Понятівка (Роздільнянський район)

Поняті́вка (у минулому Велика Понятівка, Лангенберг) село в Україні, у Роздільнянській міській громаді Роздільнянського району Одеської області. Адміністративний центр однойменного старостинського округу. Населення становить 892 особи.

село Понятівка
Свято-Димитрівська церква
Свято-Димитрівська церква
Країна  Україна
Область Одеська область
Район/міськрада  Роздільнянський район
Громада Роздільнянська міська громада
Облікова картка Понятівка 
Основні дані
Засноване 1821
Перша згадка 1821 (201 рік)
Колишня назва Велика Понятівка, Лангенберг
Населення 892 (01.01.2016)[1]
Площа 2,195 км²
Густота населення 393,62 осіб/км²
Поштовий індекс 67422
Телефонний код +380 4853
Географічні дані
Географічні координати 46°54′17″ пн. ш. 30°10′02″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
108 м
Місцева влада
Адреса ради 67400, Одеська обл., Роздільнянський район, м. Роздільна, вул. Муніципальна, 17
Карта
Понятівка
Понятівка
Мапа

 Понятівка у Вікісховищі

Повз Понятівку проходить автошлях обласного значення О161930 (Роздільна - с. Понятівка - с. Кошари - с. Знам'янка).

Історія

Понятівка на карті 1863 р.

У 1821 році у селі була побудована церква.

В 1848 році за власницьким поселенням (з 808 душами обох статей), при урочищі Свиній балці, Великою Понятівкою був затверджений статус містечка[2].

У 1856 році в поселенні Понятівка графа Понятовського було 125 дворів[3].

В 1859 році у власницькому містечку Понятівка Тираспольського повіту Херсонської губернії на балці Карповий Яр та балці Великій Свиній, було 137 дворів, у яких мешкало 407 чоловік і 401 жінка. У населеному пункті була станова квартира 1-го стану повіту, православна церква та влаштовувались базари. На власницькому хуторі Фрейдорф (Понятівський) при безіменній балці, було 37 дворів, у яких мешкало 55 чоловік та 60 жінок[4].

У 1886 в містечку, центрі Понятівської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії, мешкало 797 осіб, налічувалось 165 дворових господарств, існували римо-католицька церква, школа, земська станція, 3 лавки, відбувались базари що два тижні у неділі[5]. За 4 версти — лавка. За 20 верст — паровий млин.

Станом на 20 серпня 1892 року при містечку Понятівка 2-го стану були польові (2288 десятин, 1845 сажнів), садові і городні (4 десятини) землеволодіння Узельмана Антона Францевича, Шмидта Петра Михайловича та Шеппа Христіана Іогановича в числі 63 осіб[6], а також польові землеволодіння (47 десятин, 2090 сажнів) Шембека Цезарія Адамовича (граф)[7].

В 1896 році у містечку Понятівка Тираспольського повіту Херсонської губернії при балці Карпова та Свинній, було 263 двори, у яких мешкало 1611 людей (801 чоловік і 810 жінок). В населеному пункті було волосне правління, православна церква, римо-католицький молитовний будинок, єврейський молитовний будинок, школа, у якій навчався 41 учень (26 хлопців та 15 дівчат), 6 лавок, заїжджий двір, корчма, 2 парових млини та 3 вітряки, хлібна комора[8].

В населеному пункті розташовувались склади пивного заводу «Ф. Енни и Ко» (Одеський № 10), якій був заснований у 1862 році[9].

За даними Першого загального перепису населення Російської імперії 1897 року в містечку проживало 1329 осіб (678 чоловіків і 651 жінка). 1 206 осіб православні[10].

На 1 січня 1906 року містечко Понятівка Тираспольського повіту Херсонської губернії, яке розташоване по обох сторонах лівого відвершку балки Карпів Яр, складалась з двох частин — російської й німецької; були суспільні наділи колишніх поміщицьких селян, товариство німців й різночинців; проживали малороси й німці; було волосне правління; сільський староста та писар — окремо на російській й німецькій частині; кредитне товариство на російській частині; православний храм, костел; міністерська 1-класна школа та земська школа в німецькій частині; земська, сільська й волосна пошта; 2 парових млинів; 1 казенна винна лавка; існували колодязі, став; 364 двори, в яких мешкало 2030 людей (1032 чоловік і 998 жінок)[11].

У 1913—1914 рр. місцева церква, яку очолював священник Петро Жуковський, відносилась до Катаржинської благочинної округи[12]. На 1914 рік в населеному пункті працювала аптека поміщика Касанов. Виборним земським представником повітової землевпорядної комісії був місцевий житель Яків Федорович Хорощенко[13].

На 1916 рік у містечку Понятівка Тираспольського повіту Херсонської губернії, мешкало 1753 людини (738 чоловік і 1015 жінок)[14].

