Байда (острів)

Довжина острова — 560 метрів, ширина — 170 метрів. Площа — 7 гектарів. Скелі на північній стороні піднімаються на 12 метрів (за іншими даними — 14 метрів) над рівнем води. Острів не завжди називався ім'ям Байди. У різні часи й у різних джерелах можна знайти назви Мала Хортиця, Верхньохортицький, Вирва, Канцеровський, Гадючий, Гетьманський і навіть Лізи Чайкіної.

У північній частині Вирви виявлено багатошарове поселення:

• 7-ий шар — залишки укріплень часів російсько-турецької війни 1735—1739 років для захисту запорізької верфи. Досі присутні рови і вали;
• 6-ий шар — залишки Першої Запорозької Січі - містечка з фортецею, побудованого Дмитром Вишневецким (Байдою) в середині XVI сторіччя (1552—1557 роки);
• 5-ій шар — городище перших сторіч нашої ери;
• 4-ий шар — городище білозерської культури (XII—X сторіччя до Р.Х.);
• 3-ий шар — городище сабатинівської культури (XIV—XII сторіччя до Р.Х.);
• 2-ий шар — городище складної кам’яної архітектури площею близько 2,2 гектара катакомбної культури XX і XVIII—XVII сторіччя до Р.Х.!
• 1-ий — найдавніший з усіх, — поселення мідної доби середньостогівської культури.[1]

На Малій Хортиці були виявлені сліди поселення, що відноситься до епохи бронзи. Тобто люди жили на острові ще в IV-III тис. До н.е. Острів був заселений в усі часи. Поселення на острові було в античні часи, в перші роки нашої ери, в епоху Київської Русі. В 1556 волинський князь Дмитро Вишневецький побудував на Малій Хортиці дерево-земляний городок-фортеця, який був прототипом Запорізької Січі. Про це свідчать залишки укріплень. Під час розкопок були знайдені монети XVI ст., Уламки шабель, рушниці, наконечники списів і стріл. У князя було прізвисько Байда, звідси й друга назва острова.

У стародавніх козацьких думах прославляється легендарний козак Байда, ототожнюваний деякими істориками з князем Вишневецким, який побудував у середині XVI сторіччя на цьому острові деревоземляний острог. Цей острог, відомий в джерелах як «хортицький замок», у сучасній літературі часто помилково називають «першою Запорозькою Січчю». Замок на Байді (на той час — Мала Хортиця) проіснував з 1552 по 1557 роки — турецько-татарське військо після довгої облоги захопило та зруйнувало його. Результати археологічних та гідро-археологічних досліджень 1990—2000-х років підтвердили розташування замку князя Вишневецького на острові [2].

У 1557 році кримський хан Девлет I Гірей зробив спробу взяти фортецю Вишневецького. Бої тривали 24 дні. Фортеця встояла. І хан був змушений відступити. У 1558 році хан знову прийшов в ці землі. На цей раз Дмитро Вишневецький позбувся великої кількості людей, коней і прожитку. Він був змушений відступити до Канева і Черкас. Після відходу козаків з Хортиці містечко Байди, ймовірно, було зруйноване татарами.

В XVIII сторіччі, у 1736—1739 роках, тут була споруджена верф і побудована невелика фортеця.

На картах XVIII сторіччя острів Байди мав розміри втричі більші теперішніх. Повені та паводки змили землю переважно на південної частини Вирви, що не має захисної стіни скель.[1]

У 1970-х роках острів почав зменшуватися. Це було пов'язано з запуском машинного залу ДніпроГЕС-2. Посеред острова почався розплід змій.

У 1980-х роках ситуація змінилася. Мала Хортиця була упорядкована. Тут побудували туристичну базу. У зв'язку зі статусом заповідної зони тут були зведені дерев'яні будиночки. Щоб винищити змій, на острові облаштували міні-ферму їжачків. Також на Малій Хортиці живуть дикі гуси, фазани та куріпки.

На Байді можна відпочивати, допливши сюди на човні. На східному березі розташована невелика база відпочинку для запорізьких металургів.

• Шикарні види Малої Хортиці (фото)
• Іллінський В. С., Пустолалов С. Ж. Розкопка багатошарової фортеці на о. Мала Хортиця // Археологічні дослідженая в Україні. — Луцьк, 1993. — С. 39 −40.