Борщівка (Борсуківська сільська громада)

Борщі́вка село Борсуківської сільської громади Кременецького району Тернопільської області. Розташоване на лівому березі річки Горинь, на півночі району. Населення становить  — 1170 осіб (2003).

село Борщівка
Країна  Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Кременецький район
Громада Борсуківська сільська громада
Код КАТОТТГ UA61020010020089893
Облікова картка село Борщівка 
Основні дані
Засноване 1430
Населення 1 197
Територія 1.560 км²
Густота населення 767.31 осіб/км²
Поштовий індекс 47410
Телефонний код +380 3549
Географічні дані
Географічні координати 49°55′05″ пн. ш. 25°56′43″ сх. д.
Водойми Горинь
Відстань до
районного центру
12 км
Найближча залізнична станція Ланівці
Відстань до
залізничної станції
12 км
Місцева влада
Адреса ради 47410, с. Борщівка
Карта
Борщівка
Борщівка
Мапа

 Борщівка у Вікісховищі

Було адміністративним центром Борщівської сільської ради. Від вересня 2016 року ввійшло до складу Борсуківської сільської громади.

Історія

На території села виявлено поселення черняхівської культури та рештки давньоруського городища XIIXIII століть.

Одна з перших згадок від 14.01.1442 р. У дарувальній грамоті Великого Князя Казимира Ягелончика надано у пожиттєве володіння Денису Макосійовичу Збараж та декілька сусідніх сіл. В тому числі Борщівку, Татаринці, Піщатинці, Матвіївці (Зібрання державних і приватних актів, які стосуються Литви і суміжних з нею володінь. Від 1387 р. до 1710 р. Вільно (м.Вільнюс). 1858 р. стор. 21). Довідка: Гаврада Т.М.


Відоме з XV століття.

1943 року в Борщівці відбувся бій між УПА та німцями.

Релігія

У селі є дерев'яний храм Різдва Пресвятої Богородиці датований 1894 роком. Деякі ікони церква перейняла від попереднього храму, спорудженого в селі 1749 року, який згорів ще наприкінці ХІХ століття.

Церква у Борщівці стала одним з паломницьких центрів, а щонеділі у церкві Різдва Пресвятої Богородиці відправляють літургію та акафіст за здоров'я святих Кирила і Мефодія. Причиною цього є те, що за деякими свідченнями 9 серпня 2014 року в храмі замироточила й почала самооновлюватись ікона святих Кирила і Мефодія, врятована зі старої церкви. Свого часу цю ікону парафії Борщівки подарувала молода жінка з роду художників Агафія Закидальська. Зробила вона це саме перед тим, як, досягнувши повноліття, піти в монастир. Першим оновлення ікони помітив церковний староста Іван Друзь: «Я приклонився до ікони, і щойно підняв голову, то перше, що привернуло мою увагу, це очі Мефодія. Вони були такими ясними, що аж світилися. А на бороді стало чітко видно кожну волосинку, хоча до цього вона зливалася з полотном»[1]. Згодом того ж року самооновлюватись почала ще й інша ікона Розп'яття Ісуса Христа.

Також у селі є Дім молитви Християн Віри Євангельської.

Пам'ятники

Споруджено пам'ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1968), облаштовано партизанську стоянку на місці рейду з'єднання Сидора Ковпака (1985; кам'яна).

Соціальна сфера

У Борщівці діють загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Я. Горошка, бібліотека, ФАП, Будинок культури, відділення зв'язку.

Відомі люди

У Борщівці народилися:

У Борщівці провів дитячі роки Олександр Вільчинський;— письменник, журналіст, науковець, громадський діяч

Світлини

Примітки

  1. «На Лановеччині дивом оновлюються ікони» // Ірина Кошіль. «НОВА Тернопільська газета», 10-16 вересня 2014 року
  2. Із циклу: «Афганці» — Герої Радянського Союзу": Горошко Ярослав Павлович (рос.)

Література

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.