Станом на 28 серпня 1920 р. в містечку Понятівка Понятівської волості Тираспольського повіту Одеської губернії, було 418 домогосподарств. Для 316 домогосподарств (75%) рідною мовою була українська, 78 німецька, 12 єврейська, 4 польська, 3 російська, 1 молдовська, 3 — інші, 1 — не вказали. В містечку 1951 людей наявного населення (899 чоловіків і 1052 жінок). Родина домогосподаря: 884 чоловіків та 1027 жінок (родичів: 7 і 18; наймані працівники і прислуга: 1 і 1; мешканці та інші: 7 і 6 відповідно). Тимчасово відсутні: солдати Червоної Армії — 64 чоловіків, військовополонені і безвісти зниклі — 6 чоловіків, на заробітках — 2 жінок.[15].

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 3 жителі села[16].

В березні 1944 року, через наближення Червоної армії, за наказом командування вермахту німців-колоністів з Понятівки було депортовано до Вартегау[17].

Станом на 1 травня 1967 року у селі знаходився господарський центр радгоспу «Роздільнянський»[18].

У результаті адміністративно-територіальної реформи село ввійшло до складу Роздільнянської міської територіальної громади та після місцевих виборів у жовтні 2020 року було підпорядковане Роздільнянській міській раді. До того село входило до складу ліквідованої Понятівської сільради і було її центром.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 988 осіб, з яких 460 чоловіків та 528 жінок.[19]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 852 особи.[20]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[21]

Мова Відсоток
українська 93,40 %
російська 3,70 %
молдовська 2,08 %
болгарська 0,69 %
білоруська 0,12 %

Пам'ятки

Відомі люди

Примітки

  1. Паспорт Понятівської сільської ради
  2. Городскія поселенія въ Россійской имперіи. Томъ пятый. Часть II. — С.-Петербургъ: Типографія Карла Вульфа, 1865. — С. 250.(рос.)
  3. Пивовар А. В. Поселення Херсонської губернії за повітовими алфавітами 1856 року. — Київ: Академперіодика, 2009. — С. 57.
  4. XLVII. Херсонская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года. — СанктПетербургъ: Типографія Карла Вульфа, 1868. — С. 146.(рос.)
  5. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  6. Списокъ землевладѣний Тираспольскаго уѣзда. Составленъ к 20 августа 1892 года. — Тирасполь: Тип. С. П. Тимченко, Покровская улица, 1892. — С. 63.(рос.)
  7. Списокъ землевладѣний Тираспольскаго уѣзда. Составленъ к 20 августа 1892 года. — Тирасполь: Тип. С. П. Тимченко, Покровская улица, 1892. — С. 74.(рос.)
  8. Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. Статистическія данныя о каждомъ поселеніи. — Херсонъ: Типографія Губернскаго Правленія, 1896. — С. 381.(рос.)
  9. Пиво Российской империи. — М.: ООО «Аякс», ЗАО «ГОТЭК», 1998. — С. 242.(рос.)
  10. Населенныя мѣста Россійской имперіи въ 500 и болѣе жителей съ указаніемъ всего наличнаго въ нихъ населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій, по даннымъ Первой Всеобщей переписи населенія 1897 г. — С.-Петербургъ: Общественная польза, 1905. — С. 259.(рос.)
  11. Список населенныхъ пунктовъ и нѣкоторыя справочныя данныя по Тираспольському уѣзду Херсонской губерніи.  — Одесса: «Славянская» тип. Е. Хрисогелосъ, 1907. — С. 152.(рос.)
  12. Памятная книжна Херсонской губерніи на 1913 годъ. — Херсонъ: Губернская Типографія, 1913. — С. 449.(рос.)
  13. Памятная книжна Херсонской губерніи на 1914 годъ. — Херсонъ: Губернская Типографія, 1914. — С. 417, 419, 424.(рос.)
  14. Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. (По даннымъ Всероссійской сел.-хоз. переписи 1916 г.). — Александрія: Типографія Ф. Х. Райхельсона, 1917. — С. 320.(рос.)
  15. Список населенных пунктов и численность населения Одесской губ. (По данным Всероссийской профессионально-демографической переписи 28 авг. 1920 г.). — Выпуск V. Тираспольский уезд. — Одесса: Издание Одесского губстатбюро, 1922. — С. 32-33.(рос.)
  16. Понятівка. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
  17. Немцы России: населенные пункты и места поселения: энциклопедический словарь / Сост.: В. Ф. Дизендорф.-М.,"ЭРН", 2006.- 406 с.(рос.)
  18. Одеська область: адміністративно-територіальний поділ (на 1 травня 1967 р.) / Виконавчий комітет Одеської обл. Ради депутатів трудящих; М. Брагін (ред.). — Одеса : Маяк, 1967. — С. 113.
  19. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 жовтня 2019.
  20. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 жовтня 2019.
  21. Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 жовтня 2019.

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.