Березівка (Олександрійський район)

Березі́вка — село в Україні, в Приютівській селищній громаді Олександрійського району Кіровоградської області. Населення становить 587 осіб.

село Березівка
Країна  Україна
Область Кіровоградська область
Район/міськрада Олександрійський район
Громада Приютівська селищна громада
Рада Приютівська селищна рада
Облікова картка Березівка 
Основні дані
Населення 587
Поштовий індекс 28035
Телефонний код +380 5235
Географічні дані
Географічні координати 48°44′41″ пн. ш. 33°05′50″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 106 м
Місцева влада
Карта
Березівка
Березівка
Мапа

 Березівка у Вікісховищі

Походження назви

Назва села Березівка походить від назви місцевої річки. В часи Російської імперії село мало й інші назви, «народні»: Орлая, Кончина, Бржецкоє, інші. В них зафіксовано дещо змінені прізвища місцевих землевласників в різні роки. У половині версти від Березівки було ще одне село Полтавка (Ново-Олександрівка). Його назва — є одним з доказів того, що першими в цій місцині поселялись переселенці з Полтавщини.

Історія

Місцевість з 1780 року заселялась селянами з Київської та Полтавської губерній. Поселення, що сформувалось тут належало до Косівської волості. В 1848 р. Березівку було переведено в стан містечка, що давало право проводити ярмарки.

Станом на 1886 рік у містечку Олександрівської волості Олександрійського повіту Херсонської губернії, мешкало 547 осіб, налічувалось 92 дворових господарства, існували православна церква, винокурний завод, винний склад[1].

За переписом 1916 р. тут мешкало вже 727 чол.

Церква Святого Йосипа Обручника, 2011 р.

Сільська православна церква мала назву в честь Святого Йосипа Обручника, що був небесним покровителем одного з перших власників Березівки Йосипа Григоровича Бржеського. Вона була збудована у 1792—1794 роках і була спочатку дерев'яною. В списках землевласників Олександрійського повіту вперше прізвище надвірного радника Й. Бржеського (Бржиського) зустрічається з часу утворення Олександрійського повіту в 1784 році. Саме тоді продовжувалося генеральне межування земель, розпочате ще в 1772 р. Надгробний пам'ятник Й. Бржеського випадково знайшли учні місцевої школи, таким чином стало відомо, що він помер у 1821 р. на 86 році життя.

Дерев'яну церкву відвідав поет Афанасій Фет, який перебував у цьому краї на військовій службі у 1845 — 1853 роках і товаришував з Олексієм Федоровичем Бржеським (1818—1868) та його дружиною (на той час власниками Березівки).

Церква Св. Йосипа Обручника була перебудована в 1901 році новим власником села купцем Петром Максимовичем Селівановим, який тоді володів в селі 4029 десятинами землі. Тоді на місці згорілої дерев'яної будівлі було поставлено цегляну. До речі, його син Василь Максимович мав теж чималий шмат землі в селах Спасо-Мажарівка і Високі Байраки. Саме ця сакральна споруда збереглась до наших днів у досить гарному стані, не зважаючи на те, що в радянський період служби в храмі були припинені, дзвіницю було розбито, а сама будівля використовувалась для різних господарських потреб, наприклад була складом. На сьогодні будівля церкви є пам'яткою містобудування, архітектури місцевого значення в Кіровоградській області[2].

На початку XX століття в селі були й інші великі землевласники. Відомо, що власниками земель на території Березівки у 1900 р. були «генерал-майор М. Орлай и жена его А. Орлай».

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 535 осіб, з яких 230 чоловіків та 305 жінок.[3]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 585 осіб.[4]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]

МоваВідсоток
українська 94,38 %
російська 2,73 %
вірменська 1,70 %
білоруська 0,68 %
молдовська 0,51 %

Відомі уродженці

У Березівці в 1940 році народився український літературознавець і педагог Олег Поляруш.

  • Церква Св. Йосипа Обручника
  • Сільська забудова центральної вулиці
  • Сільськогосподарський тік
  • Школа
  • Дитсадок
  • Будинок культури
  • Лікувальний пункт
  • Пам'ятник солдатам ДСВ

Примітки
  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  2. Пам'ятки історії, культури та археології Олександрійського району[недоступне посилання з червня 2019]
  3. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  4. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  5. Розподіл населення за рідною мовою, Кіровоградська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.