Браїльська митрополія

Браїльська митрополія Константинопольського патріархату — православна митрополія на території Османської імперії, заснована в 1540—1550 роках. Її центром було місто Браїла на лівому березі Дунаю в Румунії. У 1751—1789 рр. резиденцією митрополита браїльського було м. Ізмаїл (нині Одеська область).

Юрисдикція Браїльської митрополії у 1672 році

До Браїльської митрополії належали землі Добруджа, Буджака, Бендер, а після підписання Бучацького мирного договору 1672 року — Хотинська єпископія і всі православні території й парафії Правобережної України, що перебували під протекторатом Османської імперії, зокрема, Ханська Україна[1], ймовірно й Олешківська Січ. У XVIII столітті — також православні громади, що знаходилися на території Речі Посполитої.

До Браїльської митрополії, зокрема, належали Мотрин, Мошногірський, Медведівський, Жаботинський, Лебединський та інші козацькі монастирі Правобережної України.

З настоятелів відомі: митрополит Даниїл, який від 1751 до 1773 року мав кафедру в м. Ізмаїлі. У церковних грамотах підписувався «Даниїл, милостію Божою митрополит Проівлавія, Томаровський, Хотинський, всього узбережжя Дунайського, Дніпровського і Дністровського, і цілої України Ханської». Титулом українського митрополита підписувалися наступники Даниїла Іоаким (1773—1780) і Кирило (1780—1792)[2].

Примітки
  1. lonel Manafu. Contributiuni la istoria Mitropoliei Proilaviei // Analele Brâilei. — Anul VIII. — nr.1. — Brâila, 1936.
  2. Лебединцевъ А. Г., прот. Ханская Украина. — Одесса, 1913. — С. 5 — 6.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.