) / Нац. парлам. б-ка України. — Київ, 2016. — С.130-132.