Бакумівка (Баришівський район)

Баку́мівка (з 1920-х до 18 лютого 2016 року Червоноармійське) — село у Баришівському районі районі Київської області. Засноване у другій половині XVII століття під назвою Бакумівка. У 1920-х—2016 роках Червоноармійське.

село Бакумівка
Країна  Україна
Область Київська область
Район/міськрада Баришівський район
Рада Паришківська сільська рада
Код КАТОТТГ UA32060010020025581
Облікова картка село Бакумівка 
Основні дані
Засноване 1700 (орієнтовно 1667 року)[1]
Населення 46
Площа 1,1 км²
Густота населення 41,82 осіб/км²
Поштовий індекс 07522
Телефонний код +380 4576
Географічні дані
Географічні координати 50°22′50″ пн. ш. 31°26′04″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
101 м
Водойми річка Бакумівка
Місцева влада
Адреса ради 07522, Київська обл., Баришівський р-н, c.Паришків, вул.Голосіївська, 22
Карта
Бакумівка
Бакумівка
Мапа

 Бакумівка у Вікісховищі

Історія

Бакумівка була заснована близько 1667 року, коли переяславський полковник Родіон Дмитрашко поселився у Баришівці та став потребувати власного «хозяйственного хутора»[1]. Тоді він і заснував в лісах між річками Березанкою[2] й Сухоберезицею хутір Бакумівку. Через деякий час Бакумівський маєток був обнесений валом і ровом та став родовим гніздом Дмитрашків. Зокрема, Бакумівка стала центром місцевих володінь Дмитрашка, що охоплювали Семенівку, Березань, Недру, Паришків, Лук'янівку, Великий та Малий Крупіль, Войкове, Пилипче, Ярешки, Лехнівку, Малу Березанку та Лукаші[1].

На початку 1690-х років Родіон Дмитрашко спорудив у Бакумівці церкву, що існувала до кінця XIX століття[1]. На початку XX століття нащадками Дмитрашка було побудовано цегельний цех, що працював до кінця століття.

2015 року збудовано нову церкву. Є пам'ятник радянським солдатам, полеглим у боях біля хутора Бакумівка.

У 1920-х—2016 роках мало назву Червоноармійське. 4 лютого 2016 року селу було повернуто історичну назву Бакумівка (постанова набула чинності 18 лютого 2016 року)[3].

Населення — 46 осіб.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 83 особи, з яких 34 чоловіки та 49 жінок.[4]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 46 осіб.[5] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[6]

Примітки

  1. Біографічна стаття з газети «Київська старина» 1893 року про полковника Родіона Дмитрашко
  2. Березанкою в той час називали річку Недру.
  3. Постанова Верховної Ради України
  4. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Київська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 15 листопада 2019.
  5. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Київська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 15 листопада 2019.
  6. Розподіл населення за рідною мовою, Київська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 15 листопада 2019.

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.