Броніслав Квятковський
Броніслав Квятковський (пол. Bronisław Kwiatkowski; 5 травня 1950, Седльце, ПНР — 10 квітня 2010, Смоленськ, Росія) — польський генерал, оперативний командувач Збройних сил Польщі, один із загиблих в авіакатастрофі під Смоленськом.
Броніслав Квятковський пол. Bronisław Kwiatkowski | |
---|---|
Генерал броні | |
| |
Загальна інформація | |
Народження |
5 травня 1950 Мазури, ПНР |
Смерть |
10 квітня 2010 (59 років) Смоленськ, Росія (Авіакатастрофа під Смоленськом 10 квітня 2010 року) |
Поховання | Сальваторський цвинтар |
Національність | поляк |
Alma Mater | Академія національної оборони |
Військова служба | |
Роки служби | 1969—2010 |
Приналежність | Польща |
Вид ЗС | Збройні сили Польщі |
Командування | |
Оперативний командувач Збройних сил Польщі | |
Броніслав Квятковський у Вікісховищі |
Офіцер бронетанкових і повітряно-десантних військ. З 1969 року служив у Збройних Силах Польщі. Командував польським військовим контингентом в Сирії, 6-ї десантно-штурмовою бригадою та багатонаціональним з'єднанням Центр-Південь в Іраку. У 2005–2007 роках був заступником командира 2-го механізованого корпусу, потім оперативним командувачем Збройних сил.
Освіта
Народився 5 травня 1950 року в Мазурах. Закінчив технікум середньої лісової школи Красичині. У 1973 році закінчив середню школу механізованих сил у Вроцлаві. Випускник Академії Генерального штабу польської армії у Варшаві (1977—1980 роки) та Академії командування профспілок Збройних сил Німеччини в Гамбурзі. Володів англійською, німецькою та російською мовами.
Військова служба
Командиром взводу його направили до 29-го танкового полку 11-ї Дрезденської танкової танкової дивізії в Жагані. У 1974 році став командиром роти в цій військовій частині. У 1980–1982 рр. керував штабом 16-го аеромобільного батальйону з Кракова, після чого служив у командуванні 6-ї «Померанської» дивізії у Кракові, з 1986-го — 6-ї «Поморської» повітряно-десантної бригади, а з 1989-го — 6-ї десантно-штурмової бригади. Обіймав посади оперативного офіцера (1982–1983), начальника відділу операцій (1983–1986) та начальника штабу (1986–1990).
У 1990 році став начальником відділу операцій в Оперативному управлінні Генерального штабу польської армії у Варшаві, а з 1993 року — начальником відділу розвідувальних і радіоелектронних бойових дій штабу Краківського військового округу в Кракові. У 1995–1996 рр. командував польським військовим контингентом у складі миротворчої місії ООН на Голанських висотах (ЮНДОФ). Тоді він зайняв посаду командира 6-ї десантно-штурмової бригади.
У 2000 році його призначили начальником штабу повітряно-механізованого корпусу в Кракові, який у 2002 році був перетворений на 2-й механізований корпус. У 2003 році він став заступником командира багатонаціонального з'єднання Центр-Південь, як частина першої зміни польського військового контингенту в Іраку після Другої війни в Перській затоці. Після повернення до Польщі в 2004 році, був заступником директора Навчального центру для миротворчих сил НАТО в Бидгощі. У 2005 році знову опинився в Іраку на посаді глави навчальної місії НАТО — Ірак). Тоді був заступником командира 2-го механізованого корпусу. 15 серпня 2005 року отримав підвищення до звання генерал-майора[1].
З 18 липня 2006 року по 24 січня 2007 року командував багатонаціональним з'єднанням Центр-Південь під час 7-ї зміни в польському військовому контингенті під час стабілізаційної місії в Іраку. 20 квітня 2007 року призначений командиром оперативного командування Збройних сил Польщі. 3 травня 2007 року отримав підвищення до звання генерал броні[2]. У зв'язку з реорганізацією 15 серпня 2007 року став оперативним командувачем Збройних сил. Мав іти у відставку 5 травня 2010 року[3].
