Будинок профспілок України

Будинок профспілок України, офіційно Підприємство «Господарське управління Федерації профспілок України» — адміністративна будівля, у якій були розташовані Федерація профспілок України, штаб Майдану (під час Помаранчевої революції) та Штаб національного спротиву (під час Євромайдану). Будинок майже повністю згорів під час подій 18—20 лютого 2014 року.

Будинок профспілок України

50°27′02″ пн. ш. 30°31′28″ сх. д.
Країна  Україна
Розташування Київ
Архітектор Олександр Малиновський
Олександр Комаровський
Клієнт Українська республіканська рада профспілок
Дата початку спорудження 1975
Дата закінчення спорудження 1980
Дата зруйнування 19 лютого 2014
відновлено 30 травня 2018
Стиль архітектура неокласицизму
Адреса Київ. Майдан Незалежності, 2

Будинок профспілок України
Будинок профспілок України (Україна)

 Будинок профспілок України у Вікісховищі

Розташування

Будівлю розташовано на Майдані Незалежності, на розі вулиці Хрещатик та проїздом між вулицями Інститутською та Михайлівською. Адреса: 01001 вул. Хрещатик, 18/2.

Історія

До 1976 року на місці будинку профспілок України знаходилась споруда Київського дворянського зібрання.

У січні 1974 року XXV міська партійна конференція прийняла рішення, за прикладом Москви, перетворити Київ у зразкове комуністичне місто. У зв'язку із цим організували конкурс на найкращий проєкт реконструкції центральної площі Києва.

1975 року було розпочато роботу по втіленню проєкту в життя. Того ж року на місці знесених на площі Калініна будинків № 2/16, № 4 і № 6/2 почалося будівництво восьмиповерхового Будинку спілок трестом «Київміськбуд-4» (архітектори Олександр Малиновський та Олександр Комаровський) на замовлення та за кошти Української республіканської ради профспілок для використання як адміністративної будівлі, яке завершилось 1980 року.

Пізніше у високу вежу було встановлено електронного годинника. Кожний із чотирьох поліекранів — табло, розміром 4,30 м х 7,20 м, перебувають на висоті 57 метрів та містять близько 5 тисяч ламп потужністю 40 ватів. Розміри поліекранів дозволяють дізнатися точний час із кілометрової відстані.

Новопобудований Будинок спілок, згідно з постановою секретаріату Української ради Профспілок від 27 червня 1980 року (протокол № 7) «Про будівлю Будинку Укрпрофради», передано в експлуатацію управлінню Будинку спілок Укрпрофради.

Підприємство «Господарське управління Федерації профспілок України», надалі Підприємство, є унітарним і створено одним засновником — Федерацією професійних спілок України.

1 квітня 1989 року Управління Будинку спілок перейменовано на Управління по господарському обслуговуванню Укпрофради, згідно з Постановою Секретаріату ВЦРПС № 5-20 від 08.02.1989 р.

1 вересня 1991 року Управління Будинку спілок Укрпрофради перейменовано на Будинок спілок Федерації профспілок України, згідно з Постановою Президії ФПУ № 11-7-4 від 23.08.1991 р.

У 1996 році постановою Президії ФПУ № П-24-14 від 07.02.1996 року Будинок спілок ФПУ перейменовано та реорганізовано у Підприємство «Господарське управління Федерації профспілок України», створеною Федерацією професійних спілок України.

2004 року, в ході «Помаранчевої революції», будинок був зайнятий протестувальниками.

Під час Євромайдану, після подій 1 грудня 2013 року, Будинок профспілок був захоплений протестувальниками, де був створений їх штаб[1].

Пожежа

В ніч на 19 лютого 2014 року будинок майже повністю згорів, а також обвалилися конструкції між четвертим і п'ятим поверхами[2]. Остаточно пожежу вдалося загасити лише о 06:55 ранку 20 лютого[3]. Після нейтралізації вогню там було знайдено тіло людини.[4][5].

Активісти звинуватили у підпалі будинку правоохоронців, а силовики переклали відповідальність на «Правий сектор». За даними Головного управління ДСНС в м. Київ, під час пожежі в столичному Будинку профспілок працівникам Державної служби України з надзвичайних ситуацій вдалося врятувати 41 людину[6]. За даними тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з розслідування вбивств на

Хвилина тиші пам'яті Небесної сотні біля спаленого Будинку профспілок України. Київ, 24.02.2014

Майдані, штурм Будинку профспілок здійснювався за вказівкою колишнього Голови СБУ Олександра Якименка, його першого заступника Володимира Тоцького, керівника центру спецоперацій «Альфа» Олега Присяжного та керівника Антитерористичного центру СБУ Андрія Меркулова.[7]

Про цю пожежу розповідається у документальному фільмі «Пожежа у Будинку Профспілок» з циклу «Зима, що нас змінила»

Для проведення ремонту 27 березня 2014 року було створено БФ «Відродження будинку Профспілок». Його роботу організовує і контролює Наглядова рада. Після дозволу органів прокуратури, влітку 2014 розпочався процес ліквідації наслідків пожежі. За цей час проведені ремонтні роботи на теплотрасі й консервація теплопункту, приміщення очищено від сміття, виконаний великий обсяг протиаварійних і зміцнювальних робіт. Закриті віконні й дверні прорізи, щоб захистити приміщення від снігу, дощу й вітру. Закріплені аварійні конструкції, плити й вузли балок розкрили для подальшого обстеження. Згідно з висновками експертів, що обстежили будівлю, вона перебуває в задовільному стані і потребує відновлення. Після відповідних робіт зовнішній вигляд фасаду не змінився.

2018

30 травня 2018 року відбулося відкриття відновленого після пожежі фасаду Будинку профспілок[8].

21 листопада 2018 року на двох поверхах відновленого після пожежі будинку відкрито Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану.

2021

28 січня з розслідування Слідство.Інфо стало відомо, що в підвалі будівлі готувалось до відкриття незаконне казино площею 1 тис. м2, замасковане під спортивний покерний клуб[9].

Особливості

Відмінною пам'яткою будинку є електронний годинник на його 24-метровій вежі з оглядовими панелями 720х430 см. З 1980 року годинник відображав час, температуру повітря, дату та додаткову інформацію, а разом з боєм передавалася беззмінна мелодія «Як тебе не любити, Києве мій». 2011 року годинник було замінено на сучасний — світлодіодний компанії ЕКТА, який уже працював як повноцінне мультимедійне табло[10].

Галерея

Примітки

Джерела

  • Хрещатик. Культурологічний путівник / упоряд. В. М. Грузин. — К., Амадей, 1997. — ISBN 966-95281-1-9.
  • Офіційний сайт
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.