Балкове (Роздільнянський район)

Ба́лкове (у минулому — Балківка, Фрейдерове (до 01.02.1945[2]), Фрейдорф[3], Федорівка) — село в Україні, у Роздільнянській міській громаді Роздільнянського району Одеської області. Населення становить 181 особа. Відноситься до Понятівського старостинського округу.

село Балкове
Головна вулиця села
Головна вулиця села
Країна  Україна
Область Одеська область
Район/міськрада  Роздільнянський район
Громада Роздільнянська міська громада
Облікова картка Балкове (Роздільнянський район) 
Основні дані
Засноване 1839 (183 роки)
Перша згадка 1839
Колишня назва Балківка
Фрейдерове
Населення 181 (01.01.2016)[1]
Площа 0,7 км²
Густота населення 280 осіб/км²
Поштовий індекс 67429
Телефонний код +380 4853
Географічні дані
Географічні координати 46°51′17″ пн. ш. 30°09′51″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 87 м
Місцева влада
Адреса ради 67400, Одеська обл., Роздільнянський район, м. Роздільна, вул. Муніципальна, 17
Карта
Балкове
Балкове
Мапа

 Балкове у Вікісховищі

Історія

У 1856 році на Фрейдорфському хуторі генерала Понятовського було 15 дворів[4].

В 1859 році на власницькому хуторі Фрейдорф (Понятовського)[5] 1-го стану (станова квартира — містечко Понятівка) Тираспольського повіту Херсонської губернії при безіменній балці, було 37 дворів, у яких мешкало 55 чоловіків і 60 жінок[6].

У 1887 році на хуторі Фрейдорф Понятівської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії мешкало 139 чоловіків та 165 жінок[7].

Станом на 20 серпня 1892 року при хуторі Фрейдорф 2-го стану були польові землеволодіння (2108 десятин, 750 сажнів) Штейнерта Георга Фрідріховича та Рифиніуса Готлиба Іогановича з товаришами[8].

В 1896 році у німецькій колонії Фрейдорф Тираспольського повіту Херсонської губернії при балці Карпова та Свинній, було 32 двора, у яких мешкало 200 людей (95 чоловіків і 105 жінок). В населеному пункті був винний погріб[9].

На 1 січня 1906 року у селищі Фрейдорф Понятівської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії, яке розташоване по лівій стороні балки Карпової Долини, були товариство німців й на їх землях десятинники; був сільський староста й писар; лютеранський молитовний будинок; суспільна школа; відбувався видобуток каміння за необхідністю; існували колодязі й став; 44 двора, в яких мешкало 360 людей (192 чоловіка і 168 жінок)[10].

На 28 серпня 1920 р. в селищі Фрейдорф (Федорівка) Понятівської волості Тираспольського повіту Одеської губернії, було 75 домогосподарств. Для 70 домогосподарів рідною мовою була німецька, 3 — єврейська, 2 — російська. В селищі 396 людей наявного населення (189 чоловіків і 207 жінок). Родина домогосподаря: 185 чоловіків та 202 жінок (родичів: 2 і 4; наймані працівники й прислуга: 1 і 1 відповідно; мешканці та інші: 1 чоловік). Тимчасово відсутні 16 чоловіків — солдати Червоної Армії.[11].

На початку 1924 року хутір Фрейдорф відносився до Понятовської сільради Тарасо-Шевченківського району Одеської округи Одеської губернії. Більшість населення Фрейдорфа становили німці (397 осіб). Вони мали 75 господарств[12].

Станом на 1 жовтня 1925 року населений пункт був центром Фрейдорфської німецької національної сільради Янівського району Одеської округи[13].

На 1 вересня 1946 року село входило до складу Петро-Євдокіївської сільської ради Роздільнянського району[14].

28 листопада 1956 року с. Балкове Будьоннівської сільради передане в підпорядкування Понятівській сільській раді.[15]

16 травня 1964 року с. Балківка (Понятівської сільської ради) перейменоване на село Балкове.[16]

У результаті адміністративно-територіальної реформи село ввійшло до складу Роздільнянської міської територіальної громади та після місцевих виборів у жовтні 2020 року було підпорядковане Роздільнянській міській раді. До того село входило до складу ліквідованої Понятівської сільради.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 227 осіб, з яких 104 чоловіки та 123 жінки.[17]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 192 особи.[18]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[19]

Мова Відсоток
українська 94,90 %
молдовська 2,55 %
російська 2,55 %

Примітки
  1. Паспорт Понятівської сільської ради
  2. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 01.02.1945 «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільрад і населених пунктів Одеської області»
  3. Карта РККА L-36 (А), 1941(рос.)
  4. Пивовар А. В. Поселення Херсонської губернії за повітовими алфавітами 1856 року. – Київ: Академперіодика, 2009. – С. 57.
  5. Лист 30-8 c привязкой, Тигина (Бендеры). Трехверстовка, Военно-топографическая карта Шуберта.. www.etomesto.ru. Процитовано 4 березня 2021.
  6. XLVII. Херсонская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года. — СанктПетербургъ: Типографія Карла Вульфа, 1868. — С. 146.(рос.)
  7. Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. По свѣдѣніямъ 1887 года. — Херсонъ: Типографія Херсонскаго Губернскаго Правленія, 1888. — С. 14.(рос.)
  8. Списокъ землевладѣний Тираспольскаго уѣзда. Составленъ к 20 августа 1892 года. — Тирасполь: Тип. С. П. Тимченко, Покровская улица, 1892. — С. 63.(рос.)
  9. Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. Статистическія данныя о каждомъ поселеніи. — Херсонъ: Типографія Губернскаго Правленія, 1896. — С. 382.(рос.)
  10. Список населенныхъ пунктовъ и нѣкоторыя справочныя данныя по Тираспольському уѣзду Херсонской губерніи.  — Одесса: "Славянская" тип. Е. Хрисогелосъ, 1907. — С. 157.(рос.)
  11. Список населенных пунктов и численность населения Одесской губ. (По данным Всероссийской профессионально-демографической переписи 28 авг. 1920 г.). — Выпуск V. Тираспольский уезд. — Одесса: Издание Одесского губстатбюро, 1922. — С. 32-33.(рос.)
  12. Національні меншості на Україні (реєстр селищ) — Харків: Друкарня Кооперативного Видавництва "Пролетарій", 1925. — С. 52.
  13. Адміністраційно-територіяльний поділ У. С. Р. Р. При 3-х ступневій системі врядування (за даними на 1 жовтня 1925 року) / Центральна Адміністраційно-Територіяльна Комісія при ВУЦВК’у. — Харків: Друкарня ВУЦВК’у "Червоний Друк", 1925. — С. 87.
  14. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 387, 880, 1029.
  15. Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1956 — № 9 — с. 255–256.
  16. Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1964 — № 26 — с. 367.
  17. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 жовтня 2019.
  18. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 жовтня 2019.
  19. Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 жовтня 2019.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.