Аліага (Туреччина)

Аліага (Aliağa) — місто і район в Егейському регіоні Туреччини, в ілі Ізмір, фактично — північне передмістя Ізмірської агломерації. Великий промисловий центр і третій за величиною порт країни, а також популярний туристичний центр. В Аліазі є відділення Егейського університету (Ізмір), у місті базується баскетбольний клуб Aliağa Petkim.

Аліага
тур. Aliağa[1]
Основні дані
38°48′03″ пн. ш. 26°58′22″ сх. д.
Країна  Туреччина
Адмінодиниця Ізмір (іл)

Межує з

— сусідні нас. пункти
Бергама, Фоча (Туреччина), Menemend, Yunusemred ?
Площа 379 км²[2]
Населення 95 392 осіб (2018)
Висота НРМ 2 м
Водойма Егейське море
Міста-побратими Бихач (2018)[3], Какань (2011)[4], Kymid (2000)[5]
Часовий пояс UTC+3
Номери автомобілів 35
GeoNames 324106, 7732712
OSM r1268453 ·R
Поштові індекси 35800
Міська влада
Вебсайт aliaga.gov.tr
Мапа
 Аліага у Вікісховищі

Географія

Аліага розташована на узбережжі Егейського моря, навпроти острова Лесбос. З півночі межує з містом Бергама, на півдні — з містами Фоча і Менемен.

Історія

Здавна в цьому районі давньогрецької Еоліди процвітали торгові приморські поселення. На північ від центру Аліаги розташовані руїни стародавнього міста Мирина (Μυρίνα). Південніше сучасної Аліаги знаходився інший давньогрецький поліс — Гринейон. На схід від портових міст йшов жвавий торговий шлях до древньому місту Аігай, руїни якого збереглися в ілі Маніса.

Сучасна Аліага названа на честь Алі Ага Караосманоглу — місцевого багатого землевласника і члена впливової турецької сім'ї, в 1952 році отримала статус муніципалітету. У 1982 році Аліага виділилася зі складу сусіднього Менемена і стала самостійним містом, в 1985 році в Аліазі був запущений великий нафтохімічний комбінат компанії Petkim Petrokimya[6]. У 1996 році в Аліазі відкрилася залізнична станція Північної лінії IZBAN, яка зв'язала місто з Ізміром (у 2006 — 2010 роках лінія не працювала внаслідок будівництва протяжного залізничного тунелю).

Економіка
Околиці Аліаги. На задньому плані пагорб з руїнами поліса Міріна

Основою економіки міста є морський порт, нафтопереробка, утилізація кораблів[7] і туризм. У Аліазі розташовані нафтохімічний комбінат і нафтоналивний термінал Petkim Petrokimya[8], газова електростанція Elektrik Üretim, газовий термінал Total, металургійні підприємства Çebitaş, Ege Çelik Endüstrisi і Habaş Group, гіпермаркет Carrefour і кілька ринків. Крім підприємств компанії Petkim в місті належать навчальні, спортивні та культурні заклади, готелі і навіть мечеть.

Аліага володіє кількома пляжами і розвиненою туристичною інфраструктурою (готелі, ресторани, кафе, клуби, дискотеки і магазини). У 2016 році відбулося відкриття пляжу-парку «Агапарк».

Транспорт

Через Аліагу проходить жвава автострада з Ізміра в Бергаму (частина національної траси з Мугли в Едірне). Аліага підключена до системи приміських електропоїздів IZBAN (Північна лінія). Щодня 15 електричок відходять від кінцевої станції Аліага (Aliağa Garı) і прибувають на ізмірський вокзал Алсанчак (Alsancak Garı). Також Аліага і Ізмір пов'язані регулярним автобусним сполученням компанії ESHOT (Elektrik Su Havagazı Otobüs Troleybüs).

Морський порт Аліаги поступається в Туреччині тільки портам Ізміта і Мармара Эреглиси. У 2013 році порт обробив 39,5 млн тонн вантажів (переважно нафта і сипучі вантажі)[9]. У сусідній бухті, на південь від головного порту, побудований великий контейнерний термінал.

Примітки
  1. https://www.e-icisleri.gov.tr/Anasayfa/MulkiIdariBolumleri.aspx
  2. https://www.harita.gov.tr/images/urun/il_ilce_alanlari.pdf
  3. http://www.aliagahaber.com/aliaga-belediyesi-mayis-ayi-olagan-meclisi-toplandi-16399h.htm
  4. http://www.aliagaekspres.com.tr/guncel/06/10/2011/aliaga-ile-kakanj-kardes-sehir-oldu
  5. http://bianet.org/bianet/toplum/1710-kimi-ile-aliaga-kardes
  6. A story of growth (англ.). Petkim Petrokimya Holding A.Ş.
  7. Десятки буровых платформ отправились на турецкий "берег смерти". Бурение и нефть.
  8. Химия и нефтехимия Турции.
  9. Port Industry Statistics. World Port Rankings 2013 (англ.). American Association of Port Authorities.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.