Болгарська діаспора
Болгарська діаспора ― частина болгарської нації, яка включається в себе етнічних болгар, які проживають за межами Болгарії.
Кількість болгар, які живуть за межами Болгарії різко зросла з 1989 року, після падіння комуністичних режимів у Центральній та Східній Європі. Більше одного мільйона болгар покинули країну, що призвело країну до помітного скорочення її населення. Багато емігрантів скористалися лотерейною системою Грін-карти в США. Також багато болгар емігрували в Канаду за програмою залучення кваліфікованих працівників. Інші поїхали в Європейський союз. У таких країнах, як Греція та Іспанія, багато болгар працюють і живуть лише періодично, зберігаючи Болгарію як місце свого постійного проживання, особливо після того, як країна стала членом Європейського союзу у 2007 році.
В основному з 1990-х років болгари емігрують в держави-члени ЄС та країни Північної Америки з причин, пов'язаних з роботою і освітою. Більшість емігрантів має вид на проживання в інших країнах. Рівень освіти та професії емігрантів різні: це можуть бути і чорнороби (які зазвичай працюють у сфері ЖКГ та прибирання територій), а також сантехніки, будівельники, садівники, різноробочі, покоївки. Є також і значна кількість спеціалістів і випускників вищих навчальних закладів, зазвичай які спеціалізуються в області машинобудування, комп'ютерних наук, хімії та медицини.
Найбільші громади болгарської діаспори в західній частині Європейського Союзу знаходяться в Іспанії, Німеччині, Сполученому Королівстві, Франції та Італії.
Іншими країнами, куди зазвичай емігрують болгари, є Австралія, Нова Зеландія, держави Південної Америки (особливо Аргентина і Бразилія), Південна Африка і також Об'єднані Арабські Емірати.
Розподіл по країнах
Держава | Кількість громадян Болгарії | Кількість етнічних болгар |
---|---|---|
Туреччина | 500,000 (в 2011)[1] | див. Болгари в Туреччині |
Греція | 300,000 (в 2011) | див. Слов'яни в Греції |
США | 300,000 (in 2011) | 95,588[2] |
Іспанія | 250,000 (в 2011) | 150,878 (в 2011)[3] |
Німеччина | 226,926 (в 2016)[4] | |
Велика Британія | 100,000 (в 2011) | 35,000 (в 2009)[5] |
Італія | 100,000 (в 2011) | |
Канада | 70,000 (в 2011) | 30,485 [6] |
Північна Македонія | 50,000 (в 2011) | |
Кіпр | 35,000 (в 2011) | |
Росія | 32,265 (в 2011) | див. Болгари в Росії |
Франція | 30,000 (в 2011) | 34,000 (в 2011) |
Молдова | 20,000 (в 2011) | див. Болгари в Молдові |
ПАР | 20,000 (в 2011) | |
Австрія | 18,481 (в 2014) | |
Бельгія | 18,000 (в 2011) | |
Австралія | 15,000 (в 2011) | |
Португалія | 15,000 (в 2011) | |
Сербія | 15,000 (в 2011) | 18,543 (2011) [7] |
Польща | 14,000 (в 2011) | |
Нідерланди | 12,340 (в 2011) | |
Ізраїль | 7,500 (в 2011) | |
Швейцарія | 4,500 (в 2011) | |
Данія | 4,200 (в 2011) | |
Швеція | 4,000 (в 2011) | |
ОАЕ | 3,500 (в 2011) | |
Чехія | 3,206 (в 2011) | |
Ірландія | 3,000 (в 2011) | |
Нова Зеландія | 3,000 | |
Угорщина | 2,800 (в 2011) | див. Болгари в Угорщині |
Аргентина | 2,500 (в 2011) | |
Румунія | 2,000 (в 2011) | |
Норвегія | 1,800 (в 2011) | |
Словаччина | 1,800 (в 2011) | |
Словенія | 1,500 (в 2011) | |
Сирія | 1,200 (в 2011) | |
Ліван | 1,000 | |
Йорданія | 1,000 (in 2011) | |
Палестина | 1,000 (в 2011) | |
Фінляндія | 1,000 (в 2011) | |
Уругвай | 1,000 (в 2005)[8][9]; 2,000 (1998)[10] | |
Латвія | 921 (2011)[11] | |
Люксембург | 800 (в 2011) | |
Кувейт | 700 (в 2011) | |
Катар | 600 (в 2014)[12] | |
Мексика | 500 (в 2011) | |
Україна | 420 (в 2011) | див. Болгари в Україні |
Японія | 350 (в 2011) | |
Марокко | 312 (в 2011) | |
Хорватія | 300 (в 2011) | |
Бразилія | 277 (в 2011) | |
Китай | 256 (в 2011) | |
Єгипет | 250 (в 2011) | |
Нігерія | 250 (в 2011) | |
Індонезія | 235 (в 2011) | |
Алжир | 200 (в 2011) | |
Туніс | 200 (в 2011) | |
Чилі | 200 (в 2011) | |
Індія | 104 (в 2011) | |
Білорусь | 100 (в 2011) | |
Косово | 100 (в 2011) | |
Південна Корея | 100 (в 2011) | |
Куба | 65 (в 2011) | |
Ємен | 60 (в 2011) | |
Азербайджан | 50 (в 2011) | |
В'єтнам | 50 (в 2011) | |
Боснія і Герцеговина | 44 (в 2011) | |
Віменія | 30 (в 2011) | |
Албанія | 26 (в 2011) | |
Грузія | 25 (в 2011) | |
Чорногорія | 25 (в 2011) | |
Іран | 20 (в 2011) | |
Казахстан | 20 (в 2011) | |
Ефіопія | 16 (в 2011) | |
Пакистан | 11 (в 2011) | |
Узбекистан | 8 (в 2011) | 2,166 (в 1989)[13] |
Монголія | 6 (в 2011) | |
Афганістан | 2 (в 2011) | |
Нікарагуа | 50 | |
Загальна чисельність | 2,009,718 - 2,012,218 ( Болгарія: 7,364,570 (в 2011)[14] ) |
Див. також
- Банатські болгари
- Бессарабські болгари
- Болгарська православна єпархія в США, Канаді та Австралії
Примітки
- Брой на българските граждани в чужбина (2011 г.) | www.
- National Institute of Statistics of Spain - 2011 Census. ine.es. Процитовано 23 травня 2011.
- Ausländische Bevölkerung. Ergebnisse des Ausländerzentralregisters. Statistisches Bundesamt. 2016. Процитовано 29 жовтня 2016.
- Estimated population resident in the United Kingdom, by foreign country of birth (Table 1.3). Office for National Statistics. September 2009. Архів оригіналу за 10 вересня 2010. Процитовано 8 липня 2010.
- Statistics Canada. 2011 National Household Survey: Data tables. Процитовано 11 лютого 2014.
- Serbian 2011 census.
- Archived copy. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 14 серпня 2015.
- Внук на нашенски емигрант ни представя в Уругвай. monitor.bg. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 19 травня 2017.
- Държавата се е “самоотстранила” от българския национален въпрос. vestnikataka.com.
- (латис.)
- Qatar´s population by nationality - bq magazine. Архів оригіналу за 21 грудня 2014. Процитовано 19 травня 2017.
- Archived copy. Архів оригіналу за 6 січня 2012. Процитовано 2 грудня 2015.
- Национален статистически институт - Преброяване 2011