Бричани
Брича́ни (молд./рум. Briceni, Бричень) — місто на півночі Молдови, центр Бричанського району. Розташовано недалеко від кордону з Україною у великій низині, створеної річками Лопатник і Вілія, на відстані 230 км від Кишинева. У місті діє пункт контролю через державний кордон з Україною Росошани—Бричани.
Бричани молд./рум. Briceni | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
![]() | |||||
![]() | |||||
Основні дані | |||||
48°22′00″ пн. ш. 27°06′00″ сх. д. | |||||
Країна | Молдова | ||||
Регіон | Бричанський район | ||||
Столиця для | Бричанський район (район Молдови) | ||||
Перша згадка | 1562 | ||||
Площа | 10.01 км² | ||||
Населення | 9600 | ||||
· густота | 959 осіб/км² | ||||
Висота НРМ | 39 м | ||||
Міста-побратими | Радівці | ||||
День міста | 14 жовтня | ||||
Телефонний код | (+373) 247 | ||||
Номери автомобілів | BR | ||||
GeoNames | 618510 | ||||
Поштові індекси | MD-4700 | ||||
Міська влада | |||||
Вебсайт | brichen.info | ||||
Мапа | |||||
![]() | |||||
| |||||
| |||||
![]() |
День міста — 14 жовтня.
Етимологія
Назва Бричани походить від слова «бричаг» — ніж, знаряддя праці місцевих майстрів. Цей інструмент використався також для самооборони й ведення бою.
За іншою версією назва походить від слова «бричка». Їх виготовляли тут і продавали на знаменитому ринку, куди з'їжджалися з усіх околиць.
Історія
Найдавніша документальна згадка про Бричани датується 1562 роком.
1817 року в Бричанах жили 137 єврейських родин.
У 1847 році була відкрита єврейська школа, а в 1885 — єврейський госпіталь.
За даними на 1859 рік у власницькому містечку Хотинського повіту Бессарабської губернії, мешкало 7163 осіб (3358 чоловічої статі та 3805 — жіночої), налічувалось 843 дворових господарства, існувала православна церква, єврейська синагога, 4 єврейські молитовні будинки, приходське та єврейське училище, 4 заводи[1].
Станом на 1886 рік у царачькому[2] містечку, центрі Бричанської волості, мешкало 756 осіб[3], налічувалось 178 дворових господарств, існували православна церква, 13 єврейських молитовних будинків, синагога, лікарня, аптека, школа, поштова станція, 169 лавок, 2 пивоварні, винний склад, відбувались по вівторках та неділях[4]. За 18 верст існувала поштова станція. За 19 верст — винокуренний завод та винний склад. За 24 версти — паровий млин.

1897 року євреї становили 96,5 % населення (7184 чол.). У цей момент єврейське населення нечисленне. Сьогоднішнє населення багатонаціональне: молдовани, росіяни, українці, євреї, цигани.
1968 року населення Бричан становило 5,9 тис. чоловік. Працював виноробний завод.
2002 року затверджені прапор і герб міста, 2003 року — гімн на музику композитора Костянтина Руснака й слова поетеси Людмили Собейстеки. У 2003 році Бричани були визнані переможцем республіканського конкурсу «Найзеленіше, найупорядкованіше та найчистіше місто».
Економіка
У місті працюють 7 аптек, лікарня на 176 ліжок, поліклініка, функціонують 38 магазинів, 3 теоретичних ліцеї (молдавський, російський і український), музична й художні школи, 3 дитячих сади, коледж, будинок дитячої творчості, районна бібліотека, приватний телевізійний канал, районна газета, один стадіон, 4 спортзали й 4 спортмайданчика.
Численні заводи, що працювали у 80-90 роки (виноробний, «секретний» у той час завод мікродеталей «Промінь», хлібний, цукровий, комбінат побутових виробів та інші), тепер або закриті, або прийшли в повний занепад. У перші роки XXI століття тут процвітало безробіття. І зараз молоде населення прагне виїхати за кордон або в столицю, де шанси облаштуватися набагато вищі.
Основні способи виживання — дрібний бізнес і перепродаж.
Етнічний склад міста (2004)
Етнічний склад | |||
Національність | % | ||
Українці | 48.73 % | ||
Молдавани | 38.92 % | ||
Росіяни | 8.41 % | ||
Цигани | 2.11 % | ||
Євреї | 0.59 % | ||
Болгари | 0.30 % | ||
Гагаузи | 0.16 % | ||
Інші | 0.78 % | ||
Відомі бричанці
- Маркович Анастасія Вікторівна (нар. 23 жовтня 1979, Бричани) — українськa художниця, працює в стилі сюрреалізму.
- Альберт Вайнштейн — єврейський економіст, статистик.
- І. Ланде (Юзік Ландау) — єврейський поет (їдиш), народився і виріс у Бричанах, жив у Ріо-де-Жанейро (Бразилія), автор збірки «Ліхтіке Кайорн» (Світлі світанки, 1959) та ін.
- Йосл Лернер — єврейський поет (їдиш), педагог.
- Юлій Вікторович Маргуліс (1886, Бричани — 1937, Москва) — меншовик, начальник Управління дорогоцінних металів Наркомату фінансів СРСР. Розстріляний 26 листопада 1937 року, реабілітований 6 червня 1956 року.
- Паул Михня — молдовський поет.
- Григорій Ракітов — радянський політичний і військовий діяч.
- Берл Ройзн — єврейський радянський літературознавець (їдиш), педагог.
- Борис Трахтенброт — радянський та ізраїльський математик, логік; виріс у Бричанах, де його батько — доктор Абрам Трахтенбройт — у 1930-ті роки очолював єврейську громаду.
- Самсон Менахевич Флексор (1838, Бричани — 1907, Відень) — російський юрист і літератор-гебраїст, батько правознавця Давида Флексора.
- Таня Фукс (1896, Бричани — 1950, Буенос-Айрес) — єврейський публіцист (їдиш), із 1921 року жила в Перемишлі, Львові, Чернівцях, у доробку є книга спогадів про дитячі роки у Бричанах, довоєнної Польщі, депортації в гетто Трансністрії до звільнення Червоною армією і переїзд в Аргентину («А вандерунг ібер окупірте гебітн» — Блукання окупованою територією, Буенос-Айрес, їдишем).
Джерела
Примітки
- Бессарабская область. Список населенных мест по сведениям 1859 года. Санкт-Петербург, 1861 (рос.), (код 1007)
- власницьке
- вірогідно, що в джерелі пропущена цифра
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)