Страхов Адольф Йосипович
Адо́льф Йо́сипович Стра́хов (справжнє прізвище Браславський; нар. 18 жовтня 1896, Катеринослав — пом. 3 січня 1979, Харків) — український радянський графік і скульптор єврейського походження.
Адольф Йосипович Страхов | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
При народженні | Адольф Йосипович Браславський | |||
Народження |
18 жовтня 1896[1] Катеринослав, Російська імперія | |||
Смерть | 3 січня 1979[1] (82 роки) | |||
Харків, Українська РСР, СРСР | ||||
Навчання | Одеське художнє училище | |||
Діяльність | скульптор, художник | |||
Відомі учні | Якубович Семен Абрамович | |||
Нагороди |
| |||
|
Біографія
Народився 6 [18] жовтня 1896 року в місті Катеринославі (тепер Дніпро, Україна). 1915 року закінчив Одеське художнє училище, де навчався у Йосипа Мормоне. Працював у Харкові.
Творчість
В перші роки після Жовтневої революції виконав сатиричні малюнки для газет «Звезда», «Донецкий коммунист», «Селянська правда»; автор:
- обеліска на братській могилі Героїв революції з панно-діорамою «Один боєць упав — мільйон іде на зміну» (1919);
- тріумфальної арки на честь 1-ї кінної армії з панно «Червона кіннота не знає перепон» (1920).
Створив серію плакатів «Абетка революції» (1921).
У 1922—1925 роках працював переважно у галузі книжкової графіки:
- малюнки обкладинок до «Ленінської бібліотеки» (1922);
- книги Джона Ріда «Десять днів, що потрясли світ» (1923);
- збірника «Ленін» (1926);
- творів Т. Шевченка, Ф. Достоєвського, Л. Толстого та інше.
Автор плакатів:
- «В. Ульянов (Ленін)» (1924);
- «Паризька комуна — славний передвісник Жовтня» (1925);
- «Назустріч світовому Жовтню» (1925);
- «8 Березня — день розкріпачення жінки» (1926);
- «Батьківщина моя— комсомол» (1928);
- «Не здамо справи Леніна» (1929);
- «Перетворимо старий Донбас на новий, механізований» (1930);
- «Виконаймо вугільну п'ятирічку за три роки» (1931);
- «Дніпрельстан збудовано» (1932);
- «Реальність наших планів — це ми з вами» (1933);
- «Смерть фашизму!» (1941).
Автор серії пропагандистських кольорових літографій, орнаментальних розписів за українськими народними мотивами в Будинку імені В. Блакитного у Харкові (1928), понад 250-ти обкладинок книг для Державного видавництва України і видавництва «Пролетар» (1922—1933), екслібрисів, серії акварелей («Талгар, Алма-Атинської області», 1941—1943) тощо.
Як скульптор створив погруддя Тараса Шевченка (1933; масово поширене), а також пам'ятники:
- Михайлу Глінці в Запоріжжі (1955);
- Сергію Кірову в Макіївці (1959);
- Володимирові Ленінові в Анжеро-Судженську (1960), Новочеркаську (1961) та Луганську (1963), Приморську (1976), Новоархангельську (1977), Джанкої (1978), Амвросіївці (1980).
Відзнаки
- Велика Золота медаль та Гран-Прі на міжнародній виставці в Парижі 1925 року (за плакат «В. Ульянов (Ленін)»[2];
- Народний художник УРСР з 1943 року.
Література
- Раєвськнй С. Плакат А. Страхова. Київ, 1936;
- Раєвський С. Комплект плакатів «Азбука революции» А. Страхова. Київ, 1967;
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.;
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.;
- Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української Радянської Енциклопедії, 1973. — С. 221.
;
- Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 559. — ISBN 5-88500-042-5.;
- Андрейканіч А. І. «Антологія українського плаката першої третини ХХ століття». — Косів: Видавничий дім «Довбуш», 2012. — 120 с.; іл. сторінка 101. ISBN 966-5467-23-4.
Посилання
- Страхов Адольф Йосипович // Шевченківська енциклопедія: — Т.5:Пе—С : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — С. 989.