Бистрець

Бистре́ць — село Верховинського району Івано-Франківської області.

село Бистрець
Країна  Україна
Область Івано-Франківська область
Район/міськрада  Верховинський район
Рада Бистрецька сільська рада
Основні дані
Засноване 1893
Населення 362
Площа 11 км²
Густота населення 32,91 осіб/км²
Поштовий індекс 78707
Телефонний код +380 3432
Географічні дані
Географічні координати 48°07′23″ пн. ш. 24°41′32″ сх. д.
Водойми р. Бистрець, п. Степанський, п. Глибокий
Дземброня
Місцева влада
Адреса ради 78707 Івано-Франківська область, Верховинський район, с. Бистрець
Карта
Бистрець
Бистрець
Мапа

 Бистрець у Вікісховищі

Розташування

Відстань до районного центру — 19 км і 50 км до залізничної станції Ворохта. Через село протікає високогірна річка Бистрець. На одній з її безіменних приток розташований Бистрецький водоспад. В урочищі Кедроватий зберігся природний осередок сосни кедрової. На території Бистреця знаходиться високогірна полонина Гаджина[1], де випасаються великі череди корів, отари овець та збережено старовинний побут полонинського господарства. Село Бистрець займає басейн річки Дземброня.

У присілку села потоки Степанський та Глибокий впадають у річку Бистрець.

Вершини, які оточують село Бистрець:

Охорона природи

Входить до складу Карпатського національного природного парку.

Назва

Назва села Бистрець походить від назви потоку Бистрець. Як свідчать історичні дослідження, воно було присілком Дземброні, а ще раніше – Жаб'я–Ільці. Сформувалося як село у XIX-ст. — на початку минулого століття.

Історія

Бистрець засновано як присілок у XV ст. Перша згадка про село датується 1893 роком[2]. До 1939 року він був частиною села Жабйого. Тепер окреме село. Іван Франко часто бував у Бистреці. За порадою Каменяра група селян на чолі з М. Зеленчуком, Ф. Сав'юком, С. Словаком, П. Білоголовим добилася від властей дозволу відкрити в селі читальню і школу.

У Бистреці провів дитинство польський письменник, філософ, перекладач Станіслав Вінценз, повернувся до свого маєтку після енкавеесівської в'язниці та потім втік звідси за кордон.

У 1934—1938 pp. тут записував гуцульські пісні польський композитор Станіслав Мерчинський.

За даними облуправління МГБ у 1949 р. в Жаб'ївському районі підпілля ОУН найактивнішим було в селах Гринява, Бистрець і Зелене.[3]

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 374 особи, з яких 183 чоловіки та 191 жінка.[4]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 360 осіб.[5] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[6]

Відомі люди
  • Хімчак Іван — лицар Бронзового хреста заслуги УПА. Загинув поблизу села.
  • Дудидра Марія Іванівна — український педагог, бібліотекознавець, бібліограф, культурний діяч. Народилася 28.02.1950 р. у с. Бистрець Верховинського району Івано-Франківської області. Закінчила Верховинську ЗОШ І-ІІІ ступенів (1964), філологічне відділення Івано-Франківського педінституту ім. В. Стефаника (1974). Працювала у Верховинському лісокомбінаті. Впродовж 1971—2003 рр. — вчителем зарубіжної літератури і трудового навчання Білоберізької ЗОШ І-ІІІ ступенів Верховинського району, відтак — бібліотекарем відділу краєзнавства Чернівецької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Михайла Івасюка. Ініціатор та автор видання біобібліографічного покажчика «Лауреати літературно-мистецької премії імені Ольги Кобилянської», а також автор-укладач покажчиків: «Авксентій Яківчук», «Євгенія Ярошинська», «Володимир Михайловський». Автор серії публіцистично-краєзнавчих матеріалів у газетах: «Буковина», «Буковинське віче», «Відродження». «Захід», «Версії», «Вижницькі обрії». Нагороджена Грамотою Міносвіти України, нагрудним знаком «Відмінник освіти». Лауреат Міжнародної літературно-мистецької премії імені Ольги Кобилянської та літературної премії імені Івана Бажанського; ювілейна відзнака з нагоди відродження Чернівецько-Буковинської єпархії Помісної Церкви України — медаль «30 років Чернівецько-Буковинської єпархії». Юхим Гусар

Пам'ятки історії та культури
  • церква з 1872 року;
  • дзвіниця з 1872 року;
  • хрест на місці першої церкви в селі Бистрець;

Церква Успіння Святої Анни

Діюча дерев'яна церква, датована 1872 роком, використовується громадою Православної церкви України. В плані хрестоподібна із великим квадратним зрубом нави та невеликими боковими раменами. До церкви прибудовані два відкриті ганки і ризниця. Церква перекрита карбованою бляхою, має опасання. В церкві збережено різьблене панікадило та начиння (хрести, патериця, аналой, тетрапод, престол, кіот, менора, два п’ятисвічники, процесійний та похоронний хрест, ікона “Розп’яття з пристоячими”). Поруч з церквою розташована дзвіниця. Церква і дзвіниця є пам'яткою архітектури Української РСР (№ 1144)[7][8][9][10].

Докладніше: Церква Успіння Святої Анни (Бистрець)

Світлини
  • Західна частина села
  • Вигляд з Бистреця на масив Чорногори (гори Ребра і Шпиці)
  • На околиці села
  • Водоспад

Примітки
  1. Полонина Гаджина. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 23 жовтня 2015.
  2. Бистрець
  3. Реабілітовані історією. ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ. Книга перша. — Івано-Франківськ: Місто НВ, 2004. — С. 43. — ISBN 966-8090-63-2
  4. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Івано-Франківська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 15 листопада 2019.
  5. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Івано-Франківська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 15 листопада 2019.
  6. Розподіл населення за рідною мовою, Івано-Франківська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 15 листопада 2019.
  7. Білоберізка с Церква Покрови. www.pslava.info. Процитовано 15 березня 2021.
  8. Храм Успіння Праведної Анни с. Бистрець » Коломийська єпархія. kolomija.com. Процитовано 16 березня 2021.
  9. Стеф’юк, Р. (2015). Композиційно-стильові особливості церковної обстави художнього деревообробництва в церкві Успіння св. Анни с. Бистрець Верховинського району на Івано-Франківщині. Вісник Львівської національної академії мистецтв (26). с. 235–244. ISSN 2524-0943. Процитовано 17 березня 2021.
  10. Храм Успіння Праведної Анни с. Бистрець » Коломийська єпархія. kolomija.com. Процитовано 16 березня 2021.

Джерела
  • Історія міст і сіл Української РСР в 26 томах. — Івано-Франківська область / Голова редколегії О. О. Чернов. — К.: Інститут Історії Академії Наук УРСР, 1971. С. 131
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.