Бескакотов Веніамін Васильович

Народився 28 грудня 1929 року в селі Перекопному (тепер Єршовський район Саратовської області, Росія). Протягом 1945—1950 років навчався у Ташекнтському художньому училищі; протягом 1953—1959 років — у Харківському художньому інституті (викладачі Олексій Кокель, Василь Мироненко, Петро Супонін). Дипломна робота — серія плакатів «Народ — коваль свого щастя» (керівник Володимир Селезньов). З 1953 по 1959 рік співпрацював із газетами «Крас­ное знамя», «Соціалістична Харківщина» та видавництвом «Прапор».

З 1959 року в Києві. З 1959 по 1964 рік працював художнім редактором відділу політичного плаката видавництва «Мистецтво», та у видавництві «Урожай» у 1960-ті роки. 1980 року закінчив Інститут журналістської майстерності Київського університету. З 1990-х працював фотожурналістом Українського фонду культури. Жив у Києві, в будинку на вулиці Дашавській № 27, квартира 3, потім в будину на вулиці Курганівській № 3, квартира 92[1].

Працював в галузі плаката, станкової та книжкової графіки, писав живописні пейзажі, портрети у реалістичному стилі. Серед робіт:

плакати

• «Дамо Україні більше шовку» (1951);
• «Вчись працювати по-комуністичному» (1956);
• «Сільська молодь оволодіває технікою колгоспних ланів» (1958)
• «Живи Україно, прекпасна і сильна!» (1960);
• «Розквітай, дружбо наша!» (1960; у співавторстві з Олександром Вороною);
• «Двічі Герой Соціалістичної Праці Г. Ладані» (1961; Закарпатський краєзнавчий музей);
• «Посіємо якісно і в строк» (1961);
• «З Новим роком!» (1962);
• «Звільнення на берег» (1962, кіноплакат);
• «400 років вітчизняного книгодрукування» (1963);
• «Салют Жовтню!» (1964);
• плакат-афіша до кінофестивалю художніх та науково-популярних фільмів, присвячених Тарасу Шевченку (1964; у співавторстві з Олександром Вороною);
• «Будівельникам всенародну шану!» (1966)
• «Героям днів жовтневих — слава!» (1967);
• «Художники України до 100-річчя від дня народження В. І. Леніна» (1970);

живопис

• «Вуличка у старому Ташкенті» (1990-ті);
• «Дружина» (2009).

Ілюстрував та оформляв книги:

• «Росні трави» І. Потєхіної (1957, Харків);
• альманах для дітей «Біля вогнища» (1957, Харків);
• «Календар колгоспника» (1962, 1964, Київ).

Також автор:

• листівок «З міжнародним жіночим днем 8 березня» (1959);
• медалі «А. Макаренко» (1980);
• серії декоративних тарелей «Пташки» (1990).

Брав участь у республіканських виставках з 1960 року, всесоюзних та зарубіжних з 1959 року, зокрема у 1959 році його твори екпонувалися на виставці в Румунії.

• Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь. Том 1. — Москва: Искусство, 1970. — сторінка 387 (рос.);
• Українські радянські художники. Довідник. — Київ: Мистецтво, 1972. — 563 с., сторінка 36;
• Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української Радянської Енциклопедії, 1973. — С. 23.

;

• Ламонова О. Бескакотов Веніамін Васильович // Словник художників України. Біобібліографічний довідник. Книга 1 : А-В / [головний редактор Г. Скрипник]; НАН України, ІМФЕ імені М. Т. Рильського. Київ: видавництво ІМФЕ, 2019. 240 с. сторінка 111. ISBN 978-966-02-8960-4;
• Янко Д. Г. Ларін Веніамін Васильович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2020. — ISBN 944-02-3354-X.