Загибель
Загинув 10 квітня 2010 року в катастрофі президентського літака Ту-154М у Смоленську. 15 квітня 2010 року маршалок Сейму Броніслав Коморовський, який виконував обов'язки Президента Республіки Польща, присвоїв йому звання довічного генерала рішенням № 112-8-2010[4]. 24 квітня 2010 року похований на кладовищі Сальватор у Кракові[5].
Сім'я
Одружений. Дружина Кристина. Виховав двох доньок — Камілу та Едиту[6].
Нагороди
- Командський хрест ордена Відродження Польщі (2010, посмертно)[7]
- Офіцерський хрест ордена Polonia Restituta (2004)[8]
- Рицарський хрест ордена Polonia Restituta (2000)[9]
- Командирський хрест ордена Військового хреста (2006 р.)[10]
- Золотий Хрест Заслуги
- Золота медаль «Збройні сили на службі Вітчизні»
- Срібна медаль Збройних Сил на службі Батьківщині
- Бронзова медаль Збройних Сил на службі Батьківщині
- Золота медаль «За заслуги перед національною обороною»
- Золота медаль за тривалу службу (2009)[11][12]
- Медаль «За заслуги перед Асоціацією ветеранів миротворчих місій ООН»
- Офіцерський хрест Легіону заслуг США (2011 р., Посмертно)[13]
- Пам'ятна медаль багатонаціонального відділу Центр-Південь в Іраку
- Великий офіцер Ордена За заслуги (2008 р., Португалія)[14]
- Медаль ООН за місію UNDOF
- Значок інструктора з парашутом
- Знак Пошани «Визначний діяч Підкарпатського воєводства» (посмертно, 2010 р.)[15].
Примітки
- M.P. z 2005 r. nr 51, poz. 697
- M.P. z 2007 r. nr 31, poz. 358
- "Niezwykle skromny dowódca" (пол.). tvn24.pl. 24 жовтня 2013. Процитовано 21 липня 2013.
- Pośmiertne awanse i odznaczenia dla ofiar katastrofy pod Smoleńskiem, Ministerstwo Obrony Narodowej, Archiwum 15.04.2010 r.
- Uroczystości pogrzebowe gen. Bronisława Kwiatkowskiego [dostęp 16 lipca 2010].
- Generał, którego lubili żołnierze (пол.). interia.pl. 13 квітня 2010. Процитовано 21 липня 2013.
- M.P. z 2010 r. nr 40, poz. 587
- M.P. z 2004 r. nr 56, poz. 943
- M.P. z 2000 r. nr 31, poz. 644
- M.P. z 2007 r. nr 18, poz. 209
- Odznaczenia dla Dowództwa Operacyjnego Sił Zbrojnych. prezydent.pl. 1 lipca 2009. Процитовано 12 września 2010.
- Lista odznaczonych. prezydent.pl. 1 lipca 2009. Процитовано 12 września 2010.
- Pośmiertne uhonorowanie generała Bronisława Kwiatkowskiego odznaczeniem „Legion of Merit”. wojsko-polskie.pl. 10 czerwca 2011. Процитовано 26 квітня 2016.
- Chancelaria das Ordens Honoríficas Portuguesas (порт.). dre.pt. Процитовано 12 września 2010.
- Odznaka Zasłużony dla Województwa Podkarpackiego. podkarpackie.pl. Процитовано 19 вересня 2011.
Посилання
- Strona internetowa Ministerstwa Obrony Narodowej (пол.)
- Strona internetowa 2 Korpusu Zmechanizowanego (пол.)
- Krzysztof Komorowski (red.): Kronika Wojska Polskiego 2007. Warszawa: Fundacja Polonia Militaris, 2008, s. 88. ISSN 1734-2317. (пол.)