Зарічне (Джанкойський район)

Зарі́чне (до 1945 року Камаджи, крим. Qamacı) село Джанкойського району Автономної Республіки Крим. Населення становить 2036 осіб. Орган місцевого самоврядування Зарічненська сільська рада. Розташоване в центрі району.

село Зарічне
Країна  Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
Район/міськрада Джанкойський район
Рада Зарічненська сільська рада
Облікова картка Зарічне 
Основні дані
Населення 2036
Поштовий індекс 96160
Телефонний код +380 6564
Географічні дані
Географічні координати 45°44′19″ пн. ш. 34°28′52″ сх. д.
Місцева влада
Адреса ради 96160, АРК, Джанкойський район, с. Зарічне,вул.Калиніна , 24а
Карта
Зарічне
Зарічне
Мапа

 Зарічне у Вікісховищі

Географія

Зарічне — село в центрі району, у степовому Криму, на правому березі річки Побєдна біля її впадання в Сиваш, висота над рівнем моря — 9 м[1]. Сусідні села: Болотне за 1,5 км на захід, Армійське за 2 км на північ і Перепілкине за 5 км на схід. Відстань до райцентру — близько 7 кілометрів, там же найближча залізнична станція.

Історія

Поблизу села виявлено залишки давньогрецького міста Порфмія.[2]

Перша документальна згадка села зустрічається в Камеральному Описі Криму … 1784 року, судячи з якого, в останній період Кримського ханства Карагаджі входило в Орта Чонгарський кадилик Карасубазарського каймакамства[3].

Після приєднання Криму до Російської імперії (8) 19 квітня 1783 [4], (8) 19 лютого 1784, на території колишнього Кримського ханства була утворена Таврійська область і село було приписане до Перекопського повіту [5]. Після Павловських реформ, з 1796 по 1802 рік, входило в Перекопський повіт Новоросійської губернії[6]. За новим адміністративним поділом, після створення 8 (20) жовтня 1802 Таврійської губернії [7], Камаджи був включений до складу Біюк-Тузакчинської волості Перекопського повіту. У 1860-х роках, після земської реформи Олександра II, село приписали до Байгончецької волості того ж повіту.

Згідно з «Пам'ятною книгою Таврійської губернії за 1867 рік», село Камаджи було покинуте жителями в 1860—1864 роках, внаслідок еміграції кримських татар, особливо масової після Кримської війни 1853—1856 років, в Туреччину.

Після встановлення в Криму Радянської влади, за постановою Крим Ревкома від 8 січня 1921 № 206 «Про зміну адміністративних кордонів» була скасована волосна система і в складі Джанкойського повіту був створений Джанкойський район[8]. У 1922 році повіти перетворили в округи[9]. 11 жовтня 1923 року, згідно з постановою ВЦВК, до адміністративний поділ Кримської АРСР були внесені зміни, у результаті яких округи були ліквідовані, основний адміністративною одиницею став Джанкойський район[10] і село включили до його складу. Згідно зі Списком населених пунктів Кримської АРСР за Всесоюзним переписом від 17 грудня 1926 року, Камаджи був центром Камаджинської сільради Джанкойського району [11].

У 1944 році, після звільнення Криму від фашистів, згідно з Постановою ДКО № 5859 від 11 травня 1944, 18 травня кримські татари були депортовані в Середню Азію[12]. 12 серпня 1944 було прийнято постанову № ГОКО-6372с «Про переселення колгоспників у райони Криму»[13] і у вересні 1944 року в район приїхали перші новосели (27 сімей) з Кам'янець-Подільської та Київської областей, а на початку 1950-х років пішла друга хвиля переселенців з різних областей України[14]. Указом Президії Верховної Ради РРФСР від 21 серпня 1945 Камаджа була перейменована в Зарічне і Камаджинська сільрада — в Зарічненську[15].

22 травня 2015 року на автомобільній дорозі між селами Болотне та Зарічне обрушився міст через річку Побєдна, який з'єднував з Джанкоем села Зарічне, Армійське, Низинне, Чайкине та Мисове.[16]

2 грудня 2016 року було відкрито новий міст, побудований за 3 місяці будівельниками з Республіки Татарстан.[17]

Примітки

  1. Прогноз погоди в с. Зарічне (Крим). Weather.in.ua. Процитовано 5 квітня 2015.
  2. Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970.
  3. Лашков Ф. Ф. каймаканства і в оних каймаканамі хто складається. // Камеральний опис Криму, тисяча сімсот вісімдесят чотири года. — +1888.
  4. Гржибовська, 1999, Маніфест про прийняття півострова Кримського, острова Тамані і всієї Кубанської сторони під російську державу. 1783 с. 96.
  5. Гржибовська, 1999, Указ Катерини II про утворення Таврійської області. 8 лютого 1784, стор. 117.
  6. Про новий поділі Держави на Губернії. (Саме, даний Сенату.)
  7. Гржибовська, 1999, З Указу Олександра I Сенатові про створення Таврійської губернії, с. 124.
  8. [http: //dzhankoy.com.ua/publications/? IDpub = 26 Історія Джанкойського района]. Архів оригіналу за 29 серпня 2013. Процитовано 16 серпня 2013.
  9. Население і промисловість. І.М.Саркізов-Серазини, 1925. Архів оригіналу за 8 червня 2013. Процитовано 8 червня 2013.
  10. Административно-территориальное поділ Крыма. Архів оригіналу за 29 квітня 2013. Процитовано 27 квітня 2013.
  11. Гржибовська, тисяча дев'ятсот дев'яносто дев'ять, Список населених пунктів Кримської АРСР по Всесоюзного перепису 17 грудня 1926, с. 315.
  12. Постанова ДКО № 5859сс від 11.05.44
  13. Постанова ДКО від 12 серпня 1944 № ГКО-6372с «Про переселення колгоспників у райони Криму»
  14. p = 9229 Як заселяли Крим (1944- 1954). Ельвіна Сеітова, аспірант історичного факультету ТНУ. Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 26 червня 2013.
  15. Указ Президії Верховної Ради РРФСР від 21 серпня 1945 № 619/3 «Про перейменування сільських Рад і населених пунктів Кримської області»
  16. Ворота Криму.
  17. http://crimea.ria.ru/society/20161202/1108247800.html


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.