Церква Успіння Святої Анни (Бистрець)

Храм завершили будувати та освятили 7 серпня 1872 р. В 1923 році за настоятеля о. Василя Глібовицького він увійшов до парафії села Жаб’є-Ільці. На стіні церкви є напис, про те, що малюванням стін храму в 1938 році займався художник Іван Яворський. Дзвони за о. Богдана Ординського замовлені у майстерні братів Фельчинських у місті Калуші та в травні 1939 року доставлені до церкви. В радянські часи церква була закрита для здійснення богослужінь з 1962 по 1990 роки, проте охоронялась як пам'ятка архітектури Української РСР (№ 1144)[3][4]. В храмі діяв траурний дім, що передбачало використання церковного майна без здійснення обрядів. Під час закриття храму з нього зняли всі хрести, окрім одного, залишення якого відстояли місцеві жителі. Заарештований та засуджений на 1 рік позбавлення волі був церковний брат Сьопинюк Микола Олексійович, який намагався відкрити церкву 2 лютого 1969 р. Церква використовується громадою Православної церкви України, в ній служить протоієрей Віктор Шица. Храм розташований в східній частині села, на схилі, біли дороги та лівого берега річки Бистрець. На церковній території розташований цвинтар та дзвіниця[4][5].

В 2018 році було укладено договір на поточний ремонт іконостасу церкви[6].

Церква збудована з соснового брусу в гуцульському стилі[7] та лежить на кам'яному підмурівку. Зруби церкви об'єднані конструктивно в хрестоподібну форму з невеликими боковими раменами. Навколо церкву опоясує опасання, розташоване на випусках зрубів. Церква має два ганки, один з яких під опасанням, прибудований до бабинця, а інший, прибудований до південної сторони нави, має власний дах, сполучений з опасанням. До вівтаря прибудована ризниця. В бабинці розташовані хори. Нава має перекриття шатрової восьмискатної бані, яка розташовується на восьмисторонній основі, яка в свою чергу лежить на квадратному зрубі. Церкву увінчує збережений оригінальний хрест. На двоскатних дахах бокових зрубів розташовані маківки з хрестами. В інтер'єрі зруби церкви з'єднані акровими переходами. У 2004-2005 роках верхню частину церкви від опасання перекрили алюмінієвою карбованою бляхою[4][5][8].

Інтер'єр церкви прикрашає панікадило та інша різьблена дерев'яна церковне начиння (хрести, патериця, аналой, тетрапод, престол, кіот, менора, два п’ятисвічники, процесійний та похоронний хрест, ікона “Розп’яття з пристоячими”). Начиння частково збережена завдяки місцевим жителям, які її ховали у власних домівках під час радянського періоду.[8][9]

Панікадило має триярусну структуру гілок з ликами ангелів і херувимів з об’ємним ажурним різьбленням та поліхромуванням та чашами для свічок[9].

Інтер'єр, панікадило

До складу пам'ятки входить також дзвіниця, яка була побудована за різними даними в 1872[2] або 1877[4], 1913[5] роках. Структурно це восьмигранна споруда, перщий ярус якої зі зрубу, а бругий каркасний, оточена опасанням, яке розташоване на вінцях зрубів з шатроподібним дахом. Дзвіниця в 2014 році була перекрита бляхою[2][4][8].

Дзвіниця

• Вознесенська церква (Ясіня);
• Церква Благовіщення Пречистої Діви Марії (Коломия);
• Церква Покрови Пресвятої Богородиці (Білоберізка)
• Церква святого Василія Великого (Черче);
• Церква чуда Святого Архистратига Михаїла (Дора).

• Унікальні дерев'яні церкви Карпат | Церква Успіння Св. Анни

• Стеф’юк Р. Композиційно-стильові особливості церковної обстави художнього деревообробництва в церкві Успіння св. Анни с. Бистрець Верховинського району на Івано-Франківщині / Р. Стеф’юк // Вісник Львівської національної академії мистецтв. - 2015. - Вип. 26. - С. 235-244.