Бахтова Тетяна Олександрівна

Вищу освіту здобула в Одесі, де в 1975 році закінчила художньо—графічний факультет Одеського державного педагогічного інституту ім. К. Ушинського. Талант молодого живописця розкрив педагог з фахового предмету В. Г. Ефіменко.

Після закінчення навчання Тетяна Олександрівна вирішила переїхати в місто Миколаїв, де проживали її батьки, і протягом 1976—1984 років працювала викладачем в художній школі. Наступні сім років, з 1985 по 1991 рік перебувала в Росії, де працювала у графічній студії Будинку Творчості художників «Сенеж» в Москві.

З 1988 року Тетяна Бахтова стала членом Миколаївської обласної організації Національної спілки художників України[2]. Вона брала участь в багатьох виставках.

Щодо міжнародних презентацій, то варто виділити наступні:

• «Українська графіка у Литві» (1988),
• «Благодійна виставка до відкриття міжнародного фонду боротьби з наркоманією та СНІДом» (Угорщина, 1990),
• серії виставок «Мистецтво XXI століття» (Канада, США, 1991),
• «Групова виставка художників України» (Портоферрайо, Італія, 1992),
• «Український погляд» (Берлін, Галерея «Артифікціум», 1993),
• «Трієнале графіки» (Краків, 1993, 1998, 2000, 2008),
• «Бієнале графіки» (Варна, 1995),
• «Українські імпресії» (Франкфурт-на-Майні, Галерея «Б», 1995),
• «Бієнале графіки» (Б'єлла, Італія, 1998),
• «Рандеву Арт» (Афіни, 2009).

Важливим кроком у професійному зростанні стали персональні виставки за кордоном: в Італії, Німеччині, Польщі, Росії та інших державах. Твори Тетяни презентувались на виставках «Український погляд» (галерея «Артифікціум», Берлін, 1993), «Українські імпресії» (Франкфурт-на-Одері, галерея «Б»), «Талісман» (галерея «Акаша», Краків, 1995), «Цейтрайзе» (фоє-галерея, Берлін, 1996), «Талісман» («Галерея-36», Київ, 1996), «Морські історії» (2008).

• серія «Репетиція» (1988),
• «Діана» (2002),
• «Софонисба Ангишола» (2002),
• «Як птах» (2003).

Її твори зберігаються в приватних колекціях Європи, Америки, в Дирекції виставок Спілки художників України та Росії, Міністерстві культури України та Росії. Ілюстраціями Тетяни Бахтової оформлена поетична книга Володимира Пучкова «Вечірній чай» 1999 року[1].

Впродовж 1995—2000 років Тетяна разом із чоловіком Володимиром займались будівництвом Дому — ательє в зоні Національного історико-археологічного заповідника «Ольвія». Дім побудовано в античному стилі - з ракушняку. Художники ставили за мету найбільш точне відтворення давньогрецької будівлі.[3] В 2004 році творче об'єднання «Дім Бахтових» було прийнято в члени Асоціації артгалерей України, що стало їхнім першим вагомим досягненням.

Фактично це творче об'єднання являє собою творчу лабораторію художниці, а влітку стає центром сучасного мистецтва. Важливим є «Кабінет графіки», створений Тетяною при «Домі». Він має на меті видавництво гравюр авторського виконання малим тиражем. Гравюри виконуються в унікальній техніці — хімічна гравюра на металі.

У 2010 році Тетяна Бахтова разом із чоловіком побували на фестивалі «FortMissia2010», де представили дуже цікавий проект — геліографіті — малювання вночі вогнем, підіймаючись в повітряній кулі, і встановили два світових рекорди: намалювали найбільшу вогняну піраміду Хеопса (150 метрів, при тому, що справжня піраміда має 147 метрів) і маятник Фуко з найбільшою амплітудою при висоті 130 метрів (оригінал — 98 метрів)[4].

Оскільки Тетяна Олександрівна уже понад 10 років працює з стилем лендарт, за її активної підтримки творче об'єднання «Дім Бахтових» у 2008 році виступило з ініціативою проведення екологічного лендарт-симпозіуму в Миколаївській області, на території регіонального ландшафтного парку «Гранітно-степове Побужжя», в Трикратах.

Ідеєю цього проекту є об'єднання зусиль художників, екологів та людей інших спеціальностей для привернення уваги до випадково вцілілих куточків дикої природи з метою введення їх в розряд заповідників[5].

Виставка організована Тетяною спільно з її чоловіком Володимиром. Обоє авторів виклали у творах своє бачення морської тематики: Володимир, як мореплавець, Тетяна — погляд з берега. На створення проекту їх надихнула подорож по Середземному морі на парусній галері. Після цього пара переїхала в село Парутине на березі Бузького лиману, поряд із заповідником Ольвія.

Дана експозиція — це зібрані враження за багато років, крім того, тут також відображені і нові винаходи останнього творчого року. Багато робіт виконані у техніці левкас[6].

Цікавий погляд на морську тематику Тетяна показала в своїх роботах. В Домі Бахтових вона організувала виставку скринь, копій старовинних із 19 століття, в яких колись зберігали найцінніше.

Скрині стали одним із нових захоплень художниці. Вона створює їх з абсолютно всього, що можна знайти під руками, починаючи з ящиків та закінчуючи непотрібними тумбами. Митець прикрашала скрині ляльками, сукнями, інструментами для шиття, нитками. Вони декоровані розписами в традиційній техніці «левкас» з використанням сучасних акрилових фарб, репродукціями авторських картин та іншими елементами[